Спортивно-оздоровчий комплекс у природньому середовищі
Спеціальність: Архітектура та містобудування
Код дисципліни: 6.191.09.E.123
Кількість кредитів: 9.00
Кафедра: Архітектура та реставрація
Лектор: к. арх., доц. Ростислав ГНІДЕЦЬ
д.і.н., проф. Ярослав ТАРАС
Семестр: 5 семестр
Форма навчання: денна
Завдання: загальні компетентності:
ЗК01. Знання та розуміння предметної області та розуміння професійної діяльності.
ЗК02. Вміння виявляти, ставити та вирішувати проблеми.
ЗК06. Здатність діяти на основі етичних міркувань (мотивів).
ЗК07. Здатність приймати обґрунтовані рішення.
ЗК09. Здатність реалізувати свої права і обов’язки як члена суспільства, усвідомлювати цінності громадянського (вільного демократичного) суспільства та необхідність його сталого розвитку, верховенства права, прав і свобод людини і громадянина в Україні.
Спеціальні фахові компетентності
СК01. Усвідомлення соціально-економічних і культурних аспектів архітектури та містобудування.
СК04. Здатність дотримуватися вимог законодавства, будівельних норм, стандартів і правил, технічних регламентів, інших нормативних документів у сферах містобудування та архітектури при здійсненні нового будівництва, реконструкції, реставрації та капітального ремонту будівель і споруд, створення безбар’єрного архітектурно-містобудівного середовища.
СК05. Здатність до аналізу і оцінювання природно-кліматичних, екологічних, інженерно-технічних, соціально-демографічних і архітектурно-містобудівних умов архітектурного проектування.
СК06. Здатність до виконання технічних і художніх зображень для використання в архітектурно-містобудівному, архітектурно-дизайнерському і ландшафтному проектуванні.
СК07.Усвідомлення основних законів і принципів архітектурно-містобудівної композиції, формування художнього образу і стилю в процесі проектування будівель і споруд, містобудівних, архітектурно-середовищних і ландшафтних об’єктів.
СК08. Усвідомлення теоретико-методологічних основ архітектурного проектування будівель і споруд, містобудівних, архітектурно-середовищних і ландшафтних об’єктів.
СК09. Здатність розробляти архітектурно-художні, об’ємно-планувальні, функціональні та конструктивні рішення, а також виконувати креслення, готувати документацію архітектурно-містобудівних проєктів.
СК10. Здатність до участі в підготовці архітектурно-планувальних завдань на проектування, в організації розробки архітектурно-містобудівних, архітектурно-середовищних і ландшафтних проєктів.
СК11. Здатність до ефективної роботи в колективі, а також до співпраці з клієнтами, постачальниками, іншими партнерами та громадськістю при розробленні, узгодженні і публічному обговоренні архітектурних проєктів.
СК12. Усвідомлення особливостей використання різних типів конструктивних та інженерних систем і мереж, їх розрахунків в архітектурно-містобудівному проєктуванні.
СК13. Здатність до розробки архітектурно-містобудівних рішень з урахуванням безпекових і санітарно-гігієнічних, інженерно-технічних, техніко-економічних вимог і розрахунків, вимог щодо екологічності, енергоефективності, інклюзивності.
СК14. Усвідомлення особливостей застосування сучасних будівельних матеріалів, виробів і конструкцій, а також технологій при створенні об’єктів архітектури та містобудування.
СК15. Здатність до здійснення комп’ютерного моделювання, візуалізації, макетування і підготовки наочних ілюстративних матеріалів до архітектурно-містобудівних проєктів.
СК16. Усвідомлення загальних теоретичних, методичних і творчих засад архітектурного проєктування.
СК18. Усвідомлення теоретичних основ архітектури будівель і споруд, основ реконструкції, реставрації архітектурних об’єктів та здатність застосовувати їх для розв’язання складних спеціалізованих задач.
СК20. Здатність застосовувати теоретичні основи ландшафтної архітектури для розв’язання складних спеціалізованих задач
СК22. Усвідомлення специфіки регіональних і місцевих передумов архітектурної діяльності.
СК23. Здатність збирати та систематизувати інформацію щодо актуальних потреб країни, міської спільноти у розвитку архітектурного середовища.
Результати навчання: ПР02. Знати основні засади та принципи архітектурно-містобудівної діяльності
ПР04. Оцінювати фактори і вимоги, що визначають передумови архітектурно-містобудівного проєктування
ПР05. Застосовувати основні теорії проєктування, реконструкції та реставрації архітектурно-містобудівних, архітектурно-середовищних і ландшафтних об’єктів, сучасні методи і технології, міжнародний і вітчизняний досвід для розв’язання складних спеціалізованих задач архітектури та містобудування.
ПР06. Збирати, аналізувати й оцінювати інформацію з різних джерел, необхідну для прийняття обґрунтованих проєктних архітектурно-містобудівних рішень
ПР07. Застосовувати програмні засоби, ІТ-технології та інтернет-ресурси для розв’язання складних спеціалізованих задач архітектури та містобудування.
ПР08. Знати нормативну базу архітектурно-містобудівного проєктування.
ПР09. Розробляти проєкти, здійснювати передпроєктний аналіз у процесі архітектурно-містобудівного проєктування з урахуванням цілей, ресурсних обмежень, соціальних, етичних та законодавчих аспектів
ПР10. Застосовувати сучасні засоби і методи інженерної, художньої і комп’ютерної графіки, що використовуються в архітектурно-містобудівному проєктуванні
ПР11. Застосовувати художньо-композиційні засади в архітектурно містобудівному проєктуванні.
ПР12. Застосовувати сучасні теоретико-методологічні та типологічні підходи до вирішення проблем формування та розвитку архітектурно-містобудівного та ландшафтного середовища на засадах безпековості, екологічності, енергоефективності, інклюзивності
ПР13. Виявляти, аналізувати та оцінювати потреби і вимоги клієнтів і партнерів, знаходити ефективні спільні рішення щодо архітектурно-містобудівних проєктів
ПР14. Обирати раціональні архітектурні рішення на основі аналізу ефективності конструктивних, інженерно-технічних систем, будівельних матеріалів і виробів, декоративно- оздоблювальних матеріалів
ПР15. Забезпечувати дотримання безпекових, санітарно-гігієнічних, інженерно-технічних, техніко-економічних вимог і розрахунків, вимог щодо екологічності, енергоефективності, інклюзивності в архітектурно-містобудівному проєктуванні.
ПР16. Розуміти соціально-економічні, екологічні, етичні й естетичні наслідки пропонованих рішень у сфері містобудування та архітектури.
ПР17. Застосовувати енергоефективні та інші інноваційні технології при проєктуванні архітектурних об’єктів.
ПР18. Знати особливості участі в архітектурно-містобудівному конкурсному проєктуванні.
ПР19. Організовувати презентації та обговорення проєктів архітектурно містобудівного і ландшафтного середовища
ПР21. Усвідомлювати специфіку регіональних і місцевих природних, економічних, екологічних, соціальних та інших умов прийняття та реалізації містобудівних і архітектурних рішень.
ПР22. Враховувати, інтерпретувати в конкретні просторові рішення контраверсійні інтереси держави, міської спільноти, розробляти партисипативні варіантні рішення в складних містобудівних ситуаціях
Необхідні обов'язкові попередні та супутні навчальні дисципліни: Попередні
навчальні дисципліни
Історія архітектури та містобудування
Архітектурна графіка та композиція, частини 1, 2.
Основи геодезії
Основи архітектурного проектування
Супутні і наступні
навчальні дисципліни
Основи містобудування
Містобудівне законодавство, документація
Дизайн архітектурного середовища
Короткий зміст навчальної програми: Дисципліна «Спортивно-оздоровчий комплекс у природньому середовищі» є однією з дисциплін, які формують професійні знання і вміння архітектора. Порядок вивчення дисципліни розрахований на послідовне і глибоке засвоєння основних його положень. дає змогу здобувачам першого (бакалаврського) рівня вищої освіти більш детально ознайомитись з проєктування об’єкту в ландшафті, з основними принципами проектування спеціалізованих закладів відпочинку, специфікою організаційної структури рекреаційного комплексу. У ході вивчення дисципліни здобувач має змогу опанувати основні вимоги до проектування генерального плану, а також оперувати об'ємно-просторовими засобами творення середовища, організації простору і ландшафту. Під час практичних занять студенти закріплюють теоретичний матеріал, виконуючи аналітичні та проектно-концептуальні завдання, навчаються застосовувати вивчені методи та методики для аналізу архітектурно-просторової ситуації. На основі виконаних досліджень та висновків обґрунтовано запропонувати проектні рішення. Дисципліна інтегрується з іншими професійно важливими дисциплінами: Історія архітектури та містобудування, архітектурна графіка та композиція, частини 1, 2; основи геодезії, основи архітектурного проектування, дизайн архітектурного середовища.
Опис: Вступна лекція. Історія та розвиток будівництва об’єктів рекреаційних комплексів у ландшафтному середовищі, що супроводжується візуальним показом ряду об’єктів. Ознайомлення з основами проектування та специфіки рекреаційних комплексів у ландшафті.
Ознайомлення із ситуацією, природний та містобудівний аналіз території. Розрахунок потужностей відпочинкового об‘єкту з врахуванням нормативних вимог. Передпроектний аналіз ділянки – містобудівних умов та прилеглої території.
Визначення видів та форм рекреаційної діяльності, які доцільно розвивати у конкретній проектній пропозиції, враховуючи природні умови та рекреаційні ресурси місцевості; Формування архітектурно-планувальної концепції об‘єкту. Функціональне зонування території (М 1:1000).
Опрацювання функціональної зони табору, архітектурно-планувальної організації відпочинкового комплексу з врахуванням ландшафтних особливостей території та вимог до охорони природного середовища.
Опрацювання генерального плану проектованої ділянки із розміщенням спальних корпусів, їдальні, адміністрації, спортивних споруд і майданчиків з розрахунку на 50-100 дітей (висота споруд: 1-3 поверхи, М 1:500).
Виконання генплану проектованої ділянки із розміщенням спальних корпусів, їдальні, адміністрації, спортивних споруд і майданчиків.
Виконання перетину по ділянці, враховуючи рельєф ділянки та особливості території, Формування архітектурно-художнього вирішення забудови об’єкта.
Формування об’ємно-просторового вирішення рекреаційного комплексу.Опрацювання плану типового поверху спального корпусу із обов’язковим врахуванням інклюзивності для окремих відпочивальників комплексу. (М 1:200).
Робота над фасадами та вертикальними комунікаціями будівлі, узгодження їх з поверховими планами. Підбір конструктивно-будівельної схеми основних споруд рекреаційного комплексу. Креслення аксонометричного та перспективного зображення рекреаційного комплексу у ландшафтному середовищі. Фрагмент генплану ділянки із суміщеним дендропланом, облаштуванням території із використанням МАфів (М 1:500). Вибір точок зору побудови перспективних зображень комплексу. Перегляд всіх основних креслень та компонування аркушів графічної частини проекту.Підсумкове заняття.Перегляд стадії виконання всіх основних креслень.
Методи та критерії оцінювання: Поточний контроль: перегляд та оцінювання завдань виконаних протягом семестру. Кожний етап виконання завдання оцінюється окремо. Семестрова оцінка є сумою всіх оцінок отриманих протягом семестру.
Наприкінці вивчення курсу студент формує і видруковує планшет розміром два аркуші форматом А0 із виконаних завдань протягом семестру. До заліку у ВНС завантажується 1 файл усіх креслень відповідно до вимог у форматі *.pdf (стиснутий до розміру 5 mb відповідно до обмежень ВНС).
Підсумковий контроль з дисципліни «Основи ландшафтної архітектури (Рекреаційний комплекс у ландшафтному середовищі)» КП виставляється, виходячи з результатів складання усіх передбачених програмою видів навантажень: самостійних і аудиторних завдань. За результатами вивчення навчального матеріалу, здобувачі отримують оцінку за 100-бальною шкалою.
Підсумковий контроль. На останньому занятті проводиться захист та обговорення курсового проекту. Студент отримує оцінку за захист КП.
Критерії оцінювання результатів навчання: Поточний контроль
Завдання 1 Клаузура – max 10 балів;
Завдання 2 Генплан (ескіз)– max 10 балів
Завдання 3 Архітектурне рішення (ескіз) – max 10 балів
Підсумковий контроль
Курсовий проект (креслення) – max 70 балів
Порядок та критерії виставляння балів та оцінок: 100–88 балів – («відмінно») виставляється за високий рівень знань (допускаються деякі неточності) навчального матеріалу компонента, що міститься в основних і додаткових рекомендованих літературних джерелах, вміння аналізувати явища, які вивчаються, у їхньому взаємозв’язку і роз витку, чітко, лаконічно, логічно, послідовно відповідати на поставлені запитання, вміння застосовувати теоретичні положення під час розв’язання практичних задач; 87–71 бал – («добре») виставляється за загалом правильне розуміння навчального матеріалу компонента, включаючи розрахунки , аргументовані відповіді на поставлені запитання, які, однак, містять певні (неістотні) недоліки, за вміння застосовувати теоретичні положення під час розв’язання практичних задач; 70 – 50 балів – («задовільно») виставляється за слабкі знання навчального матеріалу компонента, неточні або мало аргументовані відповіді, з порушенням послідовності викладення, за слабке застосування теоретичних положень під час розв’язання практичних задач; 49–26 балів – («не атестований» з можливістю повторного складання семестрового контролю) виставляється за незнання значної частини навчального матеріалу компонента, істотні помилки у відповідях на запитання, невміння застосувати теоретичні положення під час розв’язання практичних задач; 25–00 балів – («незадовільно» з обов’язковим повторним вивченням) виставляється за незнання значної частини навчального матеріалу компонента, істотні помилки у відповідях на запитання, невміння орієнтуватися під час розв’язання практичних задач, незнання основних фундаментальних положень.
Рекомендована література: 1.Мазур Т.М., Дідик В.В., Король Є.І., Ігнатюк А.О., Бобрун Н.С. Відпочинковий комплекс у ландшафтному середовищі: методичні вказівки до курсу «Архітектурне проектування» для студентів ІІ курсу базового напрямку 1201 «Архітектура» (спеціальність «Містобудування»). – Львів: Видавництво Львівської політехніки, 2014 р. – 56 с.
2. Планування і забудова територій: Державні будівельні норми України: ДБН Б.2.2-12:2019. – Київ: Мінрегіонбуд та житлово-комунального господарства України,2019. – 177с.
3. Будинки і споруди. Спортивні і фізкультурно-оздоровчі споруди: ДБН В.2.2-13-2003. – [Чинний від 2003-11-10]. – К.: Держбуд України, 2004. – 100 с. — (Національний стандарт України).
4. ДБН В.2.2-40:2018 "Інклюзивність будівель і споруд. Основні положення" https://is.gd/28pvzb
5. ДБН В.2.3-5:2018 "Вулиці та дороги населених пунктів" https://is.gd/6UeiCS
6. ДБН В.2.3-15:2007 "Автостоянки і гаражі для легкових автомобілів" https://is.gd/XMH3rw Л
7. Ландшафт и архитектура. Пер. з англ.м. / Саймондс Дж.О. - Стройиздат, 1965.
8. Містобудівне проектування. Частина І: Місто як об’єкт проектування: Навчальний посібник / Г.П.Петришин, Б.С.Посацький, Ю.І.Криворучко та ін. Львів: Видавництво Львівської політехніки, 2016. – 328 с.
9. Містобудівне проектування. Частина ІІ: Проектування структурних елементів міста Навчальний посібник / Г.П.Петришин та ін. Львів : Видавництво Львівської політехніки, 2017. – 288 с.
10. Нойферт Е. Будівельне проектування. К.: Книжкова літера, 2017. – 614 с.
11. Решетило С. Спортивно–фізкультурні споруди та обладнання: Навчальний посібник для студентів ВНЗ ІІІ–ІV рівнів акредитації у галузі фізичного виховання і спорту. Редакційно–видавничий відділ Львівського державного університету фізичної культури. Львів – 2010. – 103 с.
12. Величко В. В. Організація рекреаційних послуг: навч. посібник /Харк. нац. ун-т міськ. госп-ва ім. О. М. Бекетова. – Х.: ХНУМГ ім. О. М. Бекетова, 2013. – 202 с
13. Наказний М.О. Проектування діяльності дитячого оздоровчого закладу: теорія і технологія: монографія. Дніпропетровськ, 2010. – 476 с .
14. Організація відпочинку та оздоровлення дітей в Україні: зб. нормат. документів та інформ. матеріалів / упоряд.: З. П. Кияниця, Ж. В. Петрочко, Л. Ю. Якименко, Л. І. Стрига. Київ: Державний ін-т проблем сім’ї та молоді, 2003. 170 с.
15. Підколодна М. М. Рекреаційні комплекси: конспект лекцій / М. М. Підколодна, А. А. Реб’єв, І. А. Полчанінова. – Харків: КНАМГ, 2010. – С. 116.
16. Русанова І.В. Данилко Н.Я. Організація рекреаційнооздоровчих закладів і місць відпочинку у приміській зоні Львова. Містобудування та територіальне планування. – К.: КНУБА, 2006. – Вип. 23. – С. 154-159.
Уніфікований додаток: Національний університет «Львівська політехніка» забезпечує реалізацію права осіб з інвалідністю на здобуття вищої освіти. Інклюзивні освітні послуги надає Служба доступності до можливостей навчання «Без обмежень», метою діяльності якої є забезпечення постійного індивідуального супроводу навчального процесу студентів з інвалідністю та хронічними захворюваннями. Важливим інструментом імплементації інклюзивної освітньої політики в Університеті є Програма підвищення кваліфікації науково-педагогічних працівників та навчально-допоміжного персоналу у сфері соціальної інклюзії та інклюзивної освіти. Звертатися за адресою:
вул. Карпінського, 2/4, І-й н.к., кімн. 112
E-mail: nolimits@lpnu.ua
Websites: https://lpnu.ua/nolimits https://lpnu.ua/integration
Академічна доброчесність: Політика щодо академічної доброчесності учасників освітнього процесу формується на основі дотримання принципів академічної доброчесності з урахуванням норм «Положення про академічну доброчесність у Національному університеті «Львівська політехніка» (затверджене вченою радою університету від 20.06.2017 р., протокол № 35).