Дизайн архітектурного середовища
Спеціальність: Архітектура та містобудування
Код дисципліни: 6.191.00.O.027
Кількість кредитів: 3.00
Кафедра: Дизайн архітектурного середовища
Лектор: канд. арх., доц. Гой Б.В.
Семестр: 3 семестр
Форма навчання: денна
Завдання: Вивчення навчальної дисципліни передбачає формування та розвиток у студентів компетентностей:
інтегральна компетентність – Здатність розв’язувати складні спеціалізовані задачі та практичні проблеми у сфері містобудування та архітектури, що характеризуються комплексністю та невизначеністю умов, на основі застосування сучасних архітектурних теорій та методів, засобів суміжних наук.
загальні компетентності:
ЗК1. Знання та розуміння предметної області та розуміння професійної діяльності.
ЗК2. Вміння виявляти, ставити та вирішувати проблеми.
ЗК6. Здатність діяти на основі етичних міркувань (мотивів).
ЗК7. Здатність приймати обґрунтовані рішення.
ЗК9. Здатність реалізувати свої права і обов’язки як члена суспільства, усвідомлювати цінності громадянського суспільства та необхідність його сталого розвитку, верховенства права, прав і свобод людини і громадянина в Україні.
фахові компетентності:
СК1. Усвідомлення соціально-економічних і культурних аспектів архітектури та містобудування.
СК4. Здатність дотримуватися вимог законодавства,
будівельних норм, стандартів і правил, технічних регламентів, інших нормативних документів у сферах містобудування та архітектури при здійсненні нового будівництва, реконструкції, реставрації та капітального ремонту будівель і споруд, створення безбар’єрного архітектурно-містобудівного середовища.
СК5. Здатність до аналізу і оцінювання природно-кліматичних, екологічних, інженерно-технічних, соціально-демографічних і архітектурно-містобудівних умов архітектурного проектування.
СК6. Здатність до виконання технічних і художніх зображень для використання в архітектурно-містобудівному, архітектурно-дизайнерському і ландшафтному проектуванні.
СК7.Усвідомлення основних законів і принципів архітектурно-містобудівної композиції, формування художнього образу і стилю в процесі проектування будівель і споруд, містобудівних, архітектурно-середовищних і ландшафтних об’єктів.
СК8. Усвідомлення теоретико-методологічних основ архітектурного проектування будівель і споруд, містобудівних, архітектурно-середовищних і ландшафтних об’єктів.
СК09. Здатність розробляти архітектурно-художні, об’ємно-планувальні, функціональні та конструктивні рішення, а також виконувати креслення, готувати документацію архітектурно-містобудівних проєктів.
СК10. Здатність до участі в підготовці архітектурно- планувальних завдань на проектування, в організації розробки архітектурно-містобудівних, архітектурно-середовищних і ландшафтних проєктів.
СК11. Здатність до ефективної роботи в колективі, а також до співпраці з клієнтами, постачальниками, іншими партнерами та громадськістю при розробленні, узгодженні і публічному обговоренні архітектурних проєктів.
СК12. Усвідомлення особливостей використання різних типів конструктивних та інженерних систем і мереж, їх розрахунків в архітектурно-містобудівному проєктуванні.
СК14. Усвідомлення особливостей застосування сучасних будівельних матеріалів, виробів і конструкцій, а також технологій при створенні об’єктів архітектури та містобудування.
СК15. Здатність до здійснення комп’ютерного моделювання, візуалізації, макетування і підготовки наочних ілюстративних матеріалів до архітектурно-містобудівних проєктів.
СК16. Усвідомлення загальних теоретичних, методичних і творчих засад архітектурного проєктування.
СК18. Усвідомлення теоретичних основ архітектури будівель і споруд, основ реконструкції, реставрації архітектурних об’єктів та здатність застосовувати їх для розв’язання складних спеціалізованих задач.
СК20. Здатність застосовувати теоретичні основи ландшафтної архітектури для розв’язання складних спеціалізованих задач.
СК22. Усвідомлення специфіки регіональних і місцевих передумов архітектурної діяльності.
СК23. Здатність збирати та систематизувати інформацію щодо актуальних потреб країни, міської спільноти у розвитку архітектурного середовища.
Результати навчання: У результаті вивчення навчальної дисципліни здобувач освіти повинен бути здатним продемонструвати такі програмні результати навчання:
ПР02. Знати основні засади та принципи архітектурно-містобудівної діяльності.
ПР04. Оцінювати фактори і вимоги, що визначають передумови архітектурно-містобудівного проєктування.
ПР05. Застосовувати основні теорії проєктування, реконструкції та реставрації архітектурно-містобудівних, архітектурно-середовищних і ландшафтних об’єктів, сучасні методи і технології, міжнародний і вітчизняний досвід для розв’язання складних спеціалізованих задач архітектури та містобудування.
ПР06. Збирати, аналізувати й оцінювати інформацію з різних джерел, необхідну для прийняття обґрунтованих проєктних архітектурно-містобудівних рішень.
ПР07. Застосовувати програмні засоби, ІТ-технології та інтернет-ресурси для розв’язання складних спеціалізованих задач архітектури та містобудування.
ПР08. Знати нормативну базу архітектурно-містобудівного проєктування.
ПР09. Розробляти проєкти, здійснювати передпроєктний аналіз у процесі архітектурно-містобудівного проєктування з урахуванням цілей, ресурсних обмежень, соціальних, етичних та законодавчих аспектів.
ПР10. Застосовувати сучасні засоби і методи інженерної, художньої і комп’ютерної графіки, що використовуються в архітектурно-містобудівному проєктуванні.
ПР11. Застосовувати художньо-композиційні засади в архітектурно містобудівному проєктуванні.
ПР12. Застосовувати сучасні теоретико-методологічні та типологічні підходи до вирішення проблем формування та розвитку архітектурно-містобудівного та ландшафтного середовища на засадах безпековості, екологічності, енергоефективності, інклюзивності.
ПР13. Виявляти, аналізувати та оцінювати потреби і вимоги клієнтів і партнерів, знаходити ефективні спільні рішення щодо архітектурно-містобудівних проєктів.
ПР14. Обирати раціональні архітектурні рішення на основі аналізу ефективності конструктивних, інженерно-технічних систем, будівельних матеріалів і виробів, декоративно- оздоблювальних матеріалів.
ПР15. Забезпечувати дотримання безпекових, санітарно-гігієнічних, інженерно-технічних, техніко-економічних вимог і розрахунків, вимог щодо екологічності, енергоефективності, інклюзивності в архітектурно-містобудівному проєктуванні.
ПР16. Розуміти соціально-економічні, екологічні, етичні й естетичні наслідки пропонованих рішень у сфері містобудування та архітектури.
ПР17. Застосовувати енергоефективні та інші інноваційні технології при проєктуванні архітектурних об’єктів.
ПР18. Знати особливості участі в архітектурно-містобудівному конкурсному проєктуванні.
ПР19. Організовувати презентації та обговорення проєктів архітектурно містобудівного і ландшафтного середовища.
ПР21. Усвідомлювати специфіку регіональних і місцевих природних, економічних, екологічних, соціальних та інших умов прийняття та реалізації містобудівних і архітектурних рішень.
ПР22. Враховувати, інтерпретувати в конкретні просторові рішення контраверсійні інтереси держави, міської спільноти, розробляти партисипативні варіантні рішення в складних містобудівних ситуаціях
Необхідні обов'язкові попередні та супутні навчальні дисципліни: Попередні навчальні дисципліни:
Вступ до спеціальності;
Основи архітектурного проєктування;
Архітектурна графіка та композиція;
Історія архітектури та містобудування;
Супутні і наступні навчальні дисципліни:
Основи містобудування;
Архітектура багатоквартирного житла.
Короткий зміст навчальної програми: Дизайн архітектурного середовища однородинного житлового будинку є одним з перших архітектурних фахових дисциплін студента, де він набуває вміння самостійно проєктувати та комплексно підходити до розв’язання конкретних архітектурних задач, аналізувати і враховувати всю суму вихідних даних (умов ділянки, вихідного типового проекту котеджу, планувальних обмежень, чинних норм і правил проектування, функціональних, стилістичних та естетичних вимог) та вчиться знаходити архітектурно-планувальні рішення, які б забезпечувало найкращий спосіб функціонування об’єкта.
Навчальна дисципліна «Дизайн архітектурного середовища» є лекційним курсом, що створює теоретичну базу для студентів архітектурного спрямування підготовки до вивчення і набуття практичних навичок при проектуванні малоповерхового житла для однієї сім’ї на індивідуальних присадибних ділянках. Лекційний курс в окремих темах розкриває зміст та основні компоненти створення проєктної ідеї для побудови комфортного однородинного житлового будинку на присадибній ділянці з врахуванням особливостей існуючого рельєфу земельної ділянки, наявності інженерних мереж та комунікацій, гармонійної взаємоув’язки внутрішнього простору сучасного житла для проживання однієї родини.
Завданням даного лекційного курсу є теоретичне опрацювання аналізу ділянки для проєктування, її характерних особливостей (рельєф, ландшафт, орієнтація), принципів опрацювання планів та фасадів, вибору об’ємно- просторового вирішення його конструктивної системи, стилістики та функціональних зон, організації просторів архітектурного середовища та їхніх взаємозв’язків, розташування будинку на території ділянки, вивчення розкриття і вираження в інтер’єрі будинку та опорядженні ділянки характерного архітектурно-образного вирішення, отримання знань для знаходження гармонійного, стильового, колористичного поєднання архітектури та опорядження всієї ділянки, дизайну меблів обладнання (побутового та інженерного), опанування методики архітектурної графіки з активним застосуванням кольору та творчого стилю створення архітектурно- містобудівної документації.
Опис: Визначення термінів та понять лекційного курсу «Дизайн архітектурного середовища». Мета та задачі курсу. Зв’язок між даним предметом з іншими дисциплінами згідно навчального плану підготовки бакалаврів напряму 191 «Архітектура та містобудування».
Історичність дизайну архітектурного середовища. Досвід людства у формуванні та організації середовища помешкання та побуту від найдавніших часів до сьогодення.
Вимоги до земельних ділянок для розташування однородинних житлових будинків. Особливості розміщення малоповерхового житла на присадибних ділянках. Заходи щодо організації рельєфу на території забудови та вибору орієнтації житлової будівлі за сторонами світу. Нормативні вимоги до організації присадибних ділянок. Планування присадибних ділянок. Роль зелених насаджень в організації присадибних ділянок для розташування однородинних житлових будинків в містах та населених пунктах. Дизайн архітектурного середовища в умовах малоповерхової житлової забудови населених пунктів України.
Образи індивідуального житлового будинку для однієї родини в сучасній архітектурі в контексті дизайну архітектурного середовища. Стилі в архітектурі однородинного житла в малоповерховій та садовій забудові міста. Особливості української архітектури однородинних житлових будинків. Внесок Львівської архітектурної школи в архітектурі сьогодення для однородинних житлових будинків.
Типологія однородинного індивідуального житла. Просторово-антропологічні параметри житла. Особливості ергономічних параметрів для масового та елітного індивідуального житла. Нормативи для формування зон проживання в садибному житлі з точки зору ергономіки. Основні фактори, що впливають на формування архітектури садибного житла.
Чинники, що формують комфортність індивідуального житла; економічну компоненту; фактори естетичного сприйняття садибної забудови; соціально-психологічний вплив на проживання сім’ї в індивідуальному житлі; природно-кліматичні фактори впливу. Вимоги до забезпечення комфортних умов проживання в садибному житлі з точки зору гігієнічних характеристик та психофізичних факторів перебування людини в однородинному житловому будинку.
Особливості проєктування сучасних однородинних житлових будинків.
Об’ємно-просторова композиція та засоби формоутворення внутрішнього об’єму житлового однородинного будинку.
Функціонально-просторова організація та планувальні елементи садибного будинку..
Врахування у дизайні однородинного житлового будинку інженерного обладнання: водопостачання, водовідведення, опалення, вентиляція та кондиціювання. Активний та «пасивний» будинок. Інтелектуальний однородинний житловий будинок – «розумний дім».
Елементи природного ландшафту при проєктуванні однородинного житлового будинку на присадибній ділянці. Естетичні переваги зелених насаджень в організації присадибних ділянок для індивідуальної житлової забудови. Роль ландшафтної архітектури та методів організації формування зелених насаджень у творенні декоративності житлової забудови для проживання однієї родини.
Особливості проєктування інтер’єрів для внутрішніх просторів однородинного житлового будинку. Проєктування оптимальних інтер’єрів для функціональних зон однородинного житлового будинку.
Творчі методи проєктування однородинного житлового будинку. Методи формування сучасної архітектури житла для однієї родини.
Основні шляхи до формування архітектури однородинного індивідуального житла. Етапи роботи над робочим проєктом.
Методика навчального проєктування однородинного житлового будинку та його взаємозв’язок з формуванням архітектури присадибної ділянки.
Комунікативні аспекти навчального архітектурного проєктування індивідуального житла. Житлова тематика під час навчання та професійні компетенції студентів.
Методи та критерії оцінювання: Основним методом контролю та оцінювання знань студентів з дисципліни «Дизайн архітектурного середовища» є письмове опитування та стандартизований контроль.
Письмове опитування (самостійне виконання індивідуальних завдань) здійснюється як в аудиторній, так і поза аудиторній роботі.
При перевірці цих робіт основна увага звертається на відповідність роботи темі, повноту розкриття теми, послідовність викладення, самостійність суджень.
Стандартизований контроль - застосування тестової методики з альтернативним вибором відповідей. При цьому студенту пропонуються не тільки самі відповіді, але і їх цифрові коди (як правило, номер варіанта відповіді).
Основними формами контролю знань студентів є контроль на лекційних заняттях, у позаурочний час, на консультаціях та іспиті.
1) контроль на лекції проводиться як вибіркове усне опитування студентів або із застосуванням тестів за раніше викладеним матеріалом, особливо за розділами курсу, які необхідні для зрозуміння теми лекції, що викладається, або ж для встановлення ступеня засвоєння матеріалу прочитаної лекції (проводиться за звичай у кінці першої або на початку другої години лекції). Поточний контроль на лекції покликаний привчити студентів до систематичної проробки пройденого матеріалу і підготовки до майбутньої лекції, встановити ступінь засвоєння теорії, виявити найбільш складні для сприйняття студентів розділи з наступним їх роз'ясненням.
За витратами часу на контрольне усне опитування виділяється 5 хв.
2) контроль у позаурочний час включає в себе: перевірку перебігу виконання індивідуальних науково-дослідних завдань. Оцінюються якість і акуратність виконання, точність і оригінальність рішень, перегляд спеціальної літератури, наявність елементів дослідження, виконання завдання у встановленому обсязі відповідно до заданих строків; перевірка конспектів лекцій і рекомендованої літератури; індивідуальна співбесіда зі студентом на консультаціях; проведення навчальних конкурсів;
3) консультації, метою яких є допомога студентам розібратись у складних питаннях, вирішити ті з них, у яких студенти самостійно розібратись не можуть. Одночасно консультації надають можливість проконтролювати знання студентів, скласти правильне уявлення про перебіг і результати навчальної роботи;
4) іспит є підсумковим етапом вивчення усієї дисципліни і має за мету перевірку знань студентів з теорії, а також навиків самостійної роботи з науковою літературою.
Критерії оцінювання результатів навчання: Підсумковий контроль передбачає оцінювання засвоєння студентом навчального матеріалу з дисципліни сумарно за всіма видами робіт, передбачених робочою програмою навчальної дисципліни:
1. Виконання індивідуального завдання оцінюється у 25 балів. Термін виконання практичної роботи до останнього лекційного заняття, згідно розкладу.
Індивідуальне завдання виконуються студентом відповідно до методичних рекомендацій і оцінюються викладачем за такими критеріями:
- аргументація підготовленої інформації – 10 балів;
- оформлення виконаного індивідуального завдання відповідно до встановлених вимог і дотримання термінів його здачі у ВНС – 15 балів.
2. Робота на лекційних та практичних заняттях оцінюється у 5 балів.
3. Виконання підсумкового тестового завдання оцінюється у 70 балів автоматично у ВНС. Термін виконання підсумкового тестового завдання – 60 хвилин, у день іспиту згідно розкладу.
Порядок та критерії виставляння балів та оцінок: 100–88 балів – («відмінно») виставляється за високий рівень знань (допускаються деякі неточності) навчального матеріалу компонента, що міститься в основних і додаткових рекомендованих літературних джерелах, вміння аналізувати явища, які вивчаються, у їхньому взаємозв’язку і роз витку, чітко, лаконічно, логічно, послідовно відповідати на поставлені запитання, вміння застосовувати теоретичні положення під час розв’язання практичних задач; 87–71 бал – («добре») виставляється за загалом правильне розуміння навчального матеріалу компонента, включаючи розрахунки , аргументовані відповіді на поставлені запитання, які, однак, містять певні (неістотні) недоліки, за вміння застосовувати теоретичні положення під час розв’язання практичних задач; 70 – 50 балів – («задовільно») виставляється за слабкі знання навчального матеріалу компонента, неточні або мало аргументовані відповіді, з порушенням послідовності викладення, за слабке застосування теоретичних положень під час розв’язання практичних задач; 49–26 балів – («не атестований» з можливістю повторного складання семестрового контролю) виставляється за незнання значної частини навчального матеріалу компонента, істотні помилки у відповідях на запитання, невміння застосувати теоретичні положення під час розв’язання практичних задач; 25–00 балів – («незадовільно» з обов’язковим повторним вивченням) виставляється за незнання значної частини навчального матеріалу компонента, істотні помилки у відповідях на запитання, невміння орієнтуватися під час розв’язання практичних задач, незнання основних фундаментальних положень.
Рекомендована література: 1. Електронний навчально-методичний комплекс «Дизайн архітектурного середовища» / І.В.Гуменник. – Львів: ВНС НУ «Львівська політехніка» https://vns.lpnu.ua/course/view.php?id=13200
2. Малі архітектурні форми: Методичні вказівки до виконання курсових робіт для студентів базового напрямку 060102 – «Архітектура» спеціальності «Дизайн архітектурного середовища» / Укл.: Ковальчук Х.І., Богданова Ю.Л., Гой Б.В. – Львів: Видавництво Національного ун-ту "Львівська політехніка", 2008. - 22 с.
3. Проектування малих архітектурних об’єктів: Методичні вказівки до виконання курсових робіт для студентів базового напрямку 060102 – «Архітектура» спеціальності «Дизайн архітектурного середовища» / Укл.: Воронкова І.С., Богданова Ю.Л., Ковальчук Х.І. – Львів: кафедра дизайну архітектурного середовища, 2015.
4. Ковальчук Х.І., Богданова Ю.Л. Гармонізація міського середовища засобами дизайну: Конспект лекцій для студентів базового напряму 070102 "Архітектура" спеціальності "Дизайн архітектурного середовища". – Львів: Видавництво Національного університету "Львівська політехніка", 2008. – 52 с.
5. Проектна графіка: навч. посібник для студ. базового напряму 6.12.01 "Архітектура" / Т. М. Клименюк [та інш.] ; Національний ун-т "Львівська політехніка". – Л. : Видавництво Нац. ун-ту "Львівська політехніка", 2009. – 220 с.
6. Крижановська Н. Я. Основи ландшафтного дизайну: Підручник. – К.: "Ліра-К", 2009. – 218с.
7. Гнесь І.П., Рудик Р.А., Якубовський В.Б., Якубовський І.В. Однородинний житловий будинок: Навчальний посібник. – Львів: Видавництво НУ «Львівська політехніка», 2007. – 111 с.
8. Малоповерховий житловий будинок. Частина 1. Архітектурне проектування: Методичні вказівки до виконання курсових робіт для студентів базового напрямку 060102 – «Архітектура» спеціальності «Дизайн архітектурного середовища» / Укл.: Іванов-Костецький С.О., Проскуряков О.В.. – Львів: Видавництво Національного ун-ту "Львівська політехніка", 2015. - 39 с.
9. Державні будівельні норми України. Містобудування. Планування і забудова міських та сільських поселень. ДБН 360-92** — К.: Мінбудархітектури України, 2000 р.
10. Нойферт Е. Будівельне проектування. Д.: «Книжкова літера», 2016. 624 с.
Уніфікований додаток: Національний університет «Львівська політехніка» забезпечує реалізацію права осіб з інвалідністю на здобуття вищої освіти. Інклюзивні освітні послуги надає Служба доступності до можливостей навчання «Без обмежень», метою діяльності якої є забезпечення постійного індивідуального супроводу навчального процесу студентів з інвалідністю та хронічними захворюваннями. Важливим інструментом імплементації інклюзивної освітньої політики в Університеті є Програма підвищення кваліфікації науково-педагогічних працівників та навчально-допоміжного персоналу у сфері соціальної інклюзії та інклюзивної освіти. Звертатися за адресою:
вул. Карпінського, 2/4, І-й н.к., кімн. 112
E-mail: nolimits@lpnu.ua
Websites: https://lpnu.ua/nolimits https://lpnu.ua/integration
Академічна доброчесність: Політика щодо академічної доброчесності учасників освітнього процесу формується на основі дотримання принципів академічної доброчесності з урахуванням норм «Положення про академічну доброчесність у Національному університеті «Львівська політехніка» (затверджене вченою радою університету від 20.06.2017 р., протокол № 35).
Дизайн архітектурного середовища (курсовий проєкт)
Спеціальність: Архітектура та містобудування
Код дисципліни: 6.191.00.O.031
Кількість кредитів: 3.00
Кафедра: Дизайн архітектурного середовища
Лектор: канд. арх., доц. Яців М.Б.,
канд. арх., доц. Джигіль Ю.Є.
канд. арх., доц. Гой Б.В.
канд. арх., ст. викл. Дмитраш О.Ю.
ст. викл. Копиляк І.М.
ст. викл. Кубай Р.М.
Семестр: 3 семестр
Форма навчання: денна
Завдання: Вивчення навчальної дисципліни передбачає формування та розвиток у студентів компетентностей:
інтегральна компетентність – Здатність розв’язувати складні спеціалізовані задачі та практичні проблеми у сфері містобудування та архітектури, що характеризуються комплексністю та невизначеністю умов, на основі застосування сучасних архітектурних теорій та методів, засобів суміжних наук.
загальні компетентності:
ЗК1. Знання та розуміння предметної області та розуміння професійної діяльності.
ЗК2. Вміння виявляти, ставити та вирішувати проблеми.
ЗК6. Здатність діяти на основі етичних міркувань (мотивів).
ЗК7. Здатність приймати обґрунтовані рішення.
ЗК9. Здатність реалізувати свої права і обов’язки як члена суспільства, усвідомлювати цінності громадянського суспільства та необхідність його сталого розвитку, верховенства права, прав і свобод людини і громадянина в Україні.
фахові компетентності:
СК1. Усвідомлення соціально-економічних і культурних аспектів архітектури та містобудування.
СК4. Здатність дотримуватися вимог законодавства,
будівельних норм, стандартів і правил, технічних регламентів, інших нормативних документів у сферах містобудування та архітектури при здійсненні нового будівництва, реконструкції, реставрації та капітального ремонту будівель і споруд, створення безбар’єрного архітектурно-містобудівного середовища.
СК5. Здатність до аналізу і оцінювання природно-кліматичних, екологічних, інженерно-технічних, соціально-демографічних і архітектурно-містобудівних умов архітектурного проектування.
СК6. Здатність до виконання технічних і художніх зображень для використання в архітектурно-містобудівному, архітектурно-дизайнерському і ландшафтному проектуванні.
СК7.Усвідомлення основних законів і принципів архітектурно-містобудівної композиції, формування художнього образу і стилю в процесі проектування будівель і споруд, містобудівних, архітектурно-середовищних і ландшафтних об’єктів.
СК8. Усвідомлення теоретико-методологічних основ архітектурного проектування будівель і споруд, містобудівних, архітектурно-середовищних і ландшафтних об’єктів.
СК09. Здатність розробляти архітектурно-художні, об’ємно-планувальні, функціональні та конструктивні рішення, а також виконувати креслення, готувати документацію архітектурно-містобудівних проєктів.
СК10. Здатність до участі в підготовці архітектурно- планувальних завдань на проектування, в організації розробки архітектурно-містобудівних, архітектурно-середовищних і ландшафтних проєктів.
СК11. Здатність до ефективної роботи в колективі, а також до співпраці з клієнтами, постачальниками, іншими партнерами та громадськістю при розробленні, узгодженні і публічному обговоренні архітектурних проєктів.
СК12. Усвідомлення особливостей використання різних типів конструктивних та інженерних систем і мереж, їх розрахунків в архітектурно-містобудівному проєктуванні.
СК14. Усвідомлення особливостей застосування сучасних будівельних матеріалів, виробів і конструкцій, а також технологій при створенні об’єктів архітектури та містобудування.
СК15. Здатність до здійснення комп’ютерного моделювання, візуалізації, макетування і підготовки наочних ілюстративних матеріалів до архітектурно-містобудівних проєктів.
СК16. Усвідомлення загальних теоретичних, методичних і творчих засад архітектурного проєктування.
СК18. Усвідомлення теоретичних основ архітектури будівель і споруд, основ реконструкції, реставрації архітектурних об’єктів та здатність застосовувати їх для розв’язання складних спеціалізованих задач.
СК20. Здатність застосовувати теоретичні основи ландшафтної архітектури для розв’язання складних спеціалізованих задач.
СК22. Усвідомлення специфіки регіональних і місцевих передумов архітектурної діяльності.
СК23. Здатність збирати та систематизувати інформацію щодо актуальних потреб країни, міської спільноти у розвитку архітектурного середовища.
Результати навчання: У результаті вивчення навчальної дисципліни здобувач освіти повинен бути здатним продемонструвати такі програмні результати навчання:
ПР02. Знати основні засади та принципи архітектурно-містобудівної діяльності.
ПР04. Оцінювати фактори і вимоги, що визначають передумови архітектурно-містобудівного проєктування.
ПР05. Застосовувати основні теорії проєктування, реконструкції та реставрації архітектурно-містобудівних, архітектурно-середовищних і ландшафтних об’єктів, сучасні методи і технології, міжнародний і вітчизняний досвід для розв’язання складних спеціалізованих задач архітектури та містобудування.
ПР06. Збирати, аналізувати й оцінювати інформацію з різних джерел, необхідну для прийняття обґрунтованих проєктних архітектурно-містобудівних рішень.
ПР07. Застосовувати програмні засоби, ІТ-технології та інтернет-ресурси для розв’язання складних спеціалізованих задач архітектури та містобудування.
ПР08. Знати нормативну базу архітектурно-містобудівного проєктування.
ПР09. Розробляти проєкти, здійснювати передпроєктний аналіз у процесі архітектурно-містобудівного проєктування з урахуванням цілей, ресурсних обмежень, соціальних, етичних та законодавчих аспектів.
ПР10. Застосовувати сучасні засоби і методи інженерної, художньої і комп’ютерної графіки, що використовуються в архітектурно-містобудівному проєктуванні.
ПР11. Застосовувати художньо-композиційні засади в архітектурно містобудівному проєктуванні.
ПР12. Застосовувати сучасні теоретико-методологічні та типологічні підходи до вирішення проблем формування та розвитку архітектурно-містобудівного та ландшафтного середовища на засадах безпековості, екологічності, енергоефективності, інклюзивності.
ПР13. Виявляти, аналізувати та оцінювати потреби і вимоги клієнтів і партнерів, знаходити ефективні спільні рішення щодо архітектурно-містобудівних проєктів.
ПР14. Обирати раціональні архітектурні рішення на основі аналізу ефективності конструктивних, інженерно-технічних систем, будівельних матеріалів і виробів, декоративно- оздоблювальних матеріалів.
ПР15. Забезпечувати дотримання безпекових, санітарно-гігієнічних, інженерно-технічних, техніко-економічних вимог і розрахунків, вимог щодо екологічності, енергоефективності, інклюзивності в архітектурно-містобудівному проєктуванні.
ПР16. Розуміти соціально-економічні, екологічні, етичні й естетичні наслідки пропонованих рішень у сфері містобудування та архітектури.
ПР17. Застосовувати енергоефективні та інші інноваційні технології при проєктуванні архітектурних об’єктів.
ПР18. Знати особливості участі в архітектурно-містобудівному конкурсному проєктуванні.
ПР19. Організовувати презентації та обговорення проєктів архітектурно містобудівного і ландшафтного середовища.
ПР21. Усвідомлювати специфіку регіональних і місцевих природних, економічних, екологічних, соціальних та інших умов прийняття та реалізації містобудівних і архітектурних рішень.
ПР22. Враховувати, інтерпретувати в конкретні просторові рішення контраверсійні інтереси держави, міської спільноти, розробляти партисипативні варіантні рішення в складних містобудівних ситуаціях
Необхідні обов'язкові попередні та супутні навчальні дисципліни: Попередні навчальні дисципліни:
Вступ до спеціальності;
Основи архітектурного проєктування;
Архітектурна графіка та композиція;
Історія архітектури та містобудування;
Супутні і наступні навчальні дисципліни:
Основи містобудування;
Архітектура багатоквартирного житла.
Короткий зміст навчальної програми: Дисципліна «Дизайн архітектурного середовища» дає змогу здобувачам бакалаврського рівня вищої освіти оволодіти основними принципами та методами проєктування житлових будівель на одну сім’ю/родину, ознайомитись з методами й засобами ландшафтного дизайну на ділянці. Під час навчання студент набуває вміння самостійно аналізувати довкілля, проєктувати та комплексно підходити до розв’язання архітектурних і конструктивних завдань. Вчиться аналізувати і враховувати всю суму вихідних даних (характер рельєфу ділянки, особливості клімату). Вчиться знаходити цікаві архітектурно-планувальні рішення, що забезпечували би найкращі/оптимальні умови функціонування об’єкта. Під час навчання студент знайомиться з типами та ознаками індивідуального житла та способами його функціонально-просторової організації. Він повинен усвідомити/відчути зв'язок між планувальною та просторовою структурою будинку та його довкіллям. Завдання цього курсового проєкту передбачають розроблення ескізних варіантів і прийняття кінцевого проєктного рішення. Це стосується як упорядкування ділянки, так і проєктування внутрішніх просторів будинку. Креслення курсового проекту виконуються засобами проєктної графіки у різних графічних техніках і матеріалах (олівець, туш, акварель, кольоровий олівець).
Опис: Лабораторні заняття:
ЛЗ.1. Вступне заняття: ознайомлення з темами занять, складом та вимогами до курсового проєкту, особливостями графічної подачі проєктних рішень. Загальний аналіз функціональних і конструктивних особливостей малоповерхових житлових будинків, перегляд аналогів.
ЛЗ.2. Видача завдання: варіант проєкту котеджу і геодезичної схеми ділянки. Проведення аналізу геодезичної підоснови ділянки М 1:500. Виконання перетину рельєфу ділянки. М 1:100. Аналіз планувальних рішень заданого будинку та конструктивної схеми.
ЛЗ.3. Попередній вибір місця розташування будинку на генплані і на перетині ділянки; розроблення ситуаційної схеми на основі аналізу ландшафту ділянки і природно-кліматичних умов. Індивідуальні консультації.
Індивідуальні консультації. Детальний аналіз планувальних рішень заданого будинку визначення розташування будинку на ділянці з урахуванням орієнтації основних приміщень за сторонами горизонту. Внесення змін у планувальні рішення.
ЛЗ.4. Клаузура 1. Модель/ескіз планувальних рішень: планування поверхів будинку, схема організації присадибної ділянки, ескізні перспективні зображення ділянки.
ЛЗ.5. Обговорення результатів клаузури 1, визначення найкращих рішень Виявлення типових помилок в рішеннях і порушень нормативних вимог.
ЛЗ.6. Індивідуальні консультації. Деталізація плану ділянки в зонах активного і тихого відпочинку, кінцеве розташування будинку на ділянці; пошук архітектурного образу малих архітектурних форм, вид/тип деталей і конструкцій на плані ділянки. Деталізація функціональної схеми будинку, ескіз планів (розташування меблів, підбір сантехнічного обладнання). ЛЗ.7. Опрацювання поверхових планів заданого житлового будинку з вирішенням функціональних зон, зв’язку між приміщеннями, деталізація конструктивної схеми будинку.
ЛЗ.8. Клаузура 2. Композиція інтер’єрів першого/другого поверхів. Перспективні зображення інтер’єрів основних приміщень.
ЛЗ.9. Обговорення результатів клаузури. Індивідуальні консультації. Уточнення/деталізація образного вирішення будинку, фасадів, зарисовки перспективи, підбір виду/типу матеріалів оздоблення фасадів.
ЛЗ.10. Індивідуальні консультації. Виконання проектних креслень: відкритий план 1 поверху, плани другого/мансардного поверху (М 1:100). Детальне опрацювання фасадів будинку М 1:100. Виконання архітектурного перетину будинку (М 1:100).
ЛЗ.11. Індивідуальні консультації Виконання детальних проектних креслень: розрізи (М 1:100); фасади (М 1:100).
ЛЗ.12. Консультації в процесі виконання чистових креслень: генплану, планів, перерізів, фасадів, малих архітектурних форм, перспективних зображень будівлі та її інтер’єрів.
ЛЗ.13. Індивідуальні консультації. Виконання проектних креслень: перспектива, антураж, малі архітектурні форми
ЛЗ.14. Індивідуальні консультації. Оформлення креслень курсового проекту: туш, кольорова графіка (акварель, олівці, маркери)
ЛЗ.15. Виставка робіт, презентації-виступи студентів, обговорення проектів рекреаційного будинку.
Методи та критерії оцінювання: Поточний контроль: перевірка індивідуальних графічних завдань (Клаузура 1 - 30 б. та Клаузура 2 - 20 б.) - максимум 50 б. .
Підсумковий контроль: диференційований залік (підсумок оцінок поточного контролю, оцінювання креслень курсового проєкту - 40 б. та усної презентації-захист проєкту - 10 б.).
Всього за дисципліну - 100 б.
Критерії оцінювання результатів навчання: Залік (диференційований залік) – це форма підсумкового контролю, що полягає в оцінюванні засвоєння студентом навчального матеріалу з дисципліни сумарно за всіма видами робіт, передбачених робочою програмою навчальної дисципліни:
1. Виконання індивідуальних графічних завдань (клаузур) оцінюється у 50 балів. Термін виконання клаузур - 1 тиждень після видачі завдання. Критерії оцінювання:
- оригінальність авторської ідеї;
- вирішення функціональних аспектів;
- якість виконання зображень.
Курсовий проєкт виконуються студентом відповідно до методичних рекомендацій і оцінюються викладачем за такими критеріями:
- присутність студента на лабораторному занятті та участь в обговоренні теоретичних питань – 10 балів;
- оформлення курсового проєкту відповідно до встановлених вимог і дотримання термінів його здачі, наявність усього комплекту креслень, якість їх виконання – 40 балів.
Порядок та критерії виставляння балів та оцінок: 100–88 балів – («відмінно») виставляється за високий рівень знань (допускаються деякі неточності) навчального матеріалу компонента, що міститься в основних і додаткових рекомендованих літературних джерелах, вміння аналізувати явища, які вивчаються, у їхньому взаємозв’язку і роз витку, чітко, лаконічно, логічно, послідовно відповідати на поставлені запитання, вміння застосовувати теоретичні положення під час розв’язання практичних задач; 87–71 бал – («добре») виставляється за загалом правильне розуміння навчального матеріалу компонента, включаючи розрахунки , аргументовані відповіді на поставлені запитання, які, однак, містять певні (неістотні) недоліки, за вміння застосовувати теоретичні положення під час розв’язання практичних задач; 70 – 50 балів – («задовільно») виставляється за слабкі знання навчального матеріалу компонента, неточні або мало аргументовані відповіді, з порушенням послідовності викладення, за слабке застосування теоретичних положень під час розв’язання практичних задач; 49–26 балів – («не атестований» з можливістю повторного складання семестрового контролю) виставляється за незнання значної частини навчального матеріалу компонента, істотні помилки у відповідях на запитання, невміння застосувати теоретичні положення під час розв’язання практичних задач; 25–00 балів – («незадовільно» з обов’язковим повторним вивченням) виставляється за незнання значної частини навчального матеріалу компонента, істотні помилки у відповідях на запитання, невміння орієнтуватися під час розв’язання практичних задач, незнання основних фундаментальних положень.
Рекомендована література: 1. Електронний навчально-методичний комплекс «Дизайн архітектурного середовища» / В.І.Проскуряков, Ю.Л.Богданова, І.М.Копиляк, О.Ю. Дмитраш. – Львів: ВНС НУ «Львівська політехніка» https://vns.lpnu.ua/course/view.php?id=11398
2. Малі архітектурні форми: Методичні вказівки до виконання курсових робіт для студентів базового напрямку 060102 – «Архітектура» спеціальності «Дизайн архітектурного середовища» / Укл.: Ковальчук Х.І., Богданова Ю.Л., Гой Б.В. – Львів: Видавництво Національного ун-ту "Львівська політехніка", 2008. - 22 с.
3. Проектування малих архітектурних об’єктів: Методичні вказівки до виконання курсових робіт для студентів базового напрямку 060102 – «Архітектура» спеціальності «Дизайн архітектурного середовища» / Укл.: Воронкова І.С., Богданова Ю.Л., Ковальчук Х.І. – Львів: кафедра дизайну архітектурного середовища, 2015.
4. Ковальчук Х.І., Богданова Ю.Л. Гармонізація міського середовища засобами дизайну: Конспект лекцій для студентів базового напряму 070102 "Архітектура" спеціальності "Дизайн архітектурного середовища". – Львів: Видавництво Національного університету "Львівська політехніка", 2008. – 52 с.
5. Проектна графіка: навч. посібник для студ. базового напряму 6.12.01 "Архітектура" / Т. М. Клименюк [та інш.] ; Національний ун-т "Львівська політехніка". – Л. : Видавництво Нац. ун-ту "Львівська політехніка", 2009. – 220 с.
6. Крижановська Н. Я. Основи ландшафтного дизайну: Підручник. – К.: "Ліра-К", 2009. – 218с.
7. Гнесь І.П., Рудик Р.А., Якубовський В.Б., Якубовський І.В. Однородинний житловий будинок: Навчальний посібник. – Львів: Видавництво НУ «Львівська політехніка», 2007. – 111 с.
8. Малоповерховий житловий будинок. Частина 1. Архітектурне проектування: Методичні вказівки до виконання курсових робіт для студентів базового напрямку 060102 – «Архітектура» спеціальності «Дизайн архітектурного середовища» / Укл.: Іванов-Костецький С.О., Проскуряков О.В.. – Львів: Видавництво Національного ун-ту "Львівська політехніка", 2015. - 39 с.
9. Державні будівельні норми України. Містобудування. Планування і забудова міських та сільських поселень. ДБН 360-92** — К.: Мінбудархітектури України, 2000 р.
10. Нойферт Е. Будівельне проектування. Д.: «Книжкова літера», 2016. 624 с.
Уніфікований додаток: Національний університет «Львівська політехніка» забезпечує реалізацію права осіб з інвалідністю на здобуття вищої освіти. Інклюзивні освітні послуги надає Служба доступності до можливостей навчання «Без обмежень», метою діяльності якої є забезпечення постійного індивідуального супроводу навчального процесу студентів з інвалідністю та хронічними захворюваннями. Важливим інструментом імплементації інклюзивної освітньої політики в Університеті є Програма підвищення кваліфікації науково-педагогічних працівників та навчально-допоміжного персоналу у сфері соціальної інклюзії та інклюзивної освіти. Звертатися за адресою:
вул. Карпінського, 2/4, І-й н.к., кімн. 112
E-mail: nolimits@lpnu.ua
Websites: https://lpnu.ua/nolimits https://lpnu.ua/integration
Академічна доброчесність: Політика щодо академічної доброчесності учасників освітнього процесу формується на основі дотримання принципів академічної доброчесності з урахуванням норм «Положення про академічну доброчесність у Національному університеті «Львівська політехніка» (затверджене вченою радою університету від 20.06.2017 р., протокол № 35).