Теорія масової комунікації

Спеціальність: Журналістика
Код дисципліни: 6.061.00.O.031
Кількість кредитів: 3.00
Кафедра: Журналістика та засоби масової комунікації
Лектор: Білограць Христина Романівна
Семестр: 6 семестр
Форма навчання: денна
Мета вивчення дисципліни: - роль журналістів в середовищі масового спілкування поряд із іншими учасниками цього процесу; - засоби і методи впливу на маси; - вплив та його результати (ефекти). Ефективність впливу на маси; - значення масової інформації для отримання медіаефектів.
Завдання: - роль журналістів в середовищі масового спілкування поряд із іншими учасниками цього процесу; - засоби і методи впливу на маси; - вплив та його результати (ефекти). Ефективність впливу на маси; - значення масової інформації для отримання медіаефектів.
Результати навчання: - роль журналістів в середовищі масового спілкування поряд із іншими учасниками цього процесу; - засоби і методи впливу на маси; - вплив та його результати (ефекти). Ефективність впливу на маси; - значення масової інформації для отримання медіаефектів.
Необхідні обов'язкові попередні та супутні навчальні дисципліни: Вступ до журналістики. Журналістська майстерність. Журналістська етика. Аргументація в пресі. Організація роботи редакції і праці журналіста. Психологія журналістської творчості.
Короткий зміст навчальної програми: Масова комунікація як наука та навчальна дисципліна. Структура комунікаційного процесу. Сприймання інформації. Аудиторія ЗМК. Взаємодія складників процесу масової комунікації. Комунікаційні технології та стратегії. Моделювання комунікації. Методи комунікаційного аналізу. Класифікація та дослідження комунікації. Ритуальний дискурс. Модифікація ритуалу – театральний дискурс. Мистецтва як комунікація. Комунікаційні можливості літератури. Популярна література (культура) як маркер масової комунікації. Комунікаційні можливості електронних засобів масової комунікації.
Опис: Масова комунікація як наука та навчальна дисципліна. Структура комунікаційного процесу. Сприймання інформації. Аудиторія ЗМК. Взаємодія складників процесу масової комунікації. Комунікаційні технології та стратегії. Моделювання комунікації. Методи комунікаційного аналізу. Класифікація та дослідження комунікації. Ритуальний дискурс. Модифікація ритуалу – театральний дискурс. Мистецтва як комунікація. Комунікаційні можливості літератури. Популярна література (культура) як маркер масової комунікації. Комунікаційні можливості електронних засобів масової комунікації.
Методи та критерії оцінювання: практичні заняття, усні опитування, реферат, аналіз комунікаційної теорії (45%); підсумковий контроль (контрольний захід, іспит): письмово-усна форма (55%).
Критерії оцінювання результатів навчання: практичні заняття, усні опитування, реферат, аналіз комунікаційної теорії (45%); підсумковий контроль (контрольний захід, іспит): письмово-усна форма (55%).
Порядок та критерії виставляння балів та оцінок: 100–88 балів – («відмінно») виставляється за високий рівень знань (допускаються деякі неточності) навчального матеріалу компонента, що міститься в основних і додаткових рекомендованих літературних джерелах, вміння аналізувати явища, які вивчаються, у їхньому взаємозв’язку і роз витку, чітко, лаконічно, логічно, послідовно відповідати на поставлені запитання, вміння застосовувати теоретичні положення під час розв’язання практичних задач; 87–71 бал – («добре») виставляється за загалом правильне розуміння навчального матеріалу компонента, включаючи розрахунки , аргументовані відповіді на поставлені запитання, які, однак, містять певні (неістотні) недоліки, за вміння застосовувати теоретичні положення під час розв’язання практичних задач; 70 – 50 балів – («задовільно») виставляється за слабкі знання навчального матеріалу компонента, неточні або мало аргументовані відповіді, з порушенням послідовності викладення, за слабке застосування теоретичних положень під час розв’язання практичних задач; 49–26 балів – («не атестований» з можливістю повторного складання семестрового контролю) виставляється за незнання значної частини навчального матеріалу компонента, істотні помилки у відповідях на запитання, невміння застосувати теоретичні положення під час розв’язання практичних задач; 25–00 балів – («незадовільно» з обов’язковим повторним вивченням) виставляється за незнання значної частини навчального матеріалу компонента, істотні помилки у відповідях на запитання, невміння орієнтуватися під час розв’язання практичних задач, незнання основних фундаментальних положень.
Рекомендована література: 1. Косюк О. М. Гра–інформація–комунікація : генетичний розтин розважальної продукції електронних мас-медіа / О. М. Косюк.– Луцьк : ВНУ ім. Лесі Українки, 2009. – 232 с. 2. Косюк О. М. Теорія масової комунікації : посібник для студентів вищих навчальних закладів / О. М. Косюк ; Волинський національний університет імені Лесі Українки, Інститут філології та журналістики. – Луцьк, 2012. – 384 с. 3. Мак-Квейл Д. Теорія масової комунікації / переклад з англ. О.Возня, Г.Сташків. – Львів: Літопис, 2010. – 538 с. 4. Мак-Люен М. Галактика Гутенберга : становлення людиною друкованої книги / М. Мак-Люен ; пер. з англ.– К.: Ніка-Центр, 2001. – 464 с. 5. Мак-Люэн М. Понимание Медиа : Внешние расширения человека / М. Мак-Люэн ; пер. с англ. В. Николаева.– М.: КАНОНпресс-Ц ; Кучково поле, 2003. – 464 с. 6. Потятиник Б. Медіа: Ключі до розуміння. Сер.: Медіакритика / Б. Потятиник.– Львів : ПАІС, 2004. – 312 с. 7. Почепцов Г. Г. Теория коммуникаций / Г. Г. Почепцов.– М.: Рефл-бук ; К.: Ваклер, 2001. – 656 с. 8. Різун В. В. Теорія масової комунікації : підруч. для студ. галузі 0303 «журналістика та інформація»/ В. В. Різун.– К.: Вид. центр «Просвіта», 2008. – 260 с. 9. Різун В. Природа й структура комунікативного процесу / В. Різун // Наук. зап. Ін-ту журналістики.– К.: Київ. нац. ун-т ім. Т. Шевченка. – 2000. – Т. 2. – С. 17–37.
Уніфікований додаток: Національний університет «Львівська політехніка» забезпечує реалізацію права осіб з інвалідністю на здобуття вищої освіти. Інклюзивні освітні послуги надає Служба доступності до можливостей навчання «Без обмежень», метою діяльності якої є забезпечення постійного індивідуального супроводу навчального процесу студентів з інвалідністю та хронічними захворюваннями. Важливим інструментом імплементації інклюзивної освітньої політики в Університеті є Програма підвищення кваліфікації науково-педагогічних працівників та навчально-допоміжного персоналу у сфері соціальної інклюзії та інклюзивної освіти. Звертатися за адресою: вул. Карпінського, 2/4, І-й н.к., кімн. 112 E-mail: nolimits@lpnu.ua Websites: https://lpnu.ua/nolimits https://lpnu.ua/integration
Академічна доброчесність: Політика щодо академічної доброчесності учасників освітнього процесу формується на основі дотримання принципів академічної доброчесності з урахуванням норм «Положення про академічну доброчесність у Національному університеті «Львівська політехніка» (затверджене вченою радою університету від 20.06.2017 р., протокол № 35).