Конструювання та обладнання інтер'єрів житлових і громадських об'єктів
Спеціальність: Архітектура та містобудування
Код дисципліни: 6.191.08.E.114
Кількість кредитів: 4.00
Кафедра: Дизайн архітектурного середовища
Лектор: ст. викл. Роман Кубай
Семестр: 7 семестр
Форма навчання: денна
Завдання: Вивчення навчальної дисципліни передбачає формування та розвиток у студентів компетентностей:
інтегральна компетентність – Здатність розв’язувати складні спеціалізовані задачі та практичні проблеми у сфері містобудування та архітектури, що характеризуються комплексністю та невизначеністю умов, на основі застосування сучасних архітектурних теорій та методів, засобів суміжних наук.
загальні компетентності:
ЗК01. Знання та розуміння предметної області та розуміння професійної діяльності.
ЗК10. Здатність зберігати та примножувати моральні, культурні, наукові цінності і досягнення суспільства на основі розуміння історії та закономірностей розвитку предметної області, їх місця у загальній системі знань про природу і суспільство та у розвитку суспільства, техніки і технологій, використовувати різні види та форми рухової активності для активного відпочинку та ведення здорового способу життя.
фахові компетентності:
СК03. Усвідомлення особливостей розвитку історичних і сучасних стилів в архітектурі, містобудуванні, мистецтві та дизайні України та зарубіжних країн.
СК07.Усвідомлення основних законів і принципів архітектурно-містобудівної композиції, формування художнього образу і стилю в процесі проектування будівель і споруд, містобудівних, архітектурно-середовищних і ландшафтних об’єктів.
СК08. Усвідомлення теоретико-методологічних основ архітектурного проектування будівель і споруд, містобудівних, архітектурно-середовищних і ландшафтних об’єктів.
СК14. Усвідомлення особливостей застосування сучасних будівельних матеріалів, виробів і конструкцій, а також технологій при створенні об’єктів архітектури та містобудування.
СК16. Усвідомлення загальних теоретичних, методичних і творчих засад архітектурного проєктування.
СК19. Здатність застосовувати теоретичні основи дизайну архітектурного середовища для розв’язання складних спеціалізованих задач.
Результати навчання: У результаті вивчення навчальної дисципліни здобувач освіти повинен бути здатним продемонструвати такі програмні результати навчання:
ПР02. Знати основні засади та принципи архітектурно-містобудівної діяльності.
ПР04. Оцінювати фактори і вимоги, що визначають передумови архітектурно-містобудівного проєктування.
ПР05. Застосовувати основні теорії проєктування, реконструкції та реставрації архітектурно-містобудівних, архітектурно-середовищних і ландшафтних об’єктів, сучасні методи і технології, міжнародний і вітчизняний досвід для розв’язання складних спеціалізованих задач архітектури та містобудування.
ПР06. Збирати, аналізувати й оцінювати інформацію з різних джерел, необхідну для прийняття обґрунтованих проєктних архітектурно-містобудівних рішень.
ПР09. Розробляти проєкти, здійснювати передпроєктний аналіз у процесі архітектурно-містобудівного проєктування
ПР11. Застосовувати художньо-композиційні засади в архітектурно містобудівному проєктуванні.
ПР12. Застосовувати сучасні теоретико-методологічні та типологічні підходи до вирішення проблем формування та розвитку архітектурно-містобудівного та ландшафтного середовища.
Необхідні обов'язкові попередні та супутні навчальні дисципліни: Попередні навчальні дисципліни:
1. Основи архітектурного проєктування;
2. Дизайн архітектурного середовища;
3. Історія сучасної архітектури;
Супутні і наступні навчальні дисципліни:
1. Архітектура багатоквартирного житла;
2. Реконструкція та реставрація архітектурних об'єктів;
Короткий зміст навчальної програми: Проєктування інтер’єрів як вид діяльності зумовлює відповідну спеціальну підготовку, знання історії та основних принципів формування архітектури, функцій та обладнання, конструкцій, розуміння форми, пластики, світла, кольору, текстури та фактури в інтер’єрі. Образ інтер’єру сприймається людиною як єдине ціле. Разом з тим для професійного оволодіння особливостями проєктування інтер’єру потрібно знати процес утворення цілого з окремо утворених елементів і організуючих його засобів. В дисципліні викладено загальні теоретичні положення конструювання та обладнання інтер’єрів житлових та громадських споруд.
Опис: 1. Вступна лекція. Сутність інтер'єру та його особливості. Основні особливості інтер'єру, близькість інтер'єру до людини, динамічний характер інтер'єру, його раціональна доцільність. Використання наукових даних у проектуванні інтер'єру. Екологічна доцільність, і соціальний характер інтер'єру.
2-4. Короткий огляд розвитку інтер'єрів у різні історичні періоди.
5. Значення інтер'єру у загальній архітектурній композиції споруди.
Організація простору інтер'єру, типи об'ємно-просторових структур. Тектонічне вираження внутрішнього простору, роль ритму у сприйнятті просторової структури, масштабні зв'язки. Реальний та ілюзорний простір.
6-8 Задачі та матеріальні засоби в архітектурі інтер'єрів.
Світло в архітектурі. Влаштування освітлювальних систем в інтер'єрі. Колір в інтер'єрі, закон змішування кольорів, психо-фізіологічний вплив кольору.
9-11. Меблі в інтер'єрі.
Класифікація меблевих виробів за функціональними, архітектурно-планувальними ознаками.
Функціональна доцільність меблів. Вплив матеріалу і методів обробки на формотворення меблів.
12-15. Монументально-декоративне мистецтво в інтер'єрах і меблях.
Основні методи зображення монументально-декоративного живопису. Сучасна техніка монументально-декоративного живопису.
Декоративні тканини в інтер’єрах. Озеленення в інтер'єрах громадських і житлових споруд.
Методи та критерії оцінювання: Основним методом контролю та оцінювання знань студентів з дисципліни «Конструювання та обладнання інтер'єрів житлових і громадських об'єктів» є письмове опитування та стандартизований контроль.
Письмове опитування (самостійне виконання індивідуальних завдань) здійснюється як в аудиторній, так і поза аудиторній роботі.
При перевірці цих робіт основна увага звертається на відповідність роботи темі, повноту розкриття теми, послідовність викладення, самостійність суджень.
Стандартизований контроль - застосування тестової методики з альтернативним вибором відповідей. При цьому студенту пропонуються не тільки самі відповіді, але і їх цифрові коди (як правило, номер варіанта відповіді).
Основними формами контролю знань студентів є контроль на лекційних та практичних заняттях, позаурочний контроль, заліковий контроль.
Контроль на лекції проводиться як вибіркове усне опитування студентів або із застосуванням тестів за раніше викладеним матеріалом, особливо за розділами курсу, які необхідні для зрозуміння теми лекції, що викладається, або ж для встановлення ступеня засвоєння матеріалу прочитаної лекції.
Поточний контроль на лекції покликаний привчити студентів до систематичної проробки пройденого матеріалу і підготовки до майбутньої лекції, встановити ступінь засвоєння теорії, виявити найбільш складні для сприйняття студентів розділи з наступним їх роз'ясненням.
За витратами часу на контрольне усне опитування виділяється 5 хв.
Контроль у позаурочний час включає в себе: перевірку перебігу виконання індивідуальних завдань. Оцінюються якість і акуратність виконання, точність і оригінальність рішень, перегляд спеціальної літератури, наявність елементів дослідження, виконання завдання у встановленому обсязі відповідно до заданих строків; перевірка конспектів лекцій і рекомендованої літератури; індивідуальна співбесіда зі студентом на консультаціях; проведення навчальних конкурсів;
Диференційований залік є підсумковим етапом вивчення усієї дисципліни і має за мету перевірку знань студентів з теорії, а також навиків самостійної роботи з науковою літературою.
Підсумкова оцінка складається з поточного контролю (виконання індивідуального завдання, результати оцінювання актувності на лекційних та практичних заняттях) та виконання підсумкового тестового завдання.
Критерії оцінювання результатів навчання: Залік (диференційований залік) – це форма підсумкового контролю, що полягає в оцінюванні засвоєння студентом навчального матеріалу з дисципліни сумарно за всіма видами робіт, передбачених робочою програмою навчальної дисципліни:
1. Виконання практичної роботи оцінюється у 30 балів. Термін виконання практичної роботи до останнього практичного заняття.
Практична робота виконуються студентом відповідно до методичних рекомендацій і оцінюються викладачем за такими критеріями:
- присутність студента на практичному занятті та участь в обговоренні теоретичних питань – 5 балів;
- аргументація підготовленої інформації до практичного заняття під час її захисту – 15 бали;
- оформлення виконаної практичної роботи відповідно до встановлених вимог і дотримання термінів її здачі у ВНС – 10 балів.
2. Робота на лекційних та практичних заняттях оцінюється у 5 балів.
3. Виконання підсумкового тестового завдання оцінюється у 65 балів автоматично у ВНС. Термін виконання підсумкового тестового завдання – 30 хвилин, у день, призначений на заліковому тижні.
Порядок та критерії виставляння балів та оцінок: 100–88 балів – («відмінно») виставляється за високий рівень знань (допускаються деякі неточності) навчального матеріалу компонента, що міститься в основних і додаткових рекомендованих літературних джерелах, вміння аналізувати явища, які вивчаються, у їхньому взаємозв’язку і роз витку, чітко, лаконічно, логічно, послідовно відповідати на поставлені запитання, вміння застосовувати теоретичні положення під час розв’язання практичних задач; 87–71 бал – («добре») виставляється за загалом правильне розуміння навчального матеріалу компонента, включаючи розрахунки , аргументовані відповіді на поставлені запитання, які, однак, містять певні (неістотні) недоліки, за вміння застосовувати теоретичні положення під час розв’язання практичних задач; 70 – 50 балів – («задовільно») виставляється за слабкі знання навчального матеріалу компонента, неточні або мало аргументовані відповіді, з порушенням послідовності викладення, за слабке застосування теоретичних положень під час розв’язання практичних задач; 49–26 балів – («не атестований» з можливістю повторного складання семестрового контролю) виставляється за незнання значної частини навчального матеріалу компонента, істотні помилки у відповідях на запитання, невміння застосувати теоретичні положення під час розв’язання практичних задач; 25–00 балів – («незадовільно» з обов’язковим повторним вивченням) виставляється за незнання значної частини навчального матеріалу компонента, істотні помилки у відповідях на запитання, невміння орієнтуватися під час розв’язання практичних задач, незнання основних фундаментальних положень.
Рекомендована література: 1. Конструювання та обладнання інтер'єрів. Конспект лекцій для студентів базового напряму "Архітектура" спеціальності "Дизайн архітектурного середовища" / В.І.Проскуряков, Р.М.Кубай, О.В.Проскуряков. Львів: Видавництво Львівської політехніки, 2014. 88 с.
2. Стародубцева Л. Архітектура постмодернізму. Історія. Теорія. Практика. Посібн. для студ. архіт. спец. вищ. навч. закладів. -К.: Спалах, 1998. —с.: 228 іл.
3. Bauen in Europa. Osterreichische Architekten im Europa des 20. Jahrhunderts. - 2002. -44s.
4. Gossel P., Leuthauser G. Architrktur des 20. Jahrhunderts. - Taschen, 1994. - 432s.
5. Steele J. Architecture Today. -Phaidon Press Limited, 1997. -512.
6. Jenks Ch. Architecture today. - New York, 1988. - 358.
7. International Dictionary of architects and Architekture - Detroit, London, Washington: St. James, 1992. -v. 1: architeks. -1116 s.
8. International Dictionary of architekts and Architekture -Detroit, London, Washington: St. James, 1993. - v. 2: Architekture. -1042 s.
Уніфікований додаток: Національний університет «Львівська політехніка» забезпечує реалізацію права осіб з інвалідністю на здобуття вищої освіти. Інклюзивні освітні послуги надає Служба доступності до можливостей навчання «Без обмежень», метою діяльності якої є забезпечення постійного індивідуального супроводу навчального процесу студентів з інвалідністю та хронічними захворюваннями. Важливим інструментом імплементації інклюзивної освітньої політики в Університеті є Програма підвищення кваліфікації науково-педагогічних працівників та навчально-допоміжного персоналу у сфері соціальної інклюзії та інклюзивної освіти. Звертатися за адресою:
вул. Карпінського, 2/4, І-й н.к., кімн. 112
E-mail: nolimits@lpnu.ua
Websites: https://lpnu.ua/nolimits https://lpnu.ua/integration
Академічна доброчесність: Політика щодо академічної доброчесності учасників освітнього процесу формується на основі дотримання принципів академічної доброчесності з урахуванням норм «Положення про академічну доброчесність у Національному університеті «Львівська політехніка» (затверджене вченою радою університету від 20.06.2017 р., протокол № 35).
Конструювання та обладнання інтер'єрів житлових і громадських об'єктів (курсовий проєкт)
Спеціальність: Архітектура та містобудування
Код дисципліни: 6.191.08.E.115
Кількість кредитів: 5.00
Кафедра: Дизайн архітектурного середовища
Лектор: ст. викл. Роман Кубай
Семестр: 7 семестр
Форма навчання: денна
Завдання: Вивчення навчальної дисципліни передбачає формування та розвиток у студентів компетентностей:
інтегральна компетентність – Здатність розв’язувати складні спеціалізовані задачі та практичні проблеми у сфері містобудування та архітектури, що характеризуються комплексністю та невизначеністю умов, на основі застосування сучасних архітектурних теорій та методів, засобів суміжних наук.
загальні компетентності:
ЗК01. Знання та розуміння предметної області та розуміння професійної діяльності.
ЗК10. Здатність зберігати та примножувати моральні, культурні, наукові цінності і досягнення суспільства на основі розуміння історії та закономірностей розвитку предметної області, їх місця у загальній системі знань про природу і суспільство та у розвитку суспільства, техніки і технологій, використовувати різні види та форми рухової активності для активного відпочинку та ведення здорового способу життя.
фахові компетентності:
СК03. Усвідомлення особливостей розвитку історичних і сучасних стилів в архітектурі, містобудуванні, мистецтві та дизайні України та зарубіжних країн.
СК07.Усвідомлення основних законів і принципів архітектурно-містобудівної композиції, формування художнього образу і стилю в процесі проектування будівель і споруд, містобудівних, архітектурно-середовищних і ландшафтних об’єктів.
СК08. Усвідомлення теоретико-методологічних основ архітектурного проектування будівель і споруд, містобудівних, архітектурно-середовищних і ландшафтних об’єктів.
СК14. Усвідомлення особливостей застосування сучасних будівельних матеріалів, виробів і конструкцій, а також технологій при створенні об’єктів архітектури та містобудування.
СК16. Усвідомлення загальних теоретичних, методичних і творчих засад архітектурного проєктування.
СК19. Здатність застосовувати теоретичні основи дизайну архітектурного середовища для розв’язання складних спеціалізованих задач.
Результати навчання: У результаті вивчення навчальної дисципліни здобувач освіти повинен бути здатним продемонструвати такі програмні результати навчання:
ПР02. Знати основні засади та принципи архітектурно-містобудівної діяльності.
ПР04. Оцінювати фактори і вимоги, що визначають передумови архітектурно-містобудівного проєктування.
ПР05. Застосовувати основні теорії проєктування, реконструкції та реставрації архітектурно-містобудівних, архітектурно-середовищних і ландшафтних об’єктів, сучасні методи і технології, міжнародний і вітчизняний досвід для розв’язання складних спеціалізованих задач архітектури та містобудування.
ПР06. Збирати, аналізувати й оцінювати інформацію з різних джерел, необхідну для прийняття обґрунтованих проєктних архітектурно-містобудівних рішень.
ПР09. Розробляти проєкти, здійснювати передпроєктний аналіз у процесі архітектурно-містобудівного проєктування
ПР11. Застосовувати художньо-композиційні засади в архітектурно містобудівному проєктуванні.
ПР12. Застосовувати сучасні теоретико-методологічні та типологічні підходи до вирішення проблем формування та розвитку архітектурно-містобудівного та ландшафтного середовища.
Необхідні обов'язкові попередні та супутні навчальні дисципліни: Попередні навчальні дисципліни:
1. Основи архітектурного проєктування;
2. Дизайн архітектурного середовища;
3. Історія сучасної архітектури;
Супутні і наступні навчальні дисципліни:
1. Архітектура багатоквартирного житла;
2. Реконструкція та реставрація архітектурних об'єктів;
Короткий зміст навчальної програми: Проєктування інтер’єрів як вид діяльності зумовлює відповідну спеціальну підготовку, знання історії та основних принципів формування архітектури, функцій та обладнання, конструкцій, розуміння форми, пластики, світла, кольору, текстури та фактури в інтер’єрі. Образ інтер’єру сприймається людиною як єдине ціле. Разом з тим для професійного оволодіння особливостями проєктування інтер’єру потрібно знати процес утворення цілого з окремо утворених елементів і організуючих його засобів. В дисципліні викладено загальні теоретичні положення конструювання та обладнання інтер’єрів житлових та громадських споруд.
Опис: 1. Вступне заняття: Видача тем курсової роботи, установча бесіда.
2-4. Клаузура, самостійна робота, аналіз клаузури.
5-10. Робота над ескізом курсового проєкту, консультації викладача.
10-11. Затвердження ескізів курсового проєкту
12-15. Виконання курсової роботи, графічне оформлення.
Методи та критерії оцінювання: Поточний контроль: проведення усного опитування на лабораторних заняттях, оцінка активності на заняттях;
Підсумковий контроль: перевірка та оцінювання індивідуальних завдань, диференційований залік.
Критерії оцінювання результатів навчання: Індивідуальні завдання на задані теми: відповідність завданню; грамотність композиції; якість виконання.
Порядок та критерії виставляння балів та оцінок: 100–88 балів – («відмінно») виставляється за високий рівень знань (допускаються деякі неточності) навчального матеріалу компонента, що міститься в основних і додаткових рекомендованих літературних джерелах, вміння аналізувати явища, які вивчаються, у їхньому взаємозв’язку і роз витку, чітко, лаконічно, логічно, послідовно відповідати на поставлені запитання, вміння застосовувати теоретичні положення під час розв’язання практичних задач; 87–71 бал – («добре») виставляється за загалом правильне розуміння навчального матеріалу компонента, включаючи розрахунки , аргументовані відповіді на поставлені запитання, які, однак, містять певні (неістотні) недоліки, за вміння застосовувати теоретичні положення під час розв’язання практичних задач; 70 – 50 балів – («задовільно») виставляється за слабкі знання навчального матеріалу компонента, неточні або мало аргументовані відповіді, з порушенням послідовності викладення, за слабке застосування теоретичних положень під час розв’язання практичних задач; 49–26 балів – («не атестований» з можливістю повторного складання семестрового контролю) виставляється за незнання значної частини навчального матеріалу компонента, істотні помилки у відповідях на запитання, невміння застосувати теоретичні положення під час розв’язання практичних задач; 25–00 балів – («незадовільно» з обов’язковим повторним вивченням) виставляється за незнання значної частини навчального матеріалу компонента, істотні помилки у відповідях на запитання, невміння орієнтуватися під час розв’язання практичних задач, незнання основних фундаментальних положень.
Рекомендована література: 1. Конструювання та обладнання інтер'єрів. Конспект лекцій для студентів базового напряму "Архітектура" спеціальності "Дизайн архітектурного середовища" / В.І.Проскуряков, Р.М.Кубай, О.В.Проскуряков. Львів: Видавництво Львівської політехніки, 2014. 88 с.
2. Стародубцева Л. Архітектура постмодернізму. Історія. Теорія. Практика. Посібн. для студ. архіт. спец. вищ. навч. закладів. -К.: Спалах, 1998. —с.: 228 іл.
3. Bauen in Europa. Osterreichische Architekten im Europa des 20. Jahrhunderts. - 2002. -44s.
4. Gossel P., Leuthauser G. Architrktur des 20. Jahrhunderts. - Taschen, 1994. - 432s.
5. Steele J. Architecture Today. -Phaidon Press Limited, 1997. -512.
6. Jenks Ch. Architecture today. - New York, 1988. - 358.
7. International Dictionary of architects and Architekture - Detroit, London, Washington: St. James, 1992. -v. 1: architeks. -1116 s.
8. International Dictionary of architekts and Architekture -Detroit, London, Washington: St. James, 1993. - v. 2: Architekture. -1042 s.
Уніфікований додаток: Національний університет «Львівська політехніка» забезпечує реалізацію права осіб з інвалідністю на здобуття вищої освіти. Інклюзивні освітні послуги надає Служба доступності до можливостей навчання «Без обмежень», метою діяльності якої є забезпечення постійного індивідуального супроводу навчального процесу студентів з інвалідністю та хронічними захворюваннями. Важливим інструментом імплементації інклюзивної освітньої політики в Університеті є Програма підвищення кваліфікації науково-педагогічних працівників та навчально-допоміжного персоналу у сфері соціальної інклюзії та інклюзивної освіти. Звертатися за адресою:
вул. Карпінського, 2/4, І-й н.к., кімн. 112
E-mail: nolimits@lpnu.ua
Websites: https://lpnu.ua/nolimits https://lpnu.ua/integration
Академічна доброчесність: Політика щодо академічної доброчесності учасників освітнього процесу формується на основі дотримання принципів академічної доброчесності з урахуванням норм «Положення про академічну доброчесність у Національному університеті «Львівська політехніка» (затверджене вченою радою університету від 20.06.2017 р., протокол № 35).