Універсальний дизайн
Спеціальність: Архітектура та містобудування
Код дисципліни: 6.191.00.O.060
Кількість кредитів: 3.00
Кафедра: Дизайн архітектурного середовища
Лектор: Завідувач кафедри ДАС, д. арх., проф. Проскуряков В.І.
ст. викл. Копиляк І.М.
Семестр: 5 семестр
Форма навчання: денна
Завдання: Вивчення дисципліни передбачає формування:
інтегральна компетентність – Здатність розв’язувати складні спеціалізовані задачі та практичні проблеми у сфері містобудування та архітектури, що характеризуються комплексністю та невизначеністю умов, на основі застосування сучасних архітектурних теорій та методів, засобів суміжних наук.
загальні компетентності:
ЗК01. Знання та розуміння предметної області та розуміння професійної діяльності.
ЗК02. Вміння виявляти, ставити та вирішувати проблеми.
ЗК06. Здатність діяти на основі етичних міркувань.
ЗК07. Здатність приймати обґрунтовані рішення.
ЗК09. Здатність реалізувати свої права і обов’язки як члена суспільства, усвідомлювати цінності громадянського суспільства та необхідність його сталого розвитку, верховенства права, прав і свобод людини і громадянина в Україні.
фахові компетентності:
СК01. Усвідомлення соціально-економічних і культурних аспектів архітектури та містобудування.
СК04. Здатність дотримуватися вимог законодавства,
будівельних норм, стандартів і правил, технічних регламентів, інших нормативних документів у сферах містобудування та архітектури при здійсненні нового будівництва, реконструкції, реставрації та капітального ремонту будівель і споруд, створення безбар’єрного архітектурно-містобудівного середовища.
СК05. Здатність до аналізу і оцінювання природно-кліматичних, екологічних, інженерно-технічних, соціально-демографічних і архітектурно-містобудівних умов архітектурного проектування.
СК06. Здатність до виконання технічних і художніх зображень для використання в архітектурно-містобудівному, архітектурно-дизайнерському і ландшафтному проектуванні.
СК07.Усвідомлення основних законів і принципів архітектурно-містобудівної композиції, формування художнього образу і стилю в процесі проектування будівель і споруд, містобудівних, архітектурно-середовищних і ландшафтних об’єктів.
СК08. Усвідомлення теоретико-методологічних основ архітектурного проектування будівель і споруд, містобудівних, архітектурно-середовищних і ландшафтних об’єктів.
СК09. Здатність розробляти архітектурно-художні, об’ємно-планувальні, функціональні та конструктивні рішення, а також виконувати креслення, готувати документацію архітектурно-містобудівних проєктів.
СК10. Здатність до участі в підготовці архітектурно- планувальних завдань на проектування, в організації розробки архітектурно-містобудівних, архітектурно-середовищних і ландшафтних проєктів.
СК11. Здатність до ефективної роботи в колективі, а також до співпраці з клієнтами, постачальниками, іншими партнерами та громадськістю при розробленні, узгодженні і публічному обговоренні архітектурних проєктів.
СК12. Усвідомлення особливостей використання різних типів конструктивних та інженерних систем і мереж, їх розрахунків в архітектурно-містобудівному проєктуванні.
СК13. Здатність до розробки архітектурно-містобудівних рішень з урахуванням безпекових і санітарно-гігієнічних, інженерно-технічних, техніко-економічних вимог і розрахунків, вимог щодо екологічності, енергоефективності, інклюзивності.
СК14. Усвідомлення особливостей застосування сучасних будівельних матеріалів, виробів і конструкцій, а також технологій при створенні об’єктів архітектури та містобудування.
СК16. Усвідомлення загальних теоретичних, методичних і творчих засад архітектурного проєктування.
СК18. Усвідомлення теоретичних основ архітектури будівель і споруд, основ реконструкції, реставрації архітектурних об’єктів та здатність застосовувати їх для розв’язання складних спеціалізованих задач.
СК19. Здатність застосовувати теоретичні основи дизайну архітектурного середовища для розв’язання складних спеціалізованих задач.
СК22. Усвідомлення специфіки регіональних і місцевих передумов архітектурної діяльності.
СК23. Здатність збирати та систематизувати інформацію щодо актуальних потреб країни, міської спільноти у розвитку архітектурного середовища.
Результати навчання: У результаті вивчення навчальної дисципліни здобувач освіти повинен бути здатним продемонструвати такі програмні результати навчання:
ПР02. Знати основні засади та принципи архітектурно-містобудівної діяльності.
ПР04. Оцінювати фактори і вимоги, що визначають передумови архітектурно-містобудівного проєктування.
ПР06. Збирати, аналізувати й оцінювати інформацію з різних джерел, необхідну для прийняття обґрунтованих проєктних архітектурно-містобудівних рішень.
ПР08. Знати нормативну базу архітектурно-містобудівного проєктування.
ПР09. Розробляти проєкти, здійснювати передпроєктний аналіз у процесі архітектурно-містобудівного проєктування з урахуванням цілей, ресурсних обмежень, соціальних, етичних та законодавчих аспектів.
ПР11. Застосовувати художньо-композиційні засади в архітектурно містобудівному проєктуванні.
ПР13. Виявляти, аналізувати та оцінювати потреби і вимоги клієнтів і партнерів, знаходити ефективні спільні рішення щодо архітектурно-містобудівних проєктів.
ПР14. Обирати раціональні архітектурні рішення на основі аналізу ефективності конструктивних, інженерно-технічних систем, будівельних матеріалів і виробів, декоративно- оздоблювальних матеріалів.
ПР16. Розуміти соціально-економічні, екологічні, етичні й естетичні наслідки пропонованих рішень у сфері містобудування та архітектури.
ПР17. Застосовувати енергоефективні та інші інноваційні технології при проєктуванні архітектурних об’єктів.
ПР19. Організовувати презентації та обговорення проєктів архітектурно містобудівного і ландшафтного середовища.
ПР21. Усвідомлювати специфіку регіональних і місцевих природних, економічних, екологічних, соціальних та інших умов прийняття та реалізації містобудівних і архітектурних рішень.
Необхідні обов'язкові попередні та супутні навчальні дисципліни: Попередні навчальні дисципліни:
Вступ до спеціальності;
Основи архітектурного проєктування;
Архітектурна графіка та композиція;
Історія архітектури та містобудування;
Супутні і наступні навчальні дисципліни:
Основи містобудування;
Архітектура багатоквартирного житла.
Короткий зміст навчальної програми: Навчальна дисципліна присвячена вивченню специфічної галузі проєктної культури на стику дизайну і культурології архітектури, типології архітектури й архітектурного середовища. Вона розглядає проблеми формування, реконструкції і відновлення архітектурного середовища, проєктування інтер'єрів громадських будівель, проєктування та благоустрою відкритого міського простору, торгових та видовищних будинків, місць відпочинку, зовнішньої реклами, навчає, аналізувати та моделювати простір у відповідності зі сучасними науковими тенденціями та досягненнями.
Опис: Лекційні заняття:
Розділ 1. Концепції розвитку архітектурного середовища та його проєктування на початку ХХІ ст.
1.1 Визначення понять «дизайн», «архітектура», «середовище».
1.2 Сучасні тенденції розвитку і ентропії середовища поселень в Україні і Світі.
1.3 Ґенеза методології архітектурно-середовищного проєктування.
Розділ 2. Сучасні методи визначення проблем і дизайну середовища поселень і будівель.
2.1. Філософія архітектурної освіти і діяльності.
2.2. Напрями вирішення проблем розвитку середовища поселень в Україні.
2.3. Соціальні реалії та пошукове проєктування.
Практичні заняття:
Розділ 3. Типологічний метод дизайну побудови простору, організації дії, його художнього оформлення. Синтез принципів проєктування на прикладі громадських будівель в Україні і Світі.
3.1. Дизайн театрально-видовищних будівель. Видача та обговорення завдання: «Дослідження нормативних та композиційних засад проектування середовища театрально-видовищних будівель».
3.2. Дослідження проблем і пошук ідей проєктування культурно-просвітницьких будівель. Видача та обговорення завдання: «Дослідження нормативних та композиційних засад проєктування середовища культурно-просвітницьких будівель».
3.3. Ноу-хау як метод оптимального проєктування і моделювання транспортних будівель. Видача та обговорення завдання: «Дослідження нормативних та композиційних засад проєктування середовища транспортних будівель».
3.4. Дизайн будівель навчально-виховних закладів. Видача та обговорення завдання: «Дослідження нормативних та композиційних засад проєктування середовища будівель навчально-виховних закладів».
3.5. Дизайн спортивних будівель. Видача та обговорення завдання: «Дослідження нормативних та композиційних засад проєктування середовища спортивних будівель».
3.6. Дизайн будинків і комплексів торгово-побутового обслуговування. Видача та обговорення завдання: «Дослідження нормативних та композиційних засад проєктування середовища будівель торгово-побутового обслуговування».
3.7. Символ, канон, віродуховні засади як метод проєктування нових функцій і розвитку ідей сакральної архітектури. Видача та обговорення завдання: «Дослідження нормативних та композиційних засад проєктування середовища сакральних будівель».
Методи та критерії оцінювання: Основним методом контролю та оцінювання знань студентів з дисципліни «Універсальнй дизайн» є письмове опитування та стандартизований контроль.
Письмове опитування (самостійне виконання індивідуальних завдань) здійснюється як в аудиторній, так і поза аудиторній роботі.
При перевірці цих робіт основна увага звертається на відповідність роботи темі, повноту розкриття теми, послідовність викладення, самостійність суджень.
Стандартизований контроль - застосування тестової методики з альтернативним вибором відповідей. При цьому студенту пропонуються не тільки самі відповіді, але і їх цифрові коди (як правило, номер варіанта відповіді).
Основними формами контролю знань студентів є контроль на лекційних та практичних заняттях, позаурочний контроль, заліковий контроль.
Контроль на лекції проводиться як вибіркове усне опитування студентів або із застосуванням тестів за раніше викладеним матеріалом, особливо за розділами курсу, які необхідні для зрозуміння теми лекції, що викладається, або ж для встановлення ступеня засвоєння матеріалу прочитаної лекції.
Поточний контроль на лекції покликаний привчити студентів до систематичної проробки пройденого матеріалу і підготовки до майбутньої лекції, встановити ступінь засвоєння теорії, виявити найбільш складні для сприйняття студентів розділи з наступним їх роз'ясненням.
За витратами часу на контрольне усне опитування виділяється 5 хв.
Контроль у позаурочний час включає в себе: перевірку перебігу виконання індивідуальних завдань. Оцінюються якість і акуратність виконання, точність і оригінальність рішень, перегляд спеціальної літератури, наявність елементів дослідження, виконання завдання у встановленому обсязі відповідно до заданих строків; перевірка конспектів лекцій і рекомендованої літератури; індивідуальна співбесіда зі студентом на консультаціях; проведення навчальних конкурсів;
Диференційований залік є підсумковим етапом вивчення усієї дисципліни і має за мету перевірку знань студентів з теорії, а також навиків самостійної роботи з науковою літературою.
Підсумкова оцінка складається з поточного контролю (виконання індивідуального завдання, результати оцінювання актувності на лекційних та практичних заняттях) та виконання підсумкового тестового завдання.
Критерії оцінювання результатів навчання: Залік (диференційований залік) – це форма підсумкового контролю, що полягає в оцінюванні засвоєння студентом навчального матеріалу з дисципліни сумарно за всіма видами робіт, передбачених робочою програмою навчальної дисципліни:
1. Виконання практичної роботи оцінюється у 30 балів. Термін виконання практичної роботи до останнього практичного заняття.
Практична робота виконуються студентом відповідно до методичних рекомендацій і оцінюються викладачем за такими критеріями:
- присутність студента на практичному занятті та участь в обговоренні теоретичних питань – 5 бал;
- аргументація підготовленої інформації до практичного заняття під час її захисту – 15 бали;
- оформлення виконаної практичної роботи відповідно до встановлених вимог і дотримання термінів її здачі у ВНС – 10 балів.
2. Робота на лекційних та практичних заняттях оцінюється у 5 балів.
3. Виконання підсумкового тестового завдання оцінюється у 65 балів автоматично у ВНС. Термін виконання підсумкового тестового завдання – 30 хвилин, у день, призначений на заліковому тижні.
Порядок та критерії виставляння балів та оцінок: 100–88 балів – («відмінно») виставляється за високий рівень знань (допускаються деякі неточності) навчального матеріалу компонента, що міститься в основних і додаткових рекомендованих літературних джерелах, вміння аналізувати явища, які вивчаються, у їхньому взаємозв’язку і роз витку, чітко, лаконічно, логічно, послідовно відповідати на поставлені запитання, вміння застосовувати теоретичні положення під час розв’язання практичних задач; 87–71 бал – («добре») виставляється за загалом правильне розуміння навчального матеріалу компонента, включаючи розрахунки , аргументовані відповіді на поставлені запитання, які, однак, містять певні (неістотні) недоліки, за вміння застосовувати теоретичні положення під час розв’язання практичних задач; 70 – 50 балів – («задовільно») виставляється за слабкі знання навчального матеріалу компонента, неточні або мало аргументовані відповіді, з порушенням послідовності викладення, за слабке застосування теоретичних положень під час розв’язання практичних задач; 49–26 балів – («не атестований» з можливістю повторного складання семестрового контролю) виставляється за незнання значної частини навчального матеріалу компонента, істотні помилки у відповідях на запитання, невміння застосувати теоретичні положення під час розв’язання практичних задач; 25–00 балів – («незадовільно» з обов’язковим повторним вивченням) виставляється за незнання значної частини навчального матеріалу компонента, істотні помилки у відповідях на запитання, невміння орієнтуватися під час розв’язання практичних задач, незнання основних фундаментальних положень.
Рекомендована література: Навчально-методичне забезпечення:
1 Електронний навчально-методичний комплекс «Архітектурне проектування середовища» / В.І.Проскуряков, Ю.Л.Богданова, І.М.Копиляк. – Львів: ВНС НУ «Львівська політехніка» https://vns.lpnu.ua/course/view.php?id=6738
2. Проскуряков В.І. Архітектура українського театру. Простір і дія: монографія. Л: «Срібне слово», 2004. 584 с.
3. Проскуряков В.І. Як вчитися і навчитися архітектури: Навчальний посібник. Л: НУ «Львівська політехніка», 2001. 92с.
4. Проскуряков В.І. Комплекс завдань та методичні вказівки до курсових проектів з дизайну архітектурного середовища громадських будівель і споруд для студентів Інституту архітектури ІІІ-V курсів: методичні вказівки. Л: НУ «Львівська політехніка», 2009. 144 с.
Рекомендована література:
Базова
1. Александер К. Як будувати на віки. Архітектура поза часом. К.: Основи, 2020. 464 с.
2. Боттон. А. Архітектура щастя. К.: ArtHuss, 2021. 296 с.
2. Іттен Й. Наука дизайну та форми. Вступний курс, який я викладав у Баугаузі та інших школах. К.:ArtHuss, 2021. 136с.
3. Іттен Й. Мистецтво кольору. Суб’єктивний досвід і об’єктивне пізнання як шлях до мистецтва. Навчальний посібник. К.:ArtHuss, 2022. 96с.
4. Лінда С. М. Архітектурне проектування громадських будівель і споруд : навч. посіб. Л : НУ «Львівська політехніка», 2013. 642 с.
5. Нойферт Е. Будівельне проектування. Д.: «Книжкова літера», 2016. 624 с.
6. ДБН В. 2.2-9-2009. Громадські будівлі та споруди. Основні положення.
7. Михайленко В.Є., Яковлєв М.І. Основи композиції (геометричні аспекти художнього формотворення): навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів. К.: Каравелла, 2004. 304 с.
8. Білоконь Ю.М., Фомін І.О. Наука і творчість в архітектурі. К.: Логос, 2006. 208 с.
Інформаційні ресурси
1. Конфедерація будівельників України, будівельне та архітектурне законодавство – http://kbu.org.ua
2. Міністерство освіти і науки України – https://mon.gov.ua/ua
3. Міністерство регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства – http://www.minregion.gov.ua/
Уніфікований додаток: Національний університет «Львівська політехніка» забезпечує реалізацію права осіб з інвалідністю на здобуття вищої освіти. Інклюзивні освітні послуги надає Служба доступності до можливостей навчання «Без обмежень», метою діяльності якої є забезпечення постійного індивідуального супроводу навчального процесу студентів з інвалідністю та хронічними захворюваннями. Важливим інструментом імплементації інклюзивної освітньої політики в Університеті є Програма підвищення кваліфікації науково-педагогічних працівників та навчально-допоміжного персоналу у сфері соціальної інклюзії та інклюзивної освіти. Звертатися за адресою:
вул. Карпінського, 2/4, І-й н.к., кімн. 112
E-mail: nolimits@lpnu.ua
Websites: https://lpnu.ua/nolimits https://lpnu.ua/integration
Академічна доброчесність: Політика щодо академічної доброчесності учасників освітнього процесу формується на основі дотримання принципів академічної доброчесності з урахуванням норм «Положення про академічну доброчесність у Національному університеті «Львівська політехніка» (затверджене вченою радою університету від 20.06.2017 р., протокол № 35).