Журналістська майстерність, частина 2
Спеціальність: Журналістика
Код дисципліни: 6.061.00.O.032
Кількість кредитів: 3.00
Кафедра: Журналістика та засоби масової комунікації
Лектор: Юрій Фінклер
Семестр: 6 семестр
Форма навчання: денна
Завдання: аналізувати певні елементи журналістської майстерності готових матеріалів медій;
написати власний есей.
Результати навчання: аналізувати певні елементи журналістської майстерності готових матеріалів медій;
написати власний есей.
Необхідні обов'язкові попередні та супутні навчальні дисципліни: вступ до журналістики;
теорія журналістики;
історія української журналістики.;
журналістська майстерність, частина 1.
Короткий зміст навчальної програми: Аналіз журналістських текстів з максимальним представленням авторського «я» – йдеться про пряму присутність журналіста в тексті. Аналіз заголовку та його складників – йдеться про багатошаровий рівень заголовку: безпосередньо заголовок, підзаголовок, можливий лід, можливі виокремлення версткою вступу, преамбули, авторського відступу тощо. Аналіз аналітичних матеріалів, які одну й ту ж саму проблему аналізують з протилежних точок зору, оцінка інтерпретації самого факту події та власної оцінки події журналістом. Аналіз подач в інтернет-виданнях, оздоблених невербальним контентом, доречності та коректності таких оздоблень, ілюстративного контенту з точки зору розуміння контенту текстового. написання власного есею.
Опис: Аналіз журналістських текстів з максимальним представленням авторського «я» – йдеться про пряму присутність журналіста в тексті. Аналіз заголовку та його складників – йдеться про багатошаровий рівень заголовку: безпосередньо заголовок, підзаголовок, можливий лід, можливі виокремлення версткою вступу, преамбули, авторського відступу тощо. Аналіз аналітичних матеріалів, які одну й ту ж саму проблему аналізують з протилежних точок зору, оцінка інтерпретації самого факту події та власної оцінки події журналістом. Аналіз подач в інтернет-виданнях, оздоблених невербальним контентом, доречності та коректності таких оздоблень, ілюстративного контенту з точки зору розуміння контенту текстового. написання власного есею.
Методи та критерії оцінювання: Практичне заняття, контрольна робота (30%);
підсумковий контроль: письмова форма (70%).
Критерії оцінювання результатів навчання: Practical lesson, control work (30%);
final control: written form (70%).
Порядок та критерії виставляння балів та оцінок: 100–88 балів – («відмінно») виставляється за високий рівень знань (допускаються деякі неточності) навчального матеріалу компонента, що міститься в основних і додаткових рекомендованих літературних джерелах, вміння аналізувати явища, які вивчаються, у їхньому взаємозв’язку і роз витку, чітко, лаконічно, логічно, послідовно відповідати на поставлені запитання, вміння застосовувати теоретичні положення під час розв’язання практичних задач; 87–71 бал – («добре») виставляється за загалом правильне розуміння навчального матеріалу компонента, включаючи розрахунки , аргументовані відповіді на поставлені запитання, які, однак, містять певні (неістотні) недоліки, за вміння застосовувати теоретичні положення під час розв’язання практичних задач; 70 – 50 балів – («задовільно») виставляється за слабкі знання навчального матеріалу компонента, неточні або мало аргументовані відповіді, з порушенням послідовності викладення, за слабке застосування теоретичних положень під час розв’язання практичних задач; 49–26 балів – («не атестований» з можливістю повторного складання семестрового контролю) виставляється за незнання значної частини навчального матеріалу компонента, істотні помилки у відповідях на запитання, невміння застосувати теоретичні положення під час розв’язання практичних задач; 25–00 балів – («незадовільно» з обов’язковим повторним вивченням) виставляється за незнання значної частини навчального матеріалу компонента, істотні помилки у відповідях на запитання, невміння орієнтуватися під час розв’язання практичних задач, незнання основних фундаментальних положень.
Рекомендована література: 1. Абліцов В. УТ: символ провінціалізму чи відроджувана надія?// Голос України. – 1994. – 5 лют.
2. Багмут А. І., Бровченко Т. О., Борисюк І. В., Олійник Г. П. Інтонаційна виразність звукового мовлення засобів масової інформації. – К., 1994.
3. Бараневич Ю. Д. Жанры радиовещания: Проблемы становления, формирования, развития. – Киев-Одесса, 1978.
4. Бочковський І., Сірополко С. Українська журналістика на тлі доби. – Мюнхен, 1993. – С. 131-137, 145-151.
5. Вовканич С. Інформація, інтелект, нація. – Жовква, 1999.
6. Горохов В. М. Слагаемые мастерства (особенности журналисткого творчества). – М., Мысль, 1982.
7. Гоян О. Основи радіожурналістики і радіоменеджменту: Підруч. – 2-ге вид., допов. – К.: Веселка. – 2004.
8. Дмитровський З. Є. Телевізійна журналістика : Навч. посіб. – Вид. 3-тє, доповн. – Львів: ПАІС, 2009.
9. Здоровега В. Й. Теорія і методика журналістської творчості: Підручник. – 3-тє вид. – Львів: ПАІС, 2008. – 276 с.
10. Зубанич Ф. І. Діалоги серед літа: Літературні бесіди. – К.: Рад. письменник, 1982.
11. Іванов В. Ф., Сердюк В. Є. Журналістська етика : Підручник / Передм. В. П. Мостового. 2-ге вид., випр. – К.: Вища шк., 2007.
12. Карпенко В. О. Інформаційна політика та безпека: Підручник. – К.: Нора-Друк, 2006.
13. Кузнецова О. Д. Професійна етика журналістів: Посібник. – 2-ге вид., перероб. і допов. – Львів : ПАІС, 2007.
14. Кулик В. Дискурс українських медій: ідентичності, ідеології, владні стосунки. – К.: Критика, 2010.
15. Лазутина Г. В. Основы творческой деятельности журналиста: Учебник для вузов. – М., 2001.
16. Лизанчук В. В. Основи радіожурналістики: Підручник. – К. : Знання, 2006.
17. Миронченко В. Я. Основи інформаційного радіомовлення : Підручник. – К. : ІЗМН, 1996.
18. Михайлин І. Л. Журналістика як всесвіт: Вибрані медіадослідження. – Х. : Прапор, 2008.
19. Олейник В. Радиопублицистика. – К., 1978.
20. Різун В. В. Теорія масової комунікації: Підручник. – К.: „Просвіта”, 2008.
21. Сербенська О. А. Бабенко В. В. Основи телетворчості: Практикум. – Львів: ПАІС, 2007.
22. Томан Іржі. Мистецтво говорити. – К., 1982.
23. Фихтелиус Эрик. Десять заповедей журналистики / Перевод со шведского Вероники Менжун. – М., 1999.
24. Чічановський А. А., Старіш О. Г. Інформаційні процеси в структурі світових комунікаційних систем: Підручник. – К.: Грамота, 2010.
25. Шаповал Ю. Феномен журналістики: проблеми теорії. – Рівне, 2005.
26. Шкляр В.І. Теорія і методика журналістської творчості: Конспект лекцій. – К.: Вид. МІЛП, 1999.
27. Шумилина Т. В. „Не могли бы вы рассказать...”. – М., 1996.
28. Ярошенко В. Н. Информационные жанры радиожурналистики. – М., 1976.
Уніфікований додаток: Національний університет «Львівська політехніка» забезпечує реалізацію права осіб з інвалідністю на здобуття вищої освіти. Інклюзивні освітні послуги надає Служба доступності до можливостей навчання «Без обмежень», метою діяльності якої є забезпечення постійного індивідуального супроводу навчального процесу студентів з інвалідністю та хронічними захворюваннями. Важливим інструментом імплементації інклюзивної освітньої політики в Університеті є Програма підвищення кваліфікації науково-педагогічних працівників та навчально-допоміжного персоналу у сфері соціальної інклюзії та інклюзивної освіти. Звертатися за адресою:
вул. Карпінського, 2/4, І-й н.к., кімн. 112
E-mail: nolimits@lpnu.ua
Websites: https://lpnu.ua/nolimits https://lpnu.ua/integration
Академічна доброчесність: Політика щодо академічної доброчесності учасників освітнього процесу формується на основі дотримання принципів академічної доброчесності з урахуванням норм «Положення про академічну доброчесність у Національному університеті «Львівська політехніка» (затверджене вченою радою університету від 20.06.2017 р., протокол № 35).