Журналістика дозвілля
Спеціальність: Журналістика
Код дисципліни: 6.061.01.E.047
Кількість кредитів: 4.00
Кафедра: Журналістика та засоби масової комунікації
Лектор: Дзьомба Наталія Михайлівна
Семестр: 5 семестр
Форма навчання: денна
Завдання: Студенти повинні знати:
- основні дозвіллєзнавчі категорії (поняття «дозвілля», його різновиди та функції);
- періодичні видання, які формували культуру дозвілля з початку участі журналістики у цьому процесі;
- провідні українські та зарубіжні засоби масової інформації сучасності у галузі дозвіллєвої журналістики;
- класифікації журналістики дозвілля як складової журналістської системи.
Студенти повинні вміти:
- оцінювати окремі журналістські матеріали, видання, проекти і журналістику в цілому на предмет формування культури дозвілля;
- створювати авторські журналістські матеріали різних жанрів (від репортажів на культурну тематику до науково-просвітницьких статей) про, для та задля якісного проведення вільного часу аудиторії та формування культури дозвілля у суспільстві.
Результати навчання: Студенти повинні знати:
- основні дозвіллєзнавчі категорії (поняття «дозвілля», його різновиди та функції);
- періодичні видання, які формували культуру дозвілля з початку участі журналістики у цьому процесі;
- провідні українські та зарубіжні засоби масової інформації сучасності у галузі дозвіллєвої журналістики;
- класифікації журналістики дозвілля як складової журналістської системи.
Студенти повинні вміти:
- оцінювати окремі журналістські матеріали, видання, проекти і журналістику в цілому на предмет формування культури дозвілля;
- створювати авторські журналістські матеріали різних жанрів (від репортажів на культурну тематику до науково-просвітницьких статей) про, для та задля якісного проведення вільного часу аудиторії та формування культури дозвілля у суспільстві.
Необхідні обов'язкові попередні та супутні навчальні дисципліни: Пререквізити:
Вступ до журналістики;
Теорія і методика журналістської творчості;
Історія української журналістики.
Кореквізити:
Журналістська майстерність;
Аудіовізуальна журналістика;
Інтернет-, телерадіожурналістика.
Короткий зміст навчальної програми: Навчальна дисципліна «Журналістика дозвілля» розроблена для студентів спеціальності 061 «Журналістика» третього року навчання. Вона спрямована на забезпечення майбутніми журналістами двох важливих спеціальних функцій журналістики – культурної та розважальної, яким відповідають окремі потоки інформації у ЗМІ – науково-просвітницька та естетично-розважальна інформація.
Мета вивчення навчальної дисципліни - усвідомлення журналістики як найбільш ефективного засобу формування культури дозвілля людини і відповідальності цього соціального інституту за виховання такої культури у суспільстві; вміння створювати контент для людинотвірного дозвілля (передусім медіадозвілля) аудиторії.
Завдання навчальної дисципліни:
- розкрити спектр можливостей журналістики організовувати дозвілля людини і довести важливість її ролі у цьому процесі;
- продемонструвати видозміну дозвіллєвої журналістики від появи такого типу матеріалів у періодичних виданнях до сьогодні у світовому та локально українському масштабах;
- ознайомити з палітрою спеціалізованих просвітницьких та розважальних засобів масової інформації України і зарубіжжя;
- розкрити позитиви та негативи сучасної журналістики дозвілля загалом та медіатизації дозвілля зокрема.
Опис: Навчальна дисципліна «Журналістика дозвілля» розроблена для студентів спеціальності 061 «Журналістика» третього року навчання. Вона спрямована на забезпечення майбутніми журналістами двох важливих спеціальних функцій журналістики – культурної та розважальної, яким відповідають окремі потоки інформації у ЗМІ – науково-просвітницька та естетично-розважальна інформація.
Методи та критерії оцінювання: Методи діагностики знань:
1. Виконання індивідуально-дослідних завдань
2. Виконання творчих завдань
3. Виконання тестових завдань
Критерії оцінювання результатів навчання студентів:
Поточний контроль - 45 балів
Екзаментаційний контроль - 55 балів
Разом - 100 балів
Критерії оцінювання результатів навчання: Методи діагностики знань:
1. Виконання індивідуально-дослідних завдань
2. Виконання творчих завдань
3. Виконання тестових завдань
Критерії оцінювання результатів навчання студентів:
Поточний контроль - 45 балів
Екзаментаційний контроль - 55 балів
Разом - 100 балів
Порядок та критерії виставляння балів та оцінок: 100-88 балів - атестований з оцінкою «відмінно» - Високий рівень: здобувач освіти демонструє поглиблене володіння поняттєвим та категорійним апаратом навчальної дисципліни, системні знання, вміння і навички їх практичного застосування. Освоєні знання, вміння і навички забезпечують можливість самостійного формулювання цілей та організації навчальної діяльності, пошуку та знаходження рішень у нестандартних, нетипових навчальних і професійних ситуаціях. Здобувач освіти демонструє здатність робити узагальнення на основі критичного аналізу фактичного матеріалу, ідей, теорій і концепцій, формулювати на їх основі висновки. Його діяльності ґрунтується на зацікавленості та мотивації до саморозвитку, неперервного професійного розвитку, самостійної науково-дослідної діяльності, що реалізується за підтримки та під керівництвом викладача. 87-71 балів - атестований з оцінкою «добре» - Достатній рівень: передбачає володіння поняттєвим та категорійним апаратом навчальної дисципліни на підвищеному рівні, усвідомлене використання знань, умінь і навичок з метою розкриття суті питання. Володіння частково-структурованим комплексом знань забезпечує можливість їх застосування у знайомих ситуаціях освітнього та професійного характеру. Усвідомлюючи специфіку задач та навчальних ситуацій, здобувач освіти демонструє здатність здійснювати пошук та вибір їх розв’язання за поданим зразком, аргументувати застосування певного способу розв’язання задачі. Його діяльності ґрунтується на зацікавленості та мотивації до саморозвитку, неперервного професійного розвитку. 70-50 балів - атестований з оцінкою «задовільно» - Задовільний рівень: окреслює володіння поняттєвим та категорійним апаратом навчальної дисципліни на середньому рівні, часткове усвідомлення навчальних і професійних задач, завдань і ситуацій, знання про способи розв’язання типових задач і завдань. Здобувач освіти демонструє середній рівень умінь і навичок застосування знань на практиці, а розв’язання задач потребує допомоги, опори на зразок. В основу навчальної діяльності покладено ситуативність та евристичність, домінування мотивів обов’язку, неусвідомлене застосування можливостей для саморозвитку. 49-00 балів - атестований з оцінкою «незадовільно» - Незадовільний рівень: свідчить про елементарне володіння поняттєвим та категорійним апаратом навчальної дисципліни, загальне уявлення про зміст навчального матеріалу, часткове використання знань, умінь і навичок. В основу навчальної діяльності покладено ситуативно-прагматичний інтерес.
Рекомендована література: Базова
1. Бочелюк В. Й., Бочелюк В. В. Дозвіллєзнавство : Навчальний посібник. – К.: Центр навчальної літератури, 2006. – 208 с.
2. Дюмазедье Ж. На пути к цивилизации досуга // Вестн. Моск. ун-та. Сер. 12. Социально-политические исследования. 1993. No 1. С. 83–88.
3. Журналистика сферы досуга : учеб. пособие / под общ. ред. Л. Р. Дускаевой, Н. С. Цветовой. – СПб.: Высш. школа журн. и мас. коммуникаций, 2012. – 304 с.
4. Піча В. Соціологія вільного часу // Соціологія: загальний курс. Навчальний посібник для студентів вищих закладів освіти України. – К.: Каравела, 1999. – С. 163–171.
5. Стеббинс Р. А. Свободное время: к оптимальному стилю досуга (взгляд из Канады) // Социол. исслед. 2000. No 7. С. 64–72.
Додаткова
1. Анашкина Г.Л. Досуг интеллигенции // Социс. 2001. - №12. -С. 34-45.
2. Вишняк А.И. Тарасенко В.И. Культура молодежного досуга. -К.: Выща школа, 1988 - 53 с.
3. Гордон Л. А., Длопов Э.В. Человек после работы. - М., 1972. -153 с.
4. Грушин Б. Творческий потенциал свободного времени. - М: Профиздат, 1990. - 153 с.
5. Киселева Т.Г. Теория досуга за рубежом: курс лекций. - М., 1992. - 163 с.
6. Кулътурно-досуговая деятельность: Учебное пособие / Под ред. Жаркова А.Д., Чижикова В.М. - М.: МГУК, 1991. - 248 с.
7. Минц Г.И. Свободное время: желаемое и действительное. - М, 1998. - 222 с.
8. Мискевич Л.Б. Человек и свободное время: мнение социолога. - Минск, 1998. - 314 с.
9. Піча В.М. Культура вільного часу (філософсько-соціальний аспект). - Львів, 1990. - 29
10. Стрельцова Ю.А. Свободное время // Клуб. - 2000.- № 1. - С. 29-35.
Уніфікований додаток: Національний університет «Львівська політехніка» забезпечує реалізацію права осіб з інвалідністю на здобуття вищої освіти. Інклюзивні освітні послуги надає Служба доступності до можливостей навчання «Без обмежень», метою діяльності якої є забезпечення постійного індивідуального супроводу навчального процесу студентів з інвалідністю та хронічними захворюваннями. Важливим інструментом імплементації інклюзивної освітньої політики в Університеті є Програма підвищення кваліфікації науково-педагогічних працівників та навчально-допоміжного персоналу у сфері соціальної інклюзії та інклюзивної освіти. Звертатися за адресою:
вул. Карпінського, 2/4, І-й н.к., кімн. 112
E-mail: nolimits@lpnu.ua
Websites: https://lpnu.ua/nolimits https://lpnu.ua/integration
Академічна доброчесність: Політика щодо академічної доброчесності учасників освітнього процесу формується на основі дотримання принципів академічної доброчесності з урахуванням норм «Положення про академічну доброчесність у Національному університеті «Львівська політехніка» (затверджене вченою радою університету від 20.06.2017 р., протокол № 35).