Теорія і методика журналістської творчості, частина 1 (курсова робота)

Спеціальність: Журналістика
Код дисципліни: 6.061.00.O.024
Кількість кредитів: 2.00
Кафедра: Журналістика та засоби масової комунікації
Лектор: Дзьомба Наталія Михайлівна
Семестр: 4 семестр
Форма навчання: денна
Мета вивчення дисципліни: Після вивчення курсу студенти повинні вміти: • збирати інформацію для інформаційних жанрів; • писати інформаційні жанри: замітку, інтерв’ю, репортаж, звіт;
Завдання: Після вивчення курсу студенти повинні вміти: • збирати інформацію для інформаційних жанрів; • писати інформаційні жанри: замітку, інтерв’ю, репортаж, звіт;
Результати навчання: Після вивчення курсу студенти повинні вміти: • збирати інформацію для інформаційних жанрів; • писати інформаційні жанри: замітку, інтерв’ю, репортаж, звіт;
Необхідні обов'язкові попередні та супутні навчальні дисципліни: Кореквізити: Вступ до журналістики; Журналістська етика; Правові норми журналістики.
Короткий зміст навчальної програми: Навчальна дисципліна «Теорія та методика журналістської творчості» призначена для студентів спеціальності «Журналістика» першого року навчання. Дисципліна є фундаментальною у становленні журналіста перед обранням вузької тематичної чи медіаспеціалізації. Вона покликана ознайомити студента з природою журналістики, розкрити особливості журналістичних текстів, сформувати уявлення про якість журналістського продукту (стандарти журналістики), орієнтуватися у типах інформації, вміти фахово збирати інформацію для підготовки журналістських матеріалів та ін. Метою дисципліни є оволодіння журналістськими методами збору інформації та підготовка матеріалів інформаційних жанрів преси. Завдання навчальної дисципліни В результаті вивчення дисципліни студенти мають знати: • особливості журналістської творчості; • професійні обов’язки журналіста-хронікера, репортера, інтерв’юера; • задум, тема, концепція, ідея інформаційного журналістського матеріалу; • етапи роботи над журналістським інформаційним матеріалом; • характерні особливості журналістських інформаційних жанрів; • методи збору інформації для написання заміток, інтерв’ю, репортажів, звітів; • методи відтворення фактів, подій, явищ в інформаційних жанрах ; • види аргументації в інформаційних жанрах; • композиція, конфлікт, сюжет в інформаційних жанрах; • заголовок, його завдання, види; перша фраза матеріалу, лід; майстерність викладу думки; • типологію інформаційних журналістських жанрів; • характеристику видів, підвидів заміток, інтерв’ю, репортажу, звіту; • методика роботи над заміткою, інтерв'ю, репортажем, звітом.
Опис: Навчальна дисципліна «Теорія та методика журналістської творчості» призначена для студентів спеціальності «Журналістика» першого року навчання. Дисципліна є фундаментальною у становленні журналіста перед обранням вузької тематичної чи медіаспеціалізації. Вона покликана ознайомити студента з природою журналістики, розкрити особливості журналістичних текстів, сформувати уявлення про якість журналістського продукту (стандарти журналістики), орієнтуватися у типах інформації, вміти фахово збирати інформацію для підготовки журналістських матеріалів та ін. Метою дисципліни є оволодіння журналістськими методами збору інформації та підготовка матеріалів інформаційних жанрів преси. Завдання навчальної дисципліни В результаті вивчення дисципліни студенти мають знати: • особливості журналістської творчості; • професійні обов’язки журналіста-хронікера, репортера, інтерв’юера; • задум, тема, концепція, ідея інформаційного журналістського матеріалу; • етапи роботи над журналістським інформаційним матеріалом; • характерні особливості журналістських інформаційних жанрів; • методи збору інформації для написання заміток, інтерв’ю, репортажів, звітів; • методи відтворення фактів, подій, явищ в інформаційних жанрах ; • види аргументації в інформаційних жанрах; • композиція, конфлікт, сюжет в інформаційних жанрах; • заголовок, його завдання, види; перша фраза матеріалу, лід; майстерність викладу думки; • типологію інформаційних журналістських жанрів; • характеристику видів, підвидів заміток, інтерв’ю, репортажу, звіту; • методика роботи над заміткою, інтерв'ю, репортажем, звітом.
Методи та критерії оцінювання: Методи діагностики знань: 1. Виконання тестових завдань. 2. Написання журналістських матеріалів інформаційних жанрів. 3. Виконання творчих завдань. Критерії оцінювання результатів навчання студентів: Поточний контроль - 45 балів Екзаменаційний контроль - 55 балів Разом - 100 балів
Критерії оцінювання результатів навчання: Методи діагностики знань: 1. Виконання тестових завдань. 2. Написання журналістських матеріалів інформаційних жанрів. 3. Виконання творчих завдань. Критерії оцінювання результатів навчання студентів: Поточний контроль - 45 балів Екзаменаційний контроль - 55 балів Разом - 100 балів
Порядок та критерії виставляння балів та оцінок: 100-88 балів - атестований з оцінкою «відмінно» - Високий рівень: здобувач освіти демонструє поглиблене володіння поняттєвим та категорійним апаратом навчальної дисципліни, системні знання, вміння і навички їх практичного застосування. Освоєні знання, вміння і навички забезпечують можливість самостійного формулювання цілей та організації навчальної діяльності, пошуку та знаходження рішень у нестандартних, нетипових навчальних і професійних ситуаціях. Здобувач освіти демонструє здатність робити узагальнення на основі критичного аналізу фактичного матеріалу, ідей, теорій і концепцій, формулювати на їх основі висновки. Його діяльності ґрунтується на зацікавленості та мотивації до саморозвитку, неперервного професійного розвитку, самостійної науково-дослідної діяльності, що реалізується за підтримки та під керівництвом викладача. 87-71 балів - атестований з оцінкою «добре» - Достатній рівень: передбачає володіння поняттєвим та категорійним апаратом навчальної дисципліни на підвищеному рівні, усвідомлене використання знань, умінь і навичок з метою розкриття суті питання. Володіння частково-структурованим комплексом знань забезпечує можливість їх застосування у знайомих ситуаціях освітнього та професійного характеру. Усвідомлюючи специфіку задач та навчальних ситуацій, здобувач освіти демонструє здатність здійснювати пошук та вибір їх розв’язання за поданим зразком, аргументувати застосування певного способу розв’язання задачі. Його діяльності ґрунтується на зацікавленості та мотивації до саморозвитку, неперервного професійного розвитку. 70-50 балів - атестований з оцінкою «задовільно» - Задовільний рівень: окреслює володіння поняттєвим та категорійним апаратом навчальної дисципліни на середньому рівні, часткове усвідомлення навчальних і професійних задач, завдань і ситуацій, знання про способи розв’язання типових задач і завдань. Здобувач освіти демонструє середній рівень умінь і навичок застосування знань на практиці, а розв’язання задач потребує допомоги, опори на зразок. В основу навчальної діяльності покладено ситуативність та евристичність, домінування мотивів обов’язку, неусвідомлене застосування можливостей для саморозвитку. 49-00 балів - атестований з оцінкою «незадовільно» - Незадовільний рівень: свідчить про елементарне володіння поняттєвим та категорійним апаратом навчальної дисципліни, загальне уявлення про зміст навчального матеріалу, часткове використання знань, умінь і навичок. В основу навчальної діяльності покладено ситуативно-прагматичний інтерес.
Рекомендована література: Основна 1. Здоровега В. Й. Теорія і методика журналістської творчості: Підручник. – Львів: ПАІС, 2008. – 270 с. Додаткова 2. Василенко М.К. Динаміка розвитку інформаційних та аналітичних жанрів в українській пресі: Монографія / Інститут журналістики Київського національного універсмитету імені Тараса Шевченка. – К., 2006. – 236 с. 3. Вайшенберг З. Новинна журналістика: Навчальний посібник / За загал. ред. В.Ф.Іванова. – К.: Академія української преси, 2004. – С. 17 – 158. 4. Вальтер фон Ла Рош. Вступ до практичної журналістики: Навчальний посібник / За загал. ред. В. Ф. Іванова та А. Коль. – К.: Академія української преси, 2005. – 229 с. 5. Василенко М.К. Функціонування групи інформаційних жанрів пресової журналістики в сучасних соціально-економічних умовах // Наукові записки Інституту журналістики. – К., 2002. – Т. 9. – С. 162–166. 6. Василенко М.К. Особливості підготовки репортерів для жанру репортаж-розслідування // Актуальні питання масової комунікації. – 2002. – Вип. 3. – Ч.1. – С. 10-12. 7. Ворошилов В.В. Журналистика: Учебник / В. В. Ворошилов. – 5-е изд. – Санкт-Петербург : Изд-во В. А. Михайлова, 2004. – 700 с. 8. Голік О.В. Інтерв’ю в українській пресі ХХІ ст. // http://journlib.univ.kiev.ua/index.php?act=article&article=2312 9. Засоби масової інформації: професійні стандарти, етика та законодавчі норми: наук.видання / Укл.: Петрів Т., Сафаров А., Сюмар В., Чекмишев О., – К., 2006. – 100 с. 10. Лазутина Г.В. Основы творческой деятельности журналиста: Учебник – М., 2004. 11. Лукина М. Технология интервью: Учебное пособие.- М.: Аспект Пресс, 2003 // http://evartist.narod.ru/text5/34.htm 12. Мельник Г.С., Тепляшина А.Н. Основы творческой деятельности журналиста. – СПб.: Питер, 2006. – 270 с. 13. Рендол Д. Універсальний журналіст. – Київ: ТОВ «Київська типографія», 2007. – С 6-15, 21-27. 14. Самарцев О. Р. Творческая деятельность журналиста. – М.: Академический проект, 2007. – 528 с. 15. Тертычный А. А. Жанры периодической печати: Учебное пособие / А. А. Тертычный. – М.: Аспект Пресс, 2000. – С. 267 // http://evartist.narod.ru/text2/01.htm 16. Тертычный А.А. Заголовок – слово главное // Журналист. – 2004. – №1. – С.80-82. 17. Чекмишев О.В. Основи професіональної комунікації. Теорія і практика новинної журналістики: Підручник-практикум. – К.: Видавничо-поліграфічний центр «Київський університет», 2004. – 98 с.
Уніфікований додаток: Національний університет «Львівська політехніка» забезпечує реалізацію права осіб з інвалідністю на здобуття вищої освіти. Інклюзивні освітні послуги надає Служба доступності до можливостей навчання «Без обмежень», метою діяльності якої є забезпечення постійного індивідуального супроводу навчального процесу студентів з інвалідністю та хронічними захворюваннями. Важливим інструментом імплементації інклюзивної освітньої політики в Університеті є Програма підвищення кваліфікації науково-педагогічних працівників та навчально-допоміжного персоналу у сфері соціальної інклюзії та інклюзивної освіти. Звертатися за адресою: вул. Карпінського, 2/4, І-й н.к., кімн. 112 E-mail: nolimits@lpnu.ua Websites: https://lpnu.ua/nolimits https://lpnu.ua/integration
Академічна доброчесність: Політика щодо академічної доброчесності учасників освітнього процесу формується на основі дотримання принципів академічної доброчесності з урахуванням норм «Положення про академічну доброчесність у Національному університеті «Львівська політехніка» (затверджене вченою радою університету від 20.06.2017 р., протокол № 35).