Основи ландшафтної архітектури

Спеціальність: Архітектура та містобудування
Код дисципліни: 6.191.00.O.047
Кількість кредитів: 4.00
Кафедра: Містобудування
Лектор: Старший викладач Володимир Дідик К. арх., доц. Степан Тупісь
Семестр: 4 семестр
Форма навчання: денна
Мета вивчення дисципліни: Дати студентові уявлення про основні положення теорії та практики по забезпеченню придатності території для архітектурно-містобудівельного використання та створення сприятливих санітарно-гігієнічних умов; визначення основ проектування транспортних мереж та вузлів. Дати розуміння законодавчої та нормативної бази проектування ландшафтних об’єктів в Україні, розуміння ландшафту, як природної основи проектування міста.
Завдання: загальні компетентності: ЗК01. Знання та розуміння предметної області та розуміння професійної діяльності. ЗК02. Вміння виявляти, ставити та вирішувати проблеми. ЗК06. Здатність діяти на основі етичних міркувань (мотивів). ЗК07. Здатність приймати обґрунтовані рішення. ЗК09. Здатність реалізувати свої права і обов’язки як члена суспільства, усвідомлювати цінності громадянського (вільного демократичного) суспільства та необхідність його сталого розвитку, верховенства права, прав і свобод людини і громадянина в Україні. фахові компетентності СК01. Усвідомлення соціально-економічних і культурних аспектів архітектури та містобудування. СК04. Здатність дотримуватися вимог законодавства, будівельних норм, стандартів і правил, технічних регламентів, інших нормативних документів у сферах містобудування та архітектури при здійсненні нового будівництва, реконструкції, реставрації та капітального ремонту будівель і споруд, створення безбар’єрного архітектурно-містобудівного середовища. СК05. Здатність до аналізу і оцінювання природно-кліматичних, екологічних, інженерно-технічних, соціально-демографічних і архітектурно-містобудівних умов архітектурного проектування. СК06. Здатність до виконання технічних і художніх зображень для використання в архітектурно-містобудівному, архітектурно-дизайнерському і ландшафтному проектуванні. СК07.Усвідомлення основних законів і принципів архітектурно-містобудівної композиції, формування художнього образу і стилю в процесі проектування будівель і споруд, містобудівних, архітектурно-середовищних і ландшафтних об’єктів. СК08. Усвідомлення теоретико-методологічних основ архітектурного проектування будівель і споруд, містобудівних, архітектурно-середовищних і ландшафтних об’єктів. СК09. Здатність розробляти архітектурно-художні, об’ємно-планувальні, функціональні та конструктивні рішення, а також виконувати креслення, готувати документацію архітектурно-містобудівних проєктів. СК10. Здатність до участі в підготовці архітектурно- планувальних завдань на проектування, в організації розробки архітектурно-містобудівних, архітектурно-середовищних і ландшафтних проєктів. СК11. Здатність до ефективної роботи в колективі, а також до співпраці з клієнтами, постачальниками, іншими партнерами та громадськістю при розробленні, узгодженні і публічному обговоренні архітектурних проєктів. СК12. Усвідомлення особливостей використання різних типів конструктивних та інженерних систем і мереж, їх розрахунків в архітектурно-містобудівному проєктуванні. СК13. Здатність до розробки архітектурно-містобудівних рішень з урахуванням безпекових і санітарно-гігієнічних, інженерно-технічних, техніко-економічних вимог і розрахунків, вимог щодо екологічності, енергоефективності, інклюзивності. СК14. Усвідомлення особливостей застосування сучасних будівельних матеріалів, виробів і конструкцій, а також технологій при створенні об’єктів архітектури та містобудування. СК15. Здатність до здійснення комп’ютерного моделювання, візуалізації, макетування і підготовки наочних ілюстративних матеріалів до архітектурно-містобудівних проєктів. СК16. Усвідомлення загальних теоретичних, методичних і творчих засад архітектурного проєктування. СК18. Усвідомлення теоретичних основ архітектури будівель і споруд, основ реконструкції, реставрації архітектурних об’єктів та здатність застосовувати їх для розв’язання складних спеціалізованих задач. СК20 Здатність застосовувати теоретичні основи ландшафтної архітектури для розв’язання складних спеціалізованих задач. СК22. Усвідомлення специфіки регіональних і місцевих передумов архітектурної діяльності. СК23. Здатність збирати та систематизувати інформацію щодо актуальних потреб країни, міської спільноти у розвитку архітектурного середовища.
Результати навчання: результати навчання ПР02. Знати основні засади та принципи архітектурно-містобудівної діяльності ПР04. Оцінювати фактори і вимоги, що визначають передумови архітектурно-містобудівного проєктування ПР05. Застосовувати основні теорії проєктування, реконструкції та реставрації архітектурно-містобудівних, архітектурно-середовищних і ландшафтних об’єктів, сучасні методи і технології, міжнародний і вітчизняний досвід для розв’язання складних спеціалізованих задач архітектури та містобудування ПР06. Збирати, аналізувати й оцінювати інформацію з різних джерел, необхідну для прийняття обґрунтованих проєктних архітектурно-містобудівних рішень. ПР07. Застосовувати програмні засоби, ІТ-технології та інтернет-ресурси для розв’язання складних спеціалізованих задач архітектури та містобудування. ПР08. Знати нормативну базу архітектурно-містобудівного проєктування. ПР09. Розробляти проєкти, здійснювати передпроєктний аналіз у процесі архітектурно-містобудівного проєктування з урахуванням цілей, ресурсних обмежень, соціальних, етичних та законодавчих аспектів ПР10. Застосовувати сучасні засоби і методи інженерної, художньої і комп’ютерної графіки, що використовуються в архітектурно-містобудівному проєктуванні. ПР11. Застосовувати художньо-композиційні засади в архітектурно містобудівному проєктуванні. ПР12. Застосовувати сучасні теоретико-методологічні та типологічні підходи до вирішення проблем формування та розвитку архітектурно-містобудівного та ландшафтного середовища на засадах безпековості, екологічності, енергоефективності, інклюзивності ПР13. Виявляти, аналізувати та оцінювати потреби і вимоги клієнтів і партнерів, знаходити ефективні спільні рішення щодо архітектурно-містобудівних проєктів. ПР14. Обирати раціональні архітектурні рішення на основі аналізу ефективності конструктивних, інженерно-технічних систем, будівельних матеріалів і виробів, декоративно- оздоблювальних матеріалів ПР15. Забезпечувати дотримання безпекових, санітарно-гігієнічних, інженерно-технічних, техніко-економічних вимог і розрахунків, вимог щодо екологічності, енергоефективності, інклюзивності в архітектурно-містобудівному проєктуванні. ПР16. Розуміти соціально-економічні, екологічні, етичні й естетичні наслідки пропонованих рішень у сфері містобудування та архітектури ПР17. Застосовувати енергоефективні та інші інноваційні технології при проєктуванні архітектурних об’єктів. ПР18. Знати особливості участі в архітектурно-містобудівному конкурсному проєктуванні. ПР19. Організовувати презентації та обговорення проєктів архітектурно містобудівного і ландшафтного середовища. ПР21. Усвідомлювати специфіку регіональних і місцевих природних, економічних, екологічних, соціальних та інших умов прийняття та реалізації містобудівних і архітектурних рішень. ПР22. Враховувати, інтерпретувати в конкретні просторові рішення контраверсійні інтереси держави, міської спільноти, розробляти партисипативні варіантні рішення в складних містобудівних ситуаціях
Необхідні обов'язкові попередні та супутні навчальні дисципліни: Попередні навчальні дисципліни: Нарисна геометрія, Типологія житла (КП) Супутні і наступні навчальні дисципліни: Основи містобудування (поселення), Архітектурне проектування.
Короткий зміст навчальної програми: У процесі вивчення дисципліни «Основи ландшафтної архітектури» студент знайомиться з аналізом містобудівної ландшафтної ситуації при опрацюванні генеральних планів міст. Вивчає принципи озеленення міст у сучасних умовах. Вимоги до об’єктів ландшафтної архітектури в залежності від оточуючої забудови, їх розташування у планувальній структурі міста та перспектива розвитку. Вибір і освоєнням територій та пристосуванням їх до потреб міського будівництва. Транспорт та архітектурно-планувальна організація міста, проектування транспортних вузлів у місті. Ландшафтно-просторова організація міста. Основи проектування міських ландшафтних об’єктів. Природна основа та каркас міста. Класифікація об’єктів системи відкритих територій. Результатом вивчення є розрахунково-графічна робота «Вертикальне планування території» обсягом 4 аркуші формату А3 – цифрова або авторська графіка, диференційований залік.
Опис: Лекційні заняття Містобудівельні характеристики території та природних умов. Загальні заходи з інженерної підготовки. Спеціальні заходи з інженерної підготовки. Інженерна підготовка територій в особливих умовах. Благоустрій міських територій. Системи магістралей у містах. Планування перехресть і транспортних площ. Транспортні перехрестя в різних рівнях. Поточний контроль Тест №1 Законодавча та нормативна база проектування ландшафтних об’єктів. Земельний кодекс України. Ландшафт, як основа просторової структури міста. Об’єкти природно-заповідного фонду України. Форма та декоративні якості дерев, чагарників, трав’янистих та квіткових рослин, їх композиційні угрупування. Генеральний план об’єкту. Сучасні концепції в ландшафтній архітектурі. Поточний контроль Тест №2. Лабораторні заняття: Вивчення форми рельєфу. Розробка схеми вертикального планування території. Розробка генплану садиби. Побудова вертикального планування ділянки і прилеглої території. Побудова характерних перетинів. Опрацювання розрахунково-графічної роботи в чистовику. Здача РГР.
Методи та критерії оцінювання: У процесі поточного контролю студент проходить 2 контрольні тести, кожен з яких підводить підсумок попереднього етапу роботи над лекційним курсом «Основи ландшафтної архітектури» (Ч.1 – інженерний благоустрій територій та Ч.2 – ландшафтна архітектура). Кожний тест оцінюється у 20 балів та враховується при остаточній оцінці. Підсумковий контроль: Розрахунково-графічна робота – max 60 балів
Критерії оцінювання результатів навчання: Поточний контроль: Тест 1 – max 20 балів; Тест 2 – max 20 балів. Підсумковий контроль: Розрахунково-графічна робота – max 60 балів. Разом за дисципліну 100 балів. Розрахунково-графічна робота: Вимоги до роботи: РГР виконується обсягом 4 аркуші формату А3 з яких перший титульний. Графіка подачі цифрова/авторська. Критерії оцінки: - Ситуаційна схема, Генплан М 1:200 - 15 балів - Градуювання прямої, розрахунок, схема вертикального планування вулиці - 15 балів. - Розріз по ділянці з будинком і вулицею М 1:200; прив’язка будинку до рельєфу - 15 балів. - Схема вертикального планування ділянки з вулицею М 1:200 - 15 балів. Разом за РГР - 60 балів.
Порядок та критерії виставляння балів та оцінок: 100–88 балів – («відмінно») виставляється за високий рівень знань (допускаються деякі неточності) навчального матеріалу компонента, що міститься в основних і додаткових рекомендованих літературних джерелах, вміння аналізувати явища, які вивчаються, у їхньому взаємозв’язку і роз витку, чітко, лаконічно, логічно, послідовно відповідати на поставлені запитання, вміння застосовувати теоретичні положення під час розв’язання практичних задач; 87–71 бал – («добре») виставляється за загалом правильне розуміння навчального матеріалу компонента, включаючи розрахунки , аргументовані відповіді на поставлені запитання, які, однак, містять певні (неістотні) недоліки, за вміння застосовувати теоретичні положення під час розв’язання практичних задач; 70 – 50 балів – («задовільно») виставляється за слабкі знання навчального матеріалу компонента, неточні або мало аргументовані відповіді, з порушенням послідовності викладення, за слабке застосування теоретичних положень під час розв’язання практичних задач; 49–26 балів – («не атестований» з можливістю повторного складання семестрового контролю) виставляється за незнання значної частини навчального матеріалу компонента, істотні помилки у відповідях на запитання, невміння застосувати теоретичні положення під час розв’язання практичних задач; 25–00 балів – («незадовільно» з обов’язковим повторним вивченням) виставляється за незнання значної частини навчального матеріалу компонента, істотні помилки у відповідях на запитання, невміння орієнтуватися під час розв’язання практичних задач, незнання основних фундаментальних положень.
Рекомендована література: Навчально-методичне забезпечення Електронний навчально-методичний комплекс (дистанційний електронний курс): 1. #05252 05.04.2023- Національний університет "Львівська політехніка" (ЕНМК "Основи ландшафтної архітектури"); Рекомендована література: Базова 1. Русанова І.В., Шульга Г.М. Інженерний благоустрій територій. Підручник. – Львів: Видавництво Львівської політехніки, 2020. – 260с. 2. Дідик В.В., Максим'юк Т.М. Естетика та композиція ландшафту. Навчальний посібник. Львів: Видавництво Львівської політехніки, 2012. 244 c. 3. Методичні вказівки до розрахунково-графічної роботи з курсу «Інженерний благоустрій територій» для студентів напрямку 1201 «Архітектура» / Укл. І.В.Русанова, Г.М.Шульга. – Львів: Видавництво Державного університету «Львівська політехніка», 2010.- 37 с. 4. Ю.І.Криворучко, Г.П.Петришин, Н.С.Соснова, Г.Є.Бобош. Ландшафтне проектування. Конспект лекцій. –Львів: в-во НУ «ЛП», 2008. -56 с. 5. Методичні вказівки «Композиційний аналіз ландшафтного об’єкту» з практичних занять до лекційного курсу «Ландшафтна архітектура» для студентів напряму 1201 «Архітектура»/ Укл. Т. М. Максим”юк, Н.С .Соснова. –Львів: В-во НУ ”Львівська політехніка”, 2011. -32 с. Рекомендована література. Нормативна література: 1. ДБН В.2-12:2019 Державні будівельні норми України. Містобудування. Планування територій. Видання офіційне. – К.: 2019. 2. ДБН В.2.3-5:2018 Державні будівельні норми України. Споруди транспорту. Вулиці та дороги населених пунктів. Видання офіційне. – К.: 2018. 3. . ДБН В.2.2-40:2018. Інклюзивність будівель і споруд. Видання офіційне. – К.: 2018. 4. ДБН Б.2.2-5:2011 "Благоустрій територій" https://is.gd/FcXXkQ. Допоміжна: 1. . Гончарук В. Є. Містобудівне проєктування. Частина 2. Проєктування структурних елементів міста: підручник / В. Є. Гончарук, В. В. Дідик, Н. Я. Данилко, Ю. В. Ідак, Кліщ О.А., Є. І. Король, Р. І. Любицький, Т. М. Мазур, Т. М. Максимюк, Я. О. Онуфрів, Г. П. Петришин, Ю. Р. Петровська, Б. С. Посацький, І. В. Русанова, Я. Т. Сеньковська, І. В. Склярова, Н. С. Соснова, С. П. Тупісь, С. І. Щегольська. Львів: Видавництво Львівської політехніки, 2022. 316 c. (МБ-6, в межах робочого часу викладача, за зареєстрованими в УкрІНТЕІ кафедральними НДР) (без грифу МОН). 2. Бірюльов Ю. О. ред., 2008. Архітектура Львова: Час і стилі. ХІІІ–ХХІ ст. Л.: Центр Європи. 3. Нойферт Е. Будівельне проектування : [довідник] / Ернст Нойферт. – [40-ве вид, перероб. і допов.]. – Київ : Фенікс, 2017. – 619 с. Інформаційні ресурси: https://online.budstandart.com/ua https://www.dezeen.com https://www.archdaily.com
Уніфікований додаток: Національний університет «Львівська політехніка» забезпечує реалізацію права осіб з інвалідністю на здобуття вищої освіти. Інклюзивні освітні послуги надає Служба доступності до можливостей навчання «Без обмежень», метою діяльності якої є забезпечення постійного індивідуального супроводу навчального процесу студентів з інвалідністю та хронічними захворюваннями. Важливим інструментом імплементації інклюзивної освітньої політики в Університеті є Програма підвищення кваліфікації науково-педагогічних працівників та навчально-допоміжного персоналу у сфері соціальної інклюзії та інклюзивної освіти. Звертатися за адресою: вул. Карпінського, 2/4, І-й н.к., кімн. 112 E-mail: nolimits@lpnu.ua Websites: https://lpnu.ua/nolimits https://lpnu.ua/integration
Академічна доброчесність: Політика щодо академічної доброчесності учасників освітнього процесу формується на основі дотримання принципів академічної доброчесності з урахуванням норм «Положення про академічну доброчесність у Національному університеті «Львівська політехніка» (затверджене вченою радою університету від 20.06.2017 р., протокол № 35).

Основи ландшафтної архітектури (курсовий проєкт)

Спеціальність: Архітектура та містобудування
Код дисципліни: 6.191.00.O.050
Кількість кредитів: 3.00
Кафедра: Архітектурне проектування
Лектор: докт філ. Кашуба О.М. ст. викл. Якубовський В.Б
Семестр: 4 семестр
Форма навчання: денна
Мета вивчення дисципліни: Метою курсу є опанування студентами основ проєктування комплексу відпочинку для дітей та молоді у природному ландшафті. Під час виконання курсового проекту студенти оволоділи методикою проектування таких архітектурно-містобудівних об’єктів і набути необхідних знань та навиків, які можуть виявитись корисними для їх подальшої практичної діяльності.
Завдання: загальні компетентності: ЗК01. Знання та розуміння предметної області та розуміння професійної діяльності. ЗК02. Вміння виявляти, ставити та вирішувати проблеми. ЗК06. Здатність діяти на основі етичних міркувань (мотивів). ЗК07. Здатність приймати обґрунтовані рішення. ЗК09. Здатність реалізувати свої права і обов’язки як члена суспільства, усвідомлювати цінності громадянського (вільного демократичного) суспільства та необхідність його сталого розвитку, верховенства права, прав і свобод людини і громадянина в Україні. Спеціальні фахові компетентності СК01. Усвідомлення соціально-економічних і культурних аспектів архітектури та містобудування. СК04. Здатність дотримуватися вимог законодавства, будівельних норм, стандартів і правил, технічних регламентів, інших нормативних документів у сферах містобудування та архітектури при здійсненні нового будівництва, реконструкції, реставрації та капітального ремонту будівель і споруд, створення безбар’єрного архітектурно-містобудівного середовища. СК05. Здатність до аналізу і оцінювання природно-кліматичних, екологічних, інженерно-технічних, соціально-демографічних і архітектурно-містобудівних умов архітектурного проектування. СК06. Здатність до виконання технічних і художніх зображень для використання в архітектурно-містобудівному, архітектурно-дизайнерському і ландшафтному проектуванні. СК07.Усвідомлення основних законів і принципів архітектурно-містобудівної композиції, формування художнього образу і стилю в процесі проектування будівель і споруд, містобудівних, архітектурно-середовищних і ландшафтних об’єктів. СК08. Усвідомлення теоретико-методологічних основ архітектурного проектування будівель і споруд, містобудівних, архітектурно-середовищних і ландшафтних об’єктів. СК09. Здатність розробляти архітектурно-художні, об’ємно-планувальні, функціональні та конструктивні рішення, а також виконувати креслення, готувати документацію архітектурно-містобудівних проєктів. СК10. Здатність до участі в підготовці архітектурно-планувальних завдань на проектування, в організації розробки архітектурно-містобудівних, архітектурно-середовищних і ландшафтних проєктів. СК11. Здатність до ефективної роботи в колективі, а також до співпраці з клієнтами, постачальниками, іншими партнерами та громадськістю при розробленні, узгодженні і публічному обговоренні архітектурних проєктів. СК12. Усвідомлення особливостей використання різних типів конструктивних та інженерних систем і мереж, їх розрахунків в архітектурно-містобудівному проєктуванні. СК13. Здатність до розробки архітектурно-містобудівних рішень з урахуванням безпекових і санітарно-гігієнічних, інженерно-технічних, техніко-економічних вимог і розрахунків, вимог щодо екологічності, енергоефективності, інклюзивності. СК14. Усвідомлення особливостей застосування сучасних будівельних матеріалів, виробів і конструкцій, а також технологій при створенні об’єктів архітектури та містобудування. СК15. Здатність до здійснення комп’ютерного моделювання, візуалізації, макетування і підготовки наочних ілюстративних матеріалів до архітектурно-містобудівних проєктів. СК16. Усвідомлення загальних теоретичних, методичних і творчих засад архітектурного проєктування. СК18. Усвідомлення теоретичних основ архітектури будівель і споруд, основ реконструкції, реставрації архітектурних об’єктів та здатність застосовувати їх для розв’язання складних спеціалізованих задач. СК20. Здатність застосовувати теоретичні основи ландшафтної архітектури для розв’язання складних спеціалізованих задач СК22. Усвідомлення специфіки регіональних і місцевих передумов архітектурної діяльності. СК23. Здатність збирати та систематизувати інформацію щодо актуальних потреб країни, міської спільноти у розвитку архітектурного середовища.
Результати навчання: ПР02. Знати основні засади та принципи архітектурно-містобудівної діяльності ПР04. Оцінювати фактори і вимоги, що визначають передумови архітектурно-містобудівного проєктування ПР05. Застосовувати основні теорії проєктування, реконструкції та реставрації архітектурно-містобудівних, архітектурно-середовищних і ландшафтних об’єктів, сучасні методи і технології, міжнародний і вітчизняний досвід для розв’язання складних спеціалізованих задач архітектури та містобудування. ПР06. Збирати, аналізувати й оцінювати інформацію з різних джерел, необхідну для прийняття обґрунтованих проєктних архітектурно-містобудівних рішень ПР07. Застосовувати програмні засоби, ІТ-технології та інтернет-ресурси для розв’язання складних спеціалізованих задач архітектури та містобудування. ПР08. Знати нормативну базу архітектурно-містобудівного проєктування. ПР09. Розробляти проєкти, здійснювати передпроєктний аналіз у процесі архітектурно-містобудівного проєктування з урахуванням цілей, ресурсних обмежень, соціальних, етичних та законодавчих аспектів ПР10. Застосовувати сучасні засоби і методи інженерної, художньої і комп’ютерної графіки, що використовуються в архітектурно-містобудівному проєктуванні ПР11. Застосовувати художньо-композиційні засади в архітектурно містобудівному проєктуванні. ПР12. Застосовувати сучасні теоретико-методологічні та типологічні підходи до вирішення проблем формування та розвитку архітектурно-містобудівного та ландшафтного середовища на засадах безпековості, екологічності, енергоефективності, інклюзивності ПР13. Виявляти, аналізувати та оцінювати потреби і вимоги клієнтів і партнерів, знаходити ефективні спільні рішення щодо архітектурно-містобудівних проєктів ПР14. Обирати раціональні архітектурні рішення на основі аналізу ефективності конструктивних, інженерно-технічних систем, будівельних матеріалів і виробів, декоративно- оздоблювальних матеріалів ПР15. Забезпечувати дотримання безпекових, санітарно-гігієнічних, інженерно-технічних, техніко-економічних вимог і розрахунків, вимог щодо екологічності, енергоефективності, інклюзивності в архітектурно-містобудівному проєктуванні. ПР16. Розуміти соціально-економічні, екологічні, етичні й естетичні наслідки пропонованих рішень у сфері містобудування та архітектури. ПР17. Застосовувати енергоефективні та інші інноваційні технології при проєктуванні архітектурних об’єктів. ПР18. Знати особливості участі в архітектурно-містобудівному конкурсному проєктуванні. ПР19. Організовувати презентації та обговорення проєктів архітектурно містобудівного і ландшафтного середовища ПР21. Усвідомлювати специфіку регіональних і місцевих природних, економічних, екологічних, соціальних та інших умов прийняття та реалізації містобудівних і архітектурних рішень. ПР22. Враховувати, інтерпретувати в конкретні просторові рішення контраверсійні інтереси держави, міської спільноти, розробляти партисипативні варіантні рішення в складних містобудівних ситуаціях
Необхідні обов'язкові попередні та супутні навчальні дисципліни: Попередні навчальні дисципліни Історія архітектури та містобудування Архітектурна графіка та композиція, частини 1, 2. Основи геодезії Основи архітектурного проектування Супутні і наступні навчальні дисципліни Основи містобудування Містобудівне законодавство, документація Дизайн архітектурного середовища
Короткий зміст навчальної програми: Дисципліна «Основи ландшафтної архітектури (Рекреаційний комплекс у ландшафтному середовищі) КП» є однією з дисциплін, які формують професійні знання і вміння архітектора. Порядок вивчення дисципліни розрахований на послідовне і глибоке засвоєння основних його положень. дає змогу здобувачам першого (бакалаврського) рівня вищої освіти більш детально ознайомитись з проєктування об’єкту в ландшафті, з основними принципами проектування спеціалізованих закладів відпочинку, специфікою організаційної структури рекреаційного комплексу. У ході вивчення дисципліни здобувач має змогу опанувати основні вимоги до проектування генерального плану, а також оперувати об'ємно-просторовими засобами творення середовища, організації простору і ландшафту. Під час практичних занять студенти закріплюють теоретичний матеріал, виконуючи аналітичні та проектно-концептуальні завдання, навчаються застосовувати вивчені методи та методики для аналізу архітектурно-просторової ситуації. На основі виконаних досліджень та висновків обґрунтовано запропонувати проектні рішення. Дисципліна інтегрується з іншими професійно важливими дисциплінами: Історія архітектури та містобудування, архітектурна графіка та композиція, частини 1, 2; основи геодезії, основи архітектурного проектування, дизайн архітектурного середовища.
Опис: Вступна лекція. Історія та розвиток будівництва об’єктів рекреаційних комплексів у ландшафтному середовищі, що супроводжується візуальним показом ряду об’єктів. Ознайомлення з основами проектування та специфіки рекреаційних комплексів у ландшафті. Ознайомлення із ситуацією, природний та містобудівний аналіз території. Розрахунок потужностей відпочинкового об‘єкту з врахуванням нормативних вимог. Передпроектний аналіз ділянки – містобудівних умов та прилеглої території. Визначення видів та форм рекреаційної діяльності, які доцільно розвивати у конкретній проектній пропозиції, враховуючи природні умови та рекреаційні ресурси місцевості; Формування архітектурно-планувальної концепції об‘єкту. Функціональне зонування території (М 1:1000). Опрацювання функціональної зони табору, архітектурно-планувальної організації відпочинкового комплексу з врахуванням ландшафтних особливостей території та вимог до охорони природного середовища. Опрацювання генерального плану проектованої ділянки із розміщенням спальних корпусів, їдальні, адміністрації, спортивних споруд і майданчиків з розрахунку на 50-100 дітей (висота споруд: 1-3 поверхи, М 1:500). Виконання генплану проектованої ділянки із розміщенням спальних корпусів, їдальні, адміністрації, спортивних споруд і майданчиків. Виконання перетину по ділянці, враховуючи рельєф ділянки та особливості території, Формування архітектурно-художнього вирішення забудови об’єкта. Формування об’ємно-просторового вирішення рекреаційного комплексу.Опрацювання плану типового поверху спального корпусу із обов’язковим врахуванням інклюзивності для окремих відпочивальників комплексу. (М 1:200). Робота над фасадами та вертикальними комунікаціями будівлі, узгодження їх з поверховими планами. Підбір конструктивно-будівельної схеми основних споруд рекреаційного комплексу. Креслення аксонометричного та перспективного зображення рекреаційного комплексу у ландшафтному середовищі. Фрагмент генплану ділянки із суміщеним дендропланом, облаштуванням території із використанням МАфів (М 1:500). Вибір точок зору побудови перспективних зображень комплексу. Перегляд всіх основних креслень та компонування аркушів графічної частини проекту.Підсумкове заняття.Перегляд стадії виконання всіх основних креслень.
Методи та критерії оцінювання: Поточний контроль: перегляд та оцінювання завдань виконаних протягом семестру. Кожний етап виконання завдання оцінюється окремо. Семестрова оцінка є сумою всіх оцінок отриманих протягом семестру. Наприкінці вивчення курсу студент формує і видруковує планшет розміром два аркуші форматом А0 із виконаних завдань протягом семестру. До заліку у ВНС завантажується 1 файл усіх креслень відповідно до вимог у форматі *.pdf (стиснутий до розміру 5 mb відповідно до обмежень ВНС). Підсумковий контроль з дисципліни «Основи ландшафтної архітектури (Рекреаційний комплекс у ландшафтному середовищі)» КП виставляється, виходячи з результатів складання усіх передбачених програмою видів навантажень: самостійних і аудиторних завдань. За результатами вивчення навчального матеріалу, здобувачі отримують оцінку за 100-бальною шкалою. Підсумковий контроль. На останньому занятті проводиться захист та обговорення курсового проекту. Студент отримує оцінку за захист КП.
Критерії оцінювання результатів навчання: Поточний контроль Завдання 1 Клаузура – max 10 балів; Завдання 2 Генплан (ескіз)– max 10 балів Завдання 3 Архітектурне рішення (ескіз) – max 10 балів Підсумковий контроль Курсовий проект (креслення) – max 70 балів
Порядок та критерії виставляння балів та оцінок: 100–88 балів – («відмінно») виставляється за високий рівень знань (допускаються деякі неточності) навчального матеріалу компонента, що міститься в основних і додаткових рекомендованих літературних джерелах, вміння аналізувати явища, які вивчаються, у їхньому взаємозв’язку і роз витку, чітко, лаконічно, логічно, послідовно відповідати на поставлені запитання, вміння застосовувати теоретичні положення під час розв’язання практичних задач; 87–71 бал – («добре») виставляється за загалом правильне розуміння навчального матеріалу компонента, включаючи розрахунки , аргументовані відповіді на поставлені запитання, які, однак, містять певні (неістотні) недоліки, за вміння застосовувати теоретичні положення під час розв’язання практичних задач; 70 – 50 балів – («задовільно») виставляється за слабкі знання навчального матеріалу компонента, неточні або мало аргументовані відповіді, з порушенням послідовності викладення, за слабке застосування теоретичних положень під час розв’язання практичних задач; 49–26 балів – («не атестований» з можливістю повторного складання семестрового контролю) виставляється за незнання значної частини навчального матеріалу компонента, істотні помилки у відповідях на запитання, невміння застосувати теоретичні положення під час розв’язання практичних задач; 25–00 балів – («незадовільно» з обов’язковим повторним вивченням) виставляється за незнання значної частини навчального матеріалу компонента, істотні помилки у відповідях на запитання, невміння орієнтуватися під час розв’язання практичних задач, незнання основних фундаментальних положень.
Рекомендована література: 1.Мазур Т.М., Дідик В.В., Король Є.І., Ігнатюк А.О., Бобрун Н.С. Відпочинковий комплекс у ландшафтному середовищі: методичні вказівки до курсу «Архітектурне проектування» для студентів ІІ курсу базового напрямку 1201 «Архітектура» (спеціальність «Містобудування»). – Львів: Видавництво Львівської політехніки, 2014 р. – 56 с. 2. Планування і забудова територій: Державні будівельні норми України: ДБН Б.2.2-12:2019. – Київ: Мінрегіонбуд та житлово-комунального господарства України,2019. – 177с. 3. Будинки і споруди. Спортивні і фізкультурно-оздоровчі споруди: ДБН В.2.2-13-2003. – [Чинний від 2003-11-10]. – К.: Держбуд України, 2004. – 100 с. — (Національний стандарт України). 4. ДБН В.2.2-40:2018 "Інклюзивність будівель і споруд. Основні положення" https://is.gd/28pvzb 5. ДБН В.2.3-5:2018 "Вулиці та дороги населених пунктів" https://is.gd/6UeiCS 6. ДБН В.2.3-15:2007 "Автостоянки і гаражі для легкових автомобілів" https://is.gd/XMH3rw Л 7. Ландшафт и архитектура. Пер. з англ.м. / Саймондс Дж.О. - Стройиздат, 1965. 8. Містобудівне проектування. Частина І: Місто як об’єкт проектування: Навчальний посібник / Г.П.Петришин, Б.С.Посацький, Ю.І.Криворучко та ін. Львів: Видавництво Львівської політехніки, 2016. – 328 с. 9. Містобудівне проектування. Частина ІІ: Проектування структурних елементів міста Навчальний посібник / Г.П.Петришин та ін. Львів : Видавництво Львівської політехніки, 2017. – 288 с. 10. Нойферт Е. Будівельне проектування. К.: Книжкова літера, 2017. – 614 с. 11. Решетило С. Спортивно–фізкультурні споруди та обладнання: Навчальний посібник для студентів ВНЗ ІІІ–ІV рівнів акредитації у галузі фізичного виховання і спорту. Редакційно–видавничий відділ Львівського державного університету фізичної культури. Львів – 2010. – 103 с. 12. Величко В. В. Організація рекреаційних послуг: навч. посібник /Харк. нац. ун-т міськ. госп-ва ім. О. М. Бекетова. – Х.: ХНУМГ ім. О. М. Бекетова, 2013. – 202 с 13. Наказний М.О. Проектування діяльності дитячого оздоровчого закладу: теорія і технологія: монографія. Дніпропетровськ, 2010. – 476 с . 14. Організація відпочинку та оздоровлення дітей в Україні: зб. нормат. документів та інформ. матеріалів / упоряд.: З. П. Кияниця, Ж. В. Петрочко, Л. Ю. Якименко, Л. І. Стрига. Київ: Державний ін-т проблем сім’ї та молоді, 2003. 170 с. 15. Підколодна М. М. Рекреаційні комплекси: конспект лекцій / М. М. Підколодна, А. А. Реб’єв, І. А. Полчанінова. – Харків: КНАМГ, 2010. – С. 116. 16. Русанова І.В. Данилко Н.Я. Організація рекреаційно­оздоровчих закладів і місць відпочинку у приміській зоні Львова. Містобудування та територіальне планування. – К.: КНУБА, 2006. – Вип. 23. – С. 154-159.
Уніфікований додаток: Національний університет «Львівська політехніка» забезпечує реалізацію права осіб з інвалідністю на здобуття вищої освіти. Інклюзивні освітні послуги надає Служба доступності до можливостей навчання «Без обмежень», метою діяльності якої є забезпечення постійного індивідуального супроводу навчального процесу студентів з інвалідністю та хронічними захворюваннями. Важливим інструментом імплементації інклюзивної освітньої політики в Університеті є Програма підвищення кваліфікації науково-педагогічних працівників та навчально-допоміжного персоналу у сфері соціальної інклюзії та інклюзивної освіти. Звертатися за адресою: вул. Карпінського, 2/4, І-й н.к., кімн. 112 E-mail: nolimits@lpnu.ua Websites: https://lpnu.ua/nolimits https://lpnu.ua/integration
Академічна доброчесність: Політика щодо академічної доброчесності учасників освітнього процесу формується на основі дотримання принципів академічної доброчесності з урахуванням норм «Положення про академічну доброчесність у Національному університеті «Львівська політехніка» (затверджене вченою радою університету від 20.06.2017 р., протокол № 35).

Основи ландшафтної архітектури (курсовий проєкт)

Спеціальність: Архітектура та містобудування
Код дисципліни: 6.191.00.O.053
Кількість кредитів: 3.00
Кафедра: Дизайн архітектурного середовища
Лектор: Кандидат архітектури, доцент Богдан ГОЙ. Старший викладач Роман КУБАЙ. Асистент, доктор філософії Юрій ФІЛІПЧУК.
Семестр: 4 семестр
Форма навчання: денна
Мета вивчення дисципліни: Метою вивчення навчальної дисципліни є формування у студентів творчого підходу до проєктування архітектурного середовища міського ландшафту, призначеного для комфортного та безпечного перебування людини, що перебуває у нерозривній єдності з об’ємним і просторовим вирішенням. Студенти опановують методику проєктування ландшафтних просторів, підвищують рівень професійної орієнтації у галузі ландшафтної архітектури та готуються до практичної діяльності за спеціальністю.
Завдання: інтегральна компетентність здатність розв’язувати складні спеціалізовані задачі та практичні проблеми у сфері містобудування та архітектури, що характеризуються комплексністю та невизначеністю умов, на основі застосування сучасних архітектурних теорій та методів, засобів суміжних наук. загальні компетентності: ЗК01. Знання та розуміння предметної області та розуміння професійної діяльності. ЗК02. Вміння виявляти, ставити та вирішувати проблеми. ЗК06. Здатність діяти на основі етичних міркувань (мотивів). ЗК07. Здатність приймати обґрунтовані рішення. ЗК09. Здатність реалізувати свої права і обов’язки як члена суспільства, усвідомлювати цінності громадянського (вільного демократичного) суспільства та необхідність його сталого розвитку, верховенства права, прав і свобод людини і громадянина в Україні. фахові компетентності: СК01. Усвідомлення соціально-економічних і культурних аспектів архітектури та містобудування. СК04. Здатність дотримуватися вимог законодавства, будівельних норм, стандартів і правил, технічних регламентів, інших нормативних документів у сферах містобудування та архітектури при здійсненні нового будівництва, реконструкції, реставрації та капітального ремонту будівель і споруд, створення безбар’єрного архітектурно-містобудівного середовища. СК05. Здатність до аналізу і оцінювання природно-кліматичних, екологічних, інженерно-технічних, соціально-демографічних і архітектурно-містобудівних умов архітектурного проектування. СК06. Здатність до виконання технічних і художніх зображень для використання в архітектурно-містобудівному, архітектурно-дизайнерському і ландшафтному проектуванні. СК07.Усвідомлення основних законів і принципів архітектурно-містобудівної композиції, формування художнього образу і стилю в процесі проектування будівель і споруд, містобудівних, архітектурно-середовищних і ландшафтних об’єктів. СК08. Усвідомлення теоретико-методологічних основ архітектурного проектування будівель і споруд, містобудівних, архітектурно-середовищних і ландшафтних об’єктів. СК09. Здатність розробляти архітектурно-художні, об’ємно-планувальні, функціональні та конструктивні рішення, а також виконувати креслення, готувати документацію архітектурно-містобудівних проєктів. СК10. Здатність до участі в підготовці архітектурно- планувальних завдань на проектування, в організації розробки архітектурно-містобудівних, архітектурно-середовищних і ландшафтних проєктів. СК11. Здатність до ефективної роботи в колективі, а також до співпраці з клієнтами, постачальниками, іншими партнерами та громадськістю при розробленні, узгодженні і публічному обговоренні архітектурних проєктів. СК12. Усвідомлення особливостей використання різних типів конструктивних та інженерних систем і мереж, їх розрахунків в архітектурно-містобудівному проєктуванні. СК13. Здатність до розробки архітектурно-містобудівних рішень з урахуванням безпекових і санітарно-гігієнічних, інженерно-технічних, техніко-економічних вимог і розрахунків, вимог щодо екологічності, енергоефективності, інклюзивності. СК14. Усвідомлення особливостей застосування сучасних будівельних матеріалів, виробів і конструкцій, а також технологій при створенні об’єктів архітектури та містобудування. СК15. Здатність до здійснення комп’ютерного моделювання, візуалізації, макетування і підготовки наочних ілюстративних матеріалів до архітектурно-містобудівних проєктів. СК16. Усвідомлення загальних теоретичних, методичних і творчих засад архітектурного проєктування. СК18. Усвідомлення теоретичних основ архітектури будівель і споруд, основ реконструкції, реставрації архітектурних об’єктів та здатність застосовувати їх для розв’язання складних спеціалізованих задач. СК20. Здатність застосовувати теоретичні основи ландшафтної архітектури для розв’язання складних спеціалізованих задач. СК22. Усвідомлення специфіки регіональних і місцевих передумов архітектурної діяльності. СК23. Здатність збирати та систематизувати інформацію щодо актуальних потреб країни,
Результати навчання: ПР02. Знати основні засади та принципи архітектурно-містобудівної діяльності ПР04. Оцінювати фактори і вимоги, що визначають передумови архітектурно-містобудівного проєктування ПР05. Застосовувати основні теорії проєктування, реконструкції та реставрації архітектурно-містобудівних, архітектурно-середовищних і ландшафтних об’єктів, сучасні методи і технології, міжнародний і вітчизняний досвід для розв’язання складних спеціалізованих задач архітектури та містобудування ПР06. Збирати, аналізувати й оцінювати інформацію з різних джерел, необхідну для прийняття обґрунтованих проєктних архітектурно-містобудівних рішень. ПР07. Застосовувати програмні засоби, ІТ-технології та інтернет-ресурси для розв’язання складних спеціалізованих задач архітектури та містобудування. ПР08. Знати нормативну базу архітектурно-містобудівного проєктування ПР09. Розробляти проєкти, здійснювати передпроєктний аналіз у процесі архітектурно-містобудівного проєктування з урахуванням цілей, ресурсних обмежень, соціальних, етичних та законодавчих аспектів ПР10. Застосовувати сучасні засоби і методи інженерної, художньої і комп’ютерної графіки, що використовуються в архітектурно-містобудівному проєктуванні. ПР11. Застосовувати художньо-композиційні засади в архітектурно містобудівному проєктуванні. ПР12. Застосовувати сучасні теоретико-методологічні та типологічні підходи до вирішення проблем формування та розвитку архітектурно-містобудівного та ландшафтного середовища на засадах безпековості, екологічності, енерго-ефективності, інклюзивності ПР13. Виявляти, аналізувати та оцінювати потреби і вимоги клієнтів і партнерів, знаходити ефективні спільні рішення щодо архітектурно-містобудівних проєктів. ПР14. Обирати раціональні архітектурні рішення на основі аналізу ефективності конструктивних, інженерно-технічних систем, будівельних матеріалів і виробів, декоративно- оздоблювальних матеріалів ПР15. Забезпечувати дотримання безпекових, санітарно-гігієнічних, інженерно-технічних, техніко-економічних вимог і розрахунків, вимог щодо екологічності, енергоефективності, інклюзивності в архітектурно-містобудівному проєктуванні. ПР16. Розуміти соціально-економічні, екологічні, етичні й естетичні наслідки пропонованих рішень у сфері містобудування та архітектури ПР17. Застосовувати енергоефективні та інші інноваційні технології при проєктуванні архітектурних об’єктів. ПР18. Знати особливості участі в архітектурно-містобудівному конкурсному проєктуванні. ПР19. Організовувати презентації та обговорення проєктів архітектурно містобудівного і ландшафтного середовища. ПР21. Усвідомлювати специфіку регіональних і місцевих природних, економічних, екологічних, соціальних та інших умов прийняття та реалізації містобудівних і архітектурних рішень. ПР22. Враховувати, інтерпретувати в конкретні просторові рішення контраверсійні інтереси держави, міської спільноти, розробляти партисипативні варіантні рішення в складних містобудівних ситуаціях
Необхідні обов'язкові попередні та супутні навчальні дисципліни: Попередні навчальні дисципліни: Вступ до спеціальності; Архітектурна графіка та композиція, частина 1; Рисунок, живопис, скульптура; Архітектурна графіка та композиція, частина 2. Супутні і наступні навчальні дисципліни: Дизайн архітектурного середовища; Архітектурне матеріалознавство; Архітектурні конструкції, з КР; Історія сучасної архітектури.
Короткий зміст навчальної програми: Дисципліна "Основи ландшафтної архітектури" має на меті навчити студентів працювати з публічними ландшатними просторами у сформованому міському середовищі, забезпечуючи гармонійне трактування міської тканини. Основне завдання курсу полягає у пошуку функціональних та естетичних рішень, які підвищують якість урбаністичного простору, створюючи комфортне та безпечне середовище для людей. Студенти ознайомлюються з особливостями роботи з ландшафтними просторами та засобами функціонально-просторової організації скверів, площ, парків і міських вулиць та інших об'єктів. У процесі проєктування вони повинні вдало інтегрувати проєктовані об’єкти в існуюче середовище, враховуючи масштаб, функціональне навантаження та стилістику оточення. Курс сприяє розвитку творчого підходу до проєктування, навчає аналізувати та враховувати екологічні, соціальні, естетичні та економічні аспекти ландшафтного дизайну. Студенти опановують методику проєктування ландшафтних просторів, що включає створення ескізів, креслень, макетів та презентацій проєктних пропозицій. Особлива увага приділяється практичним навичкам роботи з різними видами матеріалів та рослинністю, розробці інноваційних рішень для покращення міського середовища. Креслення курсового проєкту виконуються засобами проєктної графіки у різних графічних техніках і матеріалах (олівець, туш, акварель, кольоровий олівець) на форматі А3. Курс "Основи ландшафтної архітектури" допомагає студентам підвищити рівень професійної орієнтації у галузі ландшафтної архітектури та підготуватися до практичної діяльності за спеціальністю, застосовуючи набуті знання і навички у реальних умовах.
Опис: Практичні заняття, назви тем: 1. Вступне заняття: Введення у ландшафтну архітектуру: Типи ландшафтних просторів, аналіз функціональних та конструктивних особливостей міських парків, скверів та площ. Перегляд аналогів. Видача завдання: проєкт міського середовища за вибором (5 актуальних тем на групу). 2. Аналіз місця розташування ландшафтного об’єкту: Розроблення ситуаційної схеми на основі аналізу міської інфраструктури та природних умов. Клаузура 1: Модель міського середовища – функціональна схема ділянки та об'ємно-просторове рішення. 3. Аналіз планування ландшафтного простору: Вирішення окремих зон (дитячі майданчики, зони відпочинку, водні елементи, зелені насадження). Підбір проєкту-аналогу. 4. Ескізування, консультація: Розроблення функціональної схеми скверу, ескіз плану (розташування зон, підбір рослин, водних елементів, малих архітектурних форм). 5. Клаузура 2: Композиція ландшафтного простору: Виконання робочого макету скверу, варіанти композиції, фото фіксація варіантів. 6. Ескізування, консультація: Уточнення об’ємного вирішення, зарисовки перспективи, підбір матеріалів для мощення та озеленення. 7. Виконання проєктних креслень: Генеральний план території існуючий (М 1:500), Генеральний план проєктний (М 1:500). 8. Виконання проєктних креслень: розрізи (М 1:100) 9. Виконання проєктних креслень: малі архітектурні форми (М 1:50 ,1:20). 10. Виконання проєктних креслень: перспектива, фрагменти середовища. 11 Оформлення креслень курсового проєкту - туш, кольорова графіка (акварель, олівці, маркери). 12. Виставка робіт, презентації-виступи студентів, обговорення проєктів рекреаційного будинку. Самостійна робота, найменування робіт: 1. Опрацювання теми «проєкт міського середовища за вибором». Пошук та систематизація інформації, вивчення нормативних та довідкових матеріалів. 2. Передпроєктний аналіз, вивчення основних принципів функціонального зонування. Ознайомлення із проєктними рішеннями, матеріалами. 3. Деталізація архітектурного вирішення, пошук композиції, колористики, підбір матеріалів, виконання проєктних креслень, підбір графічної техніки, оформлення папки робіт. 4. Підготовка тематичної презентації, підготовка до виступів
Методи та критерії оцінювання: Поточний контроль: перевірка індивідуальних графічних завдань. Підсумковий контроль: оцінка презентації-виступу студента, диференційований залік (підсумок оцінок поточного контролю, креслень курсового проєкту)
Критерії оцінювання результатів навчання: Розподіл балів у 100-бальній шкалі. Поточний контроль: 30 балів. Клаузура 1. Модель міського середовища- 15 балів. Клаузура 2. Композиція ландшафтного простору (робочий макет) - 15 балів. Підсумковий контроль: 70 балів. Курсовий проєкт (креслення) - 60 балів. Презентація-захист проєкту - 10 балів.
Порядок та критерії виставляння балів та оцінок: 100–88 балів – («відмінно») виставляється за високий рівень знань (допускаються деякі неточності) навчального матеріалу компонента, що міститься в основних і додаткових рекомендованих літературних джерелах, вміння аналізувати явища, які вивчаються, у їхньому взаємозв’язку і роз витку, чітко, лаконічно, логічно, послідовно відповідати на поставлені запитання, вміння застосовувати теоретичні положення під час розв’язання практичних задач; 87–71 бал – («добре») виставляється за загалом правильне розуміння навчального матеріалу компонента, включаючи розрахунки , аргументовані відповіді на поставлені запитання, які, однак, містять певні (неістотні) недоліки, за вміння застосовувати теоретичні положення під час розв’язання практичних задач; 70 – 50 балів – («задовільно») виставляється за слабкі знання навчального матеріалу компонента, неточні або мало аргументовані відповіді, з порушенням послідовності викладення, за слабке застосування теоретичних положень під час розв’язання практичних задач; 49–26 балів – («не атестований» з можливістю повторного складання семестрового контролю) виставляється за незнання значної частини навчального матеріалу компонента, істотні помилки у відповідях на запитання, невміння застосувати теоретичні положення під час розв’язання практичних задач; 25–00 балів – («незадовільно» з обов’язковим повторним вивченням) виставляється за незнання значної частини навчального матеріалу компонента, істотні помилки у відповідях на запитання, невміння орієнтуватися під час розв’язання практичних задач, незнання основних фундаментальних положень.
Рекомендована література: Навчально-методичне забезпечення: 1. Ковальчук Х.І., Богданова Ю.Л., 2008. Гармонізація міського середовища засобами дизайну: Конспект лекцій для студентів базового напряму 070102 "Архітектура" спеціальності "Дизайн архітектурного середовища". Львів: Видавництво Національного університету "Львівська політехніка".. 2. Богданова Ю.Л., Ковальчук Х.І., 2008. Архітектурно-проектна графіка: Методичні вказівки до виконання курсових робіт для студентів базового напрямку 060102 – «Архітектура» спеціальності «Дизайн архітектурного середовища». Львів: Видавництво Національного ун-ту "Львівська політехніка". 3. Воронкова І.С., Богданова Ю.Л., Ковальчук Х.І., 2015. Проектна графіка: Методичні вказівки до виконання курсових робіт для студентів базового напрямку 060102 – «Архітектура» спеціальності «Дизайн архітектурного середовища». Львів: кафедра дизайну архітектурного середовища. 4. Ковальчук Х.І., Богданова Ю.Л., Гой Б.В., 2008. Малі архітектурні форми: Методичні вказівки до виконання курсових робіт для студентів базового напрямку 060102 – «Архітектура» спеціальності «Дизайн архітектурного середовища». Львів: Видавництво Національного ун-ту "Львівська політехніка". 5. Воронкова І.С., Богданова Ю.Л., Ковальчук Х.І., 2015. Проектування малих архітектурних об’єктів: Методичні вказівки до виконання курсових робіт для студентів базового напрямку 060102 – «Архітектура» спеціальності «Дизайн архітектурного середовища». Рекомендована література. Базова: 1. Бельтці Гюнтер, 1991. Дитячі ігрові майданчики. Київ.: Будівельник. 2. Крижанівська Н.Я., 2017. Основи ландшафтного дизайну. К.: «Ліра-К». 3. Дідик В.В., Максим'юк Т.М., 2012. Естетика та композиція ландшафту. Навчальний посібник. Львів: Видавництво Львівської політехніки. 4. Малік Т.В., 2012. Дизайн середовища: витоки, типологія, основи теорії : навч. посіб. для студ. вищ. навч. закл. К. : Павленко. 5. Robert Holden, Jamie Liversedge, 2014. Landscape Architecture: An Introduction. Laurence King Publishing. Допоміжна: 1. Богданова Ю. Л., 2014. Еволюція ландшафтного проектування у Львові ХХ–ХХІ століття. Вісник Національного університету "Львівська політехніка" Серія: Архітектура, 793, с.126–134. 2. Нойферт Е., 2017. Будівельне проектування. К.: Книжкова літера. 3. Тімохін В.О., 2006. Методологія проектування архітектурного середовища. К. : КНУБА. 4. Herz M. (Ed.), 2014. Campus Landscape Planning & Design. London: Design Media Publishing. 5. Дмитраш О., Нікуліна А., 2023. Проблематика функціонального зонування громадського простору університетів. на прикладі м. Львова. Вісник Національного університету "Львівська політехніка" Серія: Архітектура. 2, 5. с. 45-52. Нормативна література: 1. Закон України «Про благоустрій населених пунктів». http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2807-15/parao197#o197 2. Малі архітектурні форми. ДБН Б.2.2-5:2011. Благоустрій територій http://dbn.at.ua/publ/mali_arkhitekturni_formi/1-1-0-353 3. ДБН Б.1.1-13:2021 Склад та зміст містобудівної документації на державному та регіональному рівнях https://is.gd/dE96fS 4. ДБН А.2.2-3:2014 "Склад та зміст проектної документації на будівництво" https://is.gd/USauFt 5. ДБН Б.2.2-5:2011 "Благоустрій територій" https://is.gd/FcXXkQ 6. ДБН Б.2.2-12:2019 "Планування і забудова територій" https://is.gd/X8AZi1 7. ДБН В.2.2-40:2018 "Інклюзивність будівель і споруд. Основні положення" https://is.gd/28pvzb 8. ДБН В.2.3-5:2018 "Вулиці та дороги населених пунктів" https://is.gd/6UeiCS Інформаційні ресурси: 1. http://vns.lpnu.ua/course/view.php?id=10063 2. https://www.archdaily.com/ 3. https://en.wikiarquitectura.com/ 4. https://www.architectmagazine.com/ 5. https://www.dezeen.com/ 6. https://www.designboom.com/
Уніфікований додаток: Національний університет «Львівська політехніка» забезпечує реалізацію права осіб з інвалідністю на здобуття вищої освіти. Інклюзивні освітні послуги надає Служба доступності до можливостей навчання «Без обмежень», метою діяльності якої є забезпечення постійного індивідуального супроводу навчального процесу студентів з інвалідністю та хронічними захворюваннями. Важливим інструментом імплементації інклюзивної освітньої політики в Університеті є Програма підвищення кваліфікації науково-педагогічних працівників та навчально-допоміжного персоналу у сфері соціальної інклюзії та інклюзивної освіти. Звертатися за адресою: вул. Карпінського, 2/4, І-й н.к., кімн. 112 E-mail: nolimits@lpnu.ua Websites: https://lpnu.ua/nolimits https://lpnu.ua/integration
Академічна доброчесність: Політика щодо академічної доброчесності учасників освітнього процесу формується на основі дотримання принципів академічної доброчесності з урахуванням норм «Положення про академічну доброчесність у Національному університеті «Львівська політехніка» (затверджене вченою радою університету від 20.06.2017 р., протокол № 35).

Основи ландшафтної архітектури (курсовий проєкт)

Спеціальність: Архітектура та містобудування
Код дисципліни: 6.191.00.O.054
Кількість кредитів: 3.00
Кафедра: Містобудування
Лектор: доц. к. арх. Гнесь Людмила Богданівна доц. к. с. -г. н. Лукащук Галина Богданівна
Семестр: 4 семестр
Форма навчання: денна
Мета вивчення дисципліни: Метою курсу є опанування студентами основ проєктування комплексу відпочинку для дітей та молоді у природному ландшафті. Під час виконання курсового проекту студенти оволоділи методикою проектування таких архітектурно-містобудівних об’єктів і набути необхідних знань та навиків, які можуть виявитись корисними для їх подальшої практичної діяльності.
Завдання: загальні компетентності: ЗК01. Знання та розуміння предметної області та розуміння професійної діяльності. ЗК02. Вміння виявляти, ставити та вирішувати проблеми. ЗК06. Здатність діяти на основі етичних міркувань (мотивів). ЗК07. Здатність приймати обґрунтовані рішення. ЗК09. Здатність реалізувати свої права і обов’язки як члена суспільства, усвідомлювати цінності громадянського (вільного демократичного) суспільства та необхідність його сталого розвитку, верховенства права, прав і свобод людини і громадянина в Україні. Спеціальні фахові компетентності СК01. Усвідомлення соціально-економічних і культурних аспектів архітектури та містобудування. СК04. Здатність дотримуватися вимог законодавства, будівельних норм, стандартів і правил, технічних регламентів, інших нормативних документів у сферах містобудування та архітектури при здійсненні нового будівництва, реконструкції, реставрації та капітального ремонту будівель і споруд, створення безбар’єрного архітектурно-містобудівного середовища. СК05. Здатність до аналізу і оцінювання природно-кліматичних, екологічних, інженерно-технічних, соціально-демографічних і архітектурно-містобудівних умов архітектурного проектування. СК06. Здатність до виконання технічних і художніх зображень для використання в архітектурно-містобудівному, архітектурно-дизайнерському і ландшафтному проектуванні. СК07.Усвідомлення основних законів і принципів архітектурно-містобудівної композиції, формування художнього образу і стилю в процесі проектування будівель і споруд, містобудівних, архітектурно-середовищних і ландшафтних об’єктів. СК08. Усвідомлення теоретико-методологічних основ архітектурного проектування будівель і споруд, містобудівних, архітектурно-середовищних і ландшафтних об’єктів. СК09. Здатність розробляти архітектурно-художні, об’ємно-планувальні, функціональні та конструктивні рішення, а також виконувати креслення, готувати документацію архітектурно-містобудівних проєктів. СК10. Здатність до участі в підготовці архітектурно-планувальних завдань на проектування, в організації розробки архітектурно-містобудівних, архітектурно-середовищних і ландшафтних проєктів. СК11. Здатність до ефективної роботи в колективі, а також до співпраці з клієнтами, постачальниками, іншими партнерами та громадськістю при розробленні, узгодженні і публічному обговоренні архітектурних проєктів. СК12. Усвідомлення особливостей використання різних типів конструктивних та інженерних систем і мереж, їх розрахунків в архітектурно-містобудівному проєктуванні. СК13. Здатність до розробки архітектурно-містобудівних рішень з урахуванням безпекових і санітарно-гігієнічних, інженерно-технічних, техніко-економічних вимог і розрахунків, вимог щодо екологічності, енергоефективності, інклюзивності. СК14. Усвідомлення особливостей застосування сучасних будівельних матеріалів, виробів і конструкцій, а також технологій при створенні об’єктів архітектури та містобудування. СК15. Здатність до здійснення комп’ютерного моделювання, візуалізації, макетування і підготовки наочних ілюстративних матеріалів до архітектурно-містобудівних проєктів. СК16. Усвідомлення загальних теоретичних, методичних і творчих засад архітектурного проєктування. СК18. Усвідомлення теоретичних основ архітектури будівель і споруд, основ реконструкції, реставрації архітектурних об’єктів та здатність застосовувати їх для розв’язання складних спеціалізованих задач. СК20. Здатність застосовувати теоретичні основи ландшафтної архітектури для розв’язання складних спеціалізованих задач СК22. Усвідомлення специфіки регіональних і місцевих передумов архітектурної діяльності. СК23. Здатність збирати та систематизувати інформацію щодо актуальних потреб країни, міської спільноти у розвитку архітектурного середовища.
Результати навчання: ПР02. Знати основні засади та принципи архітектурно-містобудівної діяльності ПР04. Оцінювати фактори і вимоги, що визначають передумови архітектурно-містобудівного проєктування ПР05. Застосовувати основні теорії проєктування, реконструкції та реставрації архітектурно-містобудівних, архітектурно-середовищних і ландшафтних об’єктів, сучасні методи і технології, міжнародний і вітчизняний досвід для розв’язання складних спеціалізованих задач архітектури та містобудування. ПР06. Збирати, аналізувати й оцінювати інформацію з різних джерел, необхідну для прийняття обґрунтованих проєктних архітектурно-містобудівних рішень ПР07. Застосовувати програмні засоби, ІТ-технології та інтернет-ресурси для розв’язання складних спеціалізованих задач архітектури та містобудування. ПР08. Знати нормативну базу архітектурно-містобудівного проєктування. ПР09. Розробляти проєкти, здійснювати передпроєктний аналіз у процесі архітектурно-містобудівного проєктування з урахуванням цілей, ресурсних обмежень, соціальних, етичних та законодавчих аспектів ПР10. Застосовувати сучасні засоби і методи інженерної, художньої і комп’ютерної графіки, що використовуються в архітектурно-містобудівному проєктуванні ПР11. Застосовувати художньо-композиційні засади в архітектурно містобудівному проєктуванні. ПР12. Застосовувати сучасні теоретико-методологічні та типологічні підходи до вирішення проблем формування та розвитку архітектурно-містобудівного та ландшафтного середовища на засадах безпековості, екологічності, енергоефективності, інклюзивності ПР13. Виявляти, аналізувати та оцінювати потреби і вимоги клієнтів і партнерів, знаходити ефективні спільні рішення щодо архітектурно-містобудівних проєктів ПР14. Обирати раціональні архітектурні рішення на основі аналізу ефективності конструктивних, інженерно-технічних систем, будівельних матеріалів і виробів, декоративно- оздоблювальних матеріалів ПР15. Забезпечувати дотримання безпекових, санітарно-гігієнічних, інженерно-технічних, техніко-економічних вимог і розрахунків, вимог щодо екологічності, енергоефективності, інклюзивності в архітектурно-містобудівному проєктуванні. ПР16. Розуміти соціально-економічні, екологічні, етичні й естетичні наслідки пропонованих рішень у сфері містобудування та архітектури. ПР17. Застосовувати енергоефективні та інші інноваційні технології при проєктуванні архітектурних об’єктів. ПР18. Знати особливості участі в архітектурно-містобудівному конкурсному проєктуванні. ПР19. Організовувати презентації та обговорення проєктів архітектурно містобудівного і ландшафтного середовища ПР21. Усвідомлювати специфіку регіональних і місцевих природних, економічних, екологічних, соціальних та інших умов прийняття та реалізації містобудівних і архітектурних рішень. ПР22. Враховувати, інтерпретувати в конкретні просторові рішення контраверсійні інтереси держави, міської спільноти, розробляти партисипативні варіантні рішення в складних містобудівних ситуаціях
Необхідні обов'язкові попередні та супутні навчальні дисципліни: Попередні навчальні дисципліни Історія архітектури та містобудування Архітектурна графіка та композиція, частини 1, 2. Основи геодезії Основи архітектурного проектування Супутні і наступні навчальні дисципліни Основи містобудування Містобудівне законодавство, документація Дизайн архітектурного середовища
Короткий зміст навчальної програми: Дисципліна «Основи ландшафтної архітектури (Рекреаційний комплекс у ландшафтному середовищі) КП» є однією з дисциплін, які формують професійні знання і вміння архітектора. Порядок вивчення дисципліни розрахований на послідовне і глибоке засвоєння основних його положень. дає змогу здобувачам першого (бакалаврського) рівня вищої освіти більш детально ознайомитись з проєктування об’єкту в ландшафті, з основними принципами проектування спеціалізованих закладів відпочинку, специфікою організаційної структури рекреаційного комплексу. У ході вивчення дисципліни здобувач має змогу опанувати основні вимоги до проектування генерального плану, а також оперувати об'ємно-просторовими засобами творення середовища, організації простору і ландшафту. Під час практичних занять студенти закріплюють теоретичний матеріал, виконуючи аналітичні та проектно-концептуальні завдання, навчаються застосовувати вивчені методи та методики для аналізу архітектурно-просторової ситуації. На основі виконаних досліджень та висновків обґрунтовано запропонувати проектні рішення. Дисципліна інтегрується з іншими професійно важливими дисциплінами: Історія архітектури та містобудування, архітектурна графіка та композиція, частини 1, 2; основи геодезії, основи архітектурного проектування, дизайн архітектурного середовища.
Опис: Вступна лекція. Історія та розвиток будівництва об’єктів рекреаційних комплексів у ландшафтному середовищі, що супроводжується візуальним показом ряду об’єктів. Ознайомлення з основами проектування та специфіки рекреаційних комплексів у ландшафті. Ознайомлення із ситуацією, природний та містобудівний аналіз території. Розрахунок потужностей відпочинкового об‘єкту з врахуванням нормативних вимог. Передпроектний аналіз ділянки – містобудівних умов та прилеглої території. Визначення видів та форм рекреаційної діяльності, які доцільно розвивати у конкретній проектній пропозиції, враховуючи природні умови та рекреаційні ресурси місцевості; Формування архітектурно-планувальної концепції об‘єкту. Функціональне зонування території (М 1:1000). Опрацювання функціональної зони табору, архітектурно-планувальної організації відпочинкового комплексу з врахуванням ландшафтних особливостей території та вимог до охорони природного середовища. Опрацювання генерального плану проектованої ділянки із розміщенням спальних корпусів, їдальні, адміністрації, спортивних споруд і майданчиків з розрахунку на 50-100 дітей (висота споруд: 1-3 поверхи, М 1:500). Виконання генплану проектованої ділянки із розміщенням спальних корпусів, їдальні, адміністрації, спортивних споруд і майданчиків. Виконання перетину по ділянці, враховуючи рельєф ділянки та особливості території, Формування архітектурно-художнього вирішення забудови об’єкта. Формування об’ємно-просторового вирішення рекреаційного комплексу.Опрацювання плану типового поверху спального корпусу із обов’язковим врахуванням інклюзивності для окремих відпочивальників комплексу. (М 1:200). Робота над фасадами та вертикальними комунікаціями будівлі, узгодження їх з поверховими планами. Підбір конструктивно-будівельної схеми основних споруд рекреаційного комплексу. Креслення аксонометричного та перспективного зображення рекреаційного комплексу у ландшафтному середовищі. Фрагмент генплану ділянки із суміщеним дендропланом, облаштуванням території із використанням МАфів (М 1:500). Вибір точок зору побудови перспективних зображень комплексу. Перегляд всіх основних креслень та компонування аркушів графічної частини проекту.Підсумкове заняття.Перегляд стадії виконання всіх основних креслень.
Методи та критерії оцінювання: Поточний контроль: перегляд та оцінювання завдань виконаних протягом семестру. Кожний етап виконання завдання оцінюється окремо. Семестрова оцінка є сумою всіх оцінок отриманих протягом семестру. Наприкінці вивчення курсу студент формує і видруковує планшет розміром два аркуші форматом А0 із виконаних завдань протягом семестру. До заліку у ВНС завантажується 1 файл усіх креслень відповідно до вимог у форматі *.pdf (стиснутий до розміру 5 mb відповідно до обмежень ВНС). Підсумковий контроль з дисципліни «Основи ландшафтної архітектури (Рекреаційний комплекс у ландшафтному середовищі)» КП виставляється, виходячи з результатів складання усіх передбачених програмою видів навантажень: самостійних і аудиторних завдань. За результатами вивчення навчального матеріалу, здобувачі отримують оцінку за 100-бальною шкалою. Підсумковий контроль. На останньому занятті проводиться захист та обговорення курсового проекту. Студент отримує оцінку за захист КП.
Критерії оцінювання результатів навчання: Поточний контроль Завдання 1 Клаузура – max 10 балів; Завдання 2 Генплан (ескіз)– max 10 балів Завдання 3 Архітектурне рішення (ескіз) – max 10 балів Підсумковий контроль Курсовий проект (креслення) – max 70 балів
Порядок та критерії виставляння балів та оцінок: 100–88 балів – («відмінно») виставляється за високий рівень знань (допускаються деякі неточності) навчального матеріалу компонента, що міститься в основних і додаткових рекомендованих літературних джерелах, вміння аналізувати явища, які вивчаються, у їхньому взаємозв’язку і роз витку, чітко, лаконічно, логічно, послідовно відповідати на поставлені запитання, вміння застосовувати теоретичні положення під час розв’язання практичних задач; 87–71 бал – («добре») виставляється за загалом правильне розуміння навчального матеріалу компонента, включаючи розрахунки , аргументовані відповіді на поставлені запитання, які, однак, містять певні (неістотні) недоліки, за вміння застосовувати теоретичні положення під час розв’язання практичних задач; 70 – 50 балів – («задовільно») виставляється за слабкі знання навчального матеріалу компонента, неточні або мало аргументовані відповіді, з порушенням послідовності викладення, за слабке застосування теоретичних положень під час розв’язання практичних задач; 49–26 балів – («не атестований» з можливістю повторного складання семестрового контролю) виставляється за незнання значної частини навчального матеріалу компонента, істотні помилки у відповідях на запитання, невміння застосувати теоретичні положення під час розв’язання практичних задач; 25–00 балів – («незадовільно» з обов’язковим повторним вивченням) виставляється за незнання значної частини навчального матеріалу компонента, істотні помилки у відповідях на запитання, невміння орієнтуватися під час розв’язання практичних задач, незнання основних фундаментальних положень.
Рекомендована література: 1.Мазур Т.М., Дідик В.В., Король Є.І., Ігнатюк А.О., Бобрун Н.С. Відпочинковий комплекс у ландшафтному середовищі: методичні вказівки до курсу «Архітектурне проектування» для студентів ІІ курсу базового напрямку 1201 «Архітектура» (спеціальність «Містобудування»). – Львів: Видавництво Львівської політехніки, 2014 р. – 56 с. 2. Планування і забудова територій: Державні будівельні норми України: ДБН Б.2.2-12:2019. – Київ: Мінрегіонбуд та житлово-комунального господарства України,2019. – 177с. 3. Будинки і споруди. Спортивні і фізкультурно-оздоровчі споруди: ДБН В.2.2-13-2003. – [Чинний від 2003-11-10]. – К.: Держбуд України, 2004. – 100 с. — (Національний стандарт України). 4. ДБН В.2.2-40:2018 "Інклюзивність будівель і споруд. Основні положення" https://is.gd/28pvzb 5. ДБН В.2.3-5:2018 "Вулиці та дороги населених пунктів" https://is.gd/6UeiCS 6. ДБН В.2.3-15:2007 "Автостоянки і гаражі для легкових автомобілів" https://is.gd/XMH3rw Л 7. Ландшафт и архитектура. Пер. з англ.м. / Саймондс Дж.О. - Стройиздат, 1965. 8. Містобудівне проектування. Частина І: Місто як об’єкт проектування: Навчальний посібник / Г.П.Петришин, Б.С.Посацький, Ю.І.Криворучко та ін. Львів: Видавництво Львівської політехніки, 2016. – 328 с. 9. Містобудівне проектування. Частина ІІ: Проектування структурних елементів міста Навчальний посібник / Г.П.Петришин та ін. Львів : Видавництво Львівської політехніки, 2017. – 288 с. 10. Нойферт Е. Будівельне проектування. К.: Книжкова літера, 2017. – 614 с. 11. Решетило С. Спортивно–фізкультурні споруди та обладнання: Навчальний посібник для студентів ВНЗ ІІІ–ІV рівнів акредитації у галузі фізичного виховання і спорту. Редакційно–видавничий відділ Львівського державного університету фізичної культури. Львів – 2010. – 103 с. 12. Величко В. В. Організація рекреаційних послуг: навч. посібник /Харк. нац. ун-т міськ. госп-ва ім. О. М. Бекетова. – Х.: ХНУМГ ім. О. М. Бекетова, 2013. – 202 с 13. Наказний М.О. Проектування діяльності дитячого оздоровчого закладу: теорія і технологія: монографія. Дніпропетровськ, 2010. – 476 с . 14. Організація відпочинку та оздоровлення дітей в Україні: зб. нормат. документів та інформ. матеріалів / упоряд.: З. П. Кияниця, Ж. В. Петрочко, Л. Ю. Якименко, Л. І. Стрига. Київ: Державний ін-т проблем сім’ї та молоді, 2003. 170 с. 15. Підколодна М. М. Рекреаційні комплекси: конспект лекцій / М. М. Підколодна, А. А. Реб’єв, І. А. Полчанінова. – Харків: КНАМГ, 2010. – С. 116. 16. Русанова І.В. Данилко Н.Я. Організація рекреаційно­оздоровчих закладів і місць відпочинку у приміській зоні Львова. Містобудування та територіальне планування. – К.: КНУБА, 2006. – Вип. 23. – С. 154-159.
Уніфікований додаток: Національний університет «Львівська політехніка» забезпечує реалізацію права осіб з інвалідністю на здобуття вищої освіти. Інклюзивні освітні послуги надає Служба доступності до можливостей навчання «Без обмежень», метою діяльності якої є забезпечення постійного індивідуального супроводу навчального процесу студентів з інвалідністю та хронічними захворюваннями. Важливим інструментом імплементації інклюзивної освітньої політики в Університеті є Програма підвищення кваліфікації науково-педагогічних працівників та навчально-допоміжного персоналу у сфері соціальної інклюзії та інклюзивної освіти. Звертатися за адресою: вул. Карпінського, 2/4, І-й н.к., кімн. 112 E-mail: nolimits@lpnu.ua Websites: https://lpnu.ua/nolimits https://lpnu.ua/integration
Академічна доброчесність: Політика щодо академічної доброчесності учасників освітнього процесу формується на основі дотримання принципів академічної доброчесності з урахуванням норм «Положення про академічну доброчесність у Національному університеті «Львівська політехніка» (затверджене вченою радою університету від 20.06.2017 р., протокол № 35).

Основи ландшафтної архітектури (курсовий проєкт)

Спеціальність: Архітектура та містобудування
Код дисципліни: 6.191.00.O.051
Кількість кредитів: 3.00
Кафедра: Архітектурне проектування та інженерія
Лектор: Ст. викл. Іван Бардецький Канд. арх., доц. Уляна Іваночко Канд. арх., доц. Любов Соловій
Семестр: 4 семестр
Форма навчання: денна
Мета вивчення дисципліни: Метою дисципліни, складової наддисципліни «Основи ландшафтної архітектури» , є оволодіння студентом-архітектором своїм фахом в аспекті рекреаційних утворень, а саме, набуття спроможності (засобом здобутих знань і умінь) запроєктувати заклад відпочинку в ландшафтному середовищі – багатофункційне (стале) рекреаційне утворення з розробкою багатофункційного корпусу. Відгукуючись на соціальний запит, намагання людства зменшувати розміри свого «екологічного сліду», архітектори повинні створювати гармонійне до Природи рекреаційне середовище.
Завдання: Загальні компетентності: ЗК01. Знання та розуміння предметної області та розуміння професійної діяльності. ЗК02. Вміння виявляти, ставити та вирішувати проблеми. ЗК04. Здатність спілкуватися державною мовою як усно, так і письмово. ЗК06. Здатність діяти на основі етичних міркувань (мотивів). ЗК07. Здатність приймати обґрунтовані рішення. ЗК08. Навички міжособистісної взаємодії. Спеціальні компетентності: СК01. Усвідомлення соціально-економічних і культурних аспектів архітектури та містобудування. СК02. Здатність застосовувати теорії, методи і принципи фізико-математичних, природничих наук, комп’ютерних, технологій для розв’язання складних спеціалізованих задач архітектури та містобудування. СК03. Усвідомлення особливостей розвитку історичних і сучасних стилів в архітектурі, містобудуванні, мистецтві та дизайні України та зарубіжних країн. СК04. Здатність дотримуватися вимог законодавства, будівельних норм, стандартів і правил, технічних регламентів, інших нормативних документів у сферах містобудування та архітектури при здійсненні нового будівництва, реконструкції, реставрації та капітального ремонту будівель і споруд . СК07. Усвідомлення основних законів і принципів архітектурно-містобудівної композиції, формування художнього образу і стилю в процесі проектування будівель і споруд, містобудівних, архітектурно-середовищних і ландшафтних об’єктів. СК08. Усвідомлення теоретико-методологічних основ архітектурного проектування будівель і споруд, містобудівних, архітектурно-середовищних і ландшафтних об’єктів. СК11. Здатність до ефективної роботи в колективі, а також до співпраці з клієнтами, постачальниками, іншими партнерами та громадськістю при розробленні, узгодженні і публічному обговоренні архітектурних проєктів. СК13. Здатність до розробки архітектурно-містобудівних рішень з урахуванням безпекових і санітарно-гігієнічних, інженерно-технічних і енергозберігаючих, техніко-економічних вимог і розрахунків. СК14. Усвідомлення особливостей застосування сучасних будівельних матеріалів, виробів і конструкцій, а також технологій при створенні об’єктів містобудування, архітектури та будівництва. СК16. Усвідомлення загальних теоретичних, методичних і творчих засад архітектурного проєктування.
Результати навчання: ПР01. Вільне спілкування з професійних питань державною та іноземною мовами усно і письмово. ПР02. Знання основних засад та принципів архітектурно-містобудівної діяльності. ПР07. Уміння застосовувати програмні засоби, ІТ-технології та інтернет-ресурси для розв’язання складних спеціалізованих задач архітектури та містобудування. ПР09. Здатність розробляти проєкти, здійснювати передпроєктний аналіз у процесі архітектурно-містобудівного проєктування з урахуванням цілей, ресурсних обмежень, соціальних, етичних та законодавчих аспектів. ПР10. Здатність застосовувати сучасні засоби і методи інженерної, художньої і комп’ютерної графіки, що використовуються в архітектурно-містобудівному проєктуванні. ПР14. Уміння обирати раціональні архітектурні рішення на основі аналізу ефективності конструктивних, інженерно-технічних систем, будівельних матеріалів і виробів, декоративно- оздоблювальних матеріалів. ПР15. Здатність забезпечувати дотримання санітарно-гігієнічних, інженерно-технічних, економічних, безпекових нормативних вимог в архітектурно-містобудівному проєктуванні. ПР16. Розуміння соціально-економічних, екологічних, етичних й естетичних наслідків пропонованих рішень у сфері містобудування та архітектури. ПР17. Уміння застосовувати енергоефективні та інші інноваційні технології при проєктуванні архітектурних об’єктів. ПР19. Уміння організовувати презентації та обговорення проєктів архітектурно-містобудівного і ландшафтного середовища.
Необхідні обов'язкові попередні та супутні навчальні дисципліни: Пререквізити: Архітектурне проєктування житлових будівель Кореквізити: Архітектурне проєктування громадських будівель та споруд
Короткий зміст навчальної програми: Дисципліна передбачає оволодіння методикою просторового аналізу середовища з подальшою розробкою рекреаційного обєкту. Студенти поетапно знайомляться з ландшафтно-композиційними , згодом функціонально-планувальними засадами проектування відпочинкового закладу (табір відпочинку) відповідно до концепції сталого розвитку. Надзвичайно важливим є осмислення усіх переваг та недоілків заданої ділянки, що виражається в схемах містобудівного аналізу , кліматичного, просторового та композиційного аналізу заданого середивища. Наступний етап - вписати в дане середовище проектований заклад відпочинку, з урахуванням усіх необхідних функціональних зон та приміщень, розрахунку площ, місткості та пропускної здатності споруди, згідно чинних будівельних норм. також особлива увага приділяється розробці органічного образу проектованого обєкту, що має гармонійно взаємодіяти з природнім середовищем.
Опис: ЗАКЛАД ВІДПОЧИНКУ (sustainable) В ЛАНДШАФТНОМУ СЕРЕДОВИЩІ. Об’єкт проєктування "в масах" у контексті (структурні рівні "Ділянка - Будівля"), в аспектах: композиційно-містобудівний; функційно-містобудівний. Проєктні матеріали: схема розташування проєктованої ділянки в контексті; схеми передпроєктного (системно) аналізу (природно-естетичний; композиційно-містобудівний; природно-кліматичний; функційно-містобудівний); схеми систем закладу (композиційно-містобудівна та функційно-містобудівної структури; життєзабезпечення); генеральний план закладу відпочинку; перетини по проєктованому об'єкті на ділянці; 3D-зображення закладу (з пташиного лету). Проєктований об’єкт "в деталях" на ділянці (структурні рівні "Будівля - Блок"), в аспектах: композиційно-просторовий; функційно-комунікаційний. Проєктні матеріали: схеми систем проєктованого об’єкту (композиційно-просторової та функційно-комунікаційної структури; життєзабезпечення); планів рівнів, перетинів багатофункційного корпусу, 3D-зображень об’єкту проєктування (з висоти погляду людини).
Методи та критерії оцінювання: Поточний контроль (3 клаузури, перегляд) - з 30 балів; Курсовий проєкт (1 аркуш А0) - з 70 балів; Диференційований залік (загалом) - зі 100 балів.
Критерії оцінювання результатів навчання: Критерії оцінки: • повнота та наочність розкриття проекту; • ступінь виконання роботи згіно з поставленим завданням; • якість проектного рішення та його обґрунтування; • компонування та графічна подача креслень
Порядок та критерії виставляння балів та оцінок: 100–88 балів – («відмінно») виставляється за високий рівень знань (допускаються деякі неточності) навчального матеріалу компонента, що міститься в основних і додаткових рекомендованих літературних джерелах, вміння аналізувати явища, які вивчаються, у їхньому взаємозв’язку і роз витку, чітко, лаконічно, логічно, послідовно відповідати на поставлені запитання, вміння застосовувати теоретичні положення під час розв’язання практичних задач; 87–71 бал – («добре») виставляється за загалом правильне розуміння навчального матеріалу компонента, включаючи розрахунки , аргументовані відповіді на поставлені запитання, які, однак, містять певні (неістотні) недоліки, за вміння застосовувати теоретичні положення під час розв’язання практичних задач; 70 – 50 балів – («задовільно») виставляється за слабкі знання навчального матеріалу компонента, неточні або мало аргументовані відповіді, з порушенням послідовності викладення, за слабке застосування теоретичних положень під час розв’язання практичних задач; 49–26 балів – («не атестований» з можливістю повторного складання семестрового контролю) виставляється за незнання значної частини навчального матеріалу компонента, істотні помилки у відповідях на запитання, невміння застосувати теоретичні положення під час розв’язання практичних задач; 25–00 балів – («незадовільно» з обов’язковим повторним вивченням) виставляється за незнання значної частини навчального матеріалу компонента, істотні помилки у відповідях на запитання, невміння орієнтуватися під час розв’язання практичних задач, незнання основних фундаментальних положень.
Рекомендована література: 1. Електронний навчально-методичний комплекс «Основи містобудування та ландшафтна архітектура – Заклад відпочинку (sustainable) в ландшафтному середовищі» / І. Я. Бардецький, – Львів : ВНС НУ «Львівська політехніка» https://vns.lpnu.ua/course/view.php?id=11705 2. Заклади відпочинку в ландшафтному середовищі: Методичні вказівки з курсу «Архітектурне проектування» для студентів базового напряму 6.1201 «Архітектура», спеціальностей 7.120101, 8.120102 «Архітектура будівель і споруд»/ Укл. Л. С. Грицюк, В. Б. Якубовський.Лінда С. М. Архітектурне проектування громадських будівель і споруд : навчальний посібник / С.М. Лінда. - Львів: Видавництво Національного університету "Львівська політехніка", 2010. - 611 с. 3. Гайнріх Д. Екологія: dtv-Atlas: Пер. з 4-го нім. вид. / Д. Гайнріх, М. Гергт; Художн. Рудольф і Розмарі Фанерт; Наук. ред. пер. В.В. Серебряков. – К.: Знання-Прес, 2001. – 287 с.: іл. 4. Державні будівельні норми України. Планування і забудова територій. ДБН Б.2.2-12:2018 – К.: Мінрегіон України, 2018. 5. Державні будівельні норми України. Громадські будинки та споруди. Основні положення. ДБН В.2.2-9:2018 – К.: Мінрегіон України, 2019. 5. Минке Г. Глинобетон и его применение / Г. Минке. – Калининград: ФГУИПП «Янтарный сказ», 2004. – 232 с. 6. Bellin P.-G. L’auto – ecoconstruction / P.-G. Bellin. – Paris: Eyrolles, 2009. – 207 p. 7. Vale B. Okologische Architektur. Entwurfe fur eine bewohnbare Zukunft / B. und R. Vale. – Frankfurt/New York: Campus Verlag, 1991. – 192 s. 8. Moughtin C. Urban Design: green dimensions / C. Moughtin, P. Shirley. – Oxford: Elsevier, Architectural Press, 2005. – 254 s. 9. Jones D. L. Architektur und Okologie: zeitgenossische bioklimatische Bauten / David Lloyd Jones; Wiss. Leitung: Jennifer Hudson. / Aus dem Engl.ubertr. von Joanna Zajac-Wernicke. – Stuttgart: Deutsche Verlags-Anstalt, 1998. 10. Ecology and architecture. Architecture by Georg W. Reinberg. – Firenze: ALINEA International, 1998. – 204 s. 11. Neufert E. Podrencznik proektowania architektoniczno-budowlanego / E. Neufert. – Warszawa: «Arkady», 2005. 12. Natterer J. Holzbau Atlas Zwei. Studienausgabe / J. Natterer, T. Herzog, M. Volz. – Munchen: Institut fur internationale Architektur-Dokumentation und Arbeitsgemeinschaft Holz e.V., Dusseldorf, 1996. – 348 s. 13. Roaf S. Ecohouse: a design guide / S. Roaf, M. Fuentes, S. Thomas. – Oxford, Auckland, Boston, Johannesburg, Melbourne, New Delhi: Architectural Press, 2001. – 346 s.
Уніфікований додаток: Національний університет «Львівська політехніка» забезпечує реалізацію права осіб з інвалідністю на здобуття вищої освіти. Інклюзивні освітні послуги надає Служба доступності до можливостей навчання «Без обмежень», метою діяльності якої є забезпечення постійного індивідуального супроводу навчального процесу студентів з інвалідністю та хронічними захворюваннями. Важливим інструментом імплементації інклюзивної освітньої політики в Університеті є Програма підвищення кваліфікації науково-педагогічних працівників та навчально-допоміжного персоналу у сфері соціальної інклюзії та інклюзивної освіти. Звертатися за адресою: вул. Карпінського, 2/4, І-й н.к., кімн. 112 E-mail: nolimits@lpnu.ua Websites: https://lpnu.ua/nolimits https://lpnu.ua/integration
Академічна доброчесність: Політика щодо академічної доброчесності учасників освітнього процесу формується на основі дотримання принципів академічної доброчесності з урахуванням норм «Положення про академічну доброчесність у Національному університеті «Львівська політехніка» (затверджене вченою радою університету від 20.06.2017 р., протокол № 35).

Основи ландшафтної архітектури (курсовий проєкт)

Спеціальність: Архітектура та містобудування
Код дисципліни: 6.191.00.O.052
Кількість кредитів: 3.00
Кафедра: Архітектура та реставрація
Лектор: к. арх., доц. Ростислав ГНІДЕЦЬ д.і.н., проф. Ярослав ТАРАС
Семестр: 4 семестр
Форма навчання: денна
Мета вивчення дисципліни: Метою курсу є опанування студентами основ проєктування комплексу відпочинку для дітей та молоді у природному ландшафті. Під час виконання курсового проекту студенти оволоділи методикою проектування таких архітектурно-містобудівних об’єктів і набути необхідних знань та навиків, які можуть виявитись корисними для їх подальшої практичної діяльності.
Завдання: загальні компетентності: ЗК01. Знання та розуміння предметної області та розуміння професійної діяльності. ЗК02. Вміння виявляти, ставити та вирішувати проблеми. ЗК06. Здатність діяти на основі етичних міркувань (мотивів). ЗК07. Здатність приймати обґрунтовані рішення. ЗК09. Здатність реалізувати свої права і обов’язки як члена суспільства, усвідомлювати цінності громадянського (вільного демократичного) суспільства та необхідність його сталого розвитку, верховенства права, прав і свобод людини і громадянина в Україні. Спеціальні фахові компетентності СК01. Усвідомлення соціально-економічних і культурних аспектів архітектури та містобудування. СК04. Здатність дотримуватися вимог законодавства, будівельних норм, стандартів і правил, технічних регламентів, інших нормативних документів у сферах містобудування та архітектури при здійсненні нового будівництва, реконструкції, реставрації та капітального ремонту будівель і споруд, створення безбар’єрного архітектурно-містобудівного середовища. СК05. Здатність до аналізу і оцінювання природно-кліматичних, екологічних, інженерно-технічних, соціально-демографічних і архітектурно-містобудівних умов архітектурного проектування. СК06. Здатність до виконання технічних і художніх зображень для використання в архітектурно-містобудівному, архітектурно-дизайнерському і ландшафтному проектуванні. СК07.Усвідомлення основних законів і принципів архітектурно-містобудівної композиції, формування художнього образу і стилю в процесі проектування будівель і споруд, містобудівних, архітектурно-середовищних і ландшафтних об’єктів. СК08. Усвідомлення теоретико-методологічних основ архітектурного проектування будівель і споруд, містобудівних, архітектурно-середовищних і ландшафтних об’єктів. СК09. Здатність розробляти архітектурно-художні, об’ємно-планувальні, функціональні та конструктивні рішення, а також виконувати креслення, готувати документацію архітектурно-містобудівних проєктів. СК10. Здатність до участі в підготовці архітектурно-планувальних завдань на проектування, в організації розробки архітектурно-містобудівних, архітектурно-середовищних і ландшафтних проєктів. СК11. Здатність до ефективної роботи в колективі, а також до співпраці з клієнтами, постачальниками, іншими партнерами та громадськістю при розробленні, узгодженні і публічному обговоренні архітектурних проєктів. СК12. Усвідомлення особливостей використання різних типів конструктивних та інженерних систем і мереж, їх розрахунків в архітектурно-містобудівному проєктуванні. СК13. Здатність до розробки архітектурно-містобудівних рішень з урахуванням безпекових і санітарно-гігієнічних, інженерно-технічних, техніко-економічних вимог і розрахунків, вимог щодо екологічності, енергоефективності, інклюзивності. СК14. Усвідомлення особливостей застосування сучасних будівельних матеріалів, виробів і конструкцій, а також технологій при створенні об’єктів архітектури та містобудування. СК15. Здатність до здійснення комп’ютерного моделювання, візуалізації, макетування і підготовки наочних ілюстративних матеріалів до архітектурно-містобудівних проєктів. СК16. Усвідомлення загальних теоретичних, методичних і творчих засад архітектурного проєктування. СК18. Усвідомлення теоретичних основ архітектури будівель і споруд, основ реконструкції, реставрації архітектурних об’єктів та здатність застосовувати їх для розв’язання складних спеціалізованих задач. СК20. Здатність застосовувати теоретичні основи ландшафтної архітектури для розв’язання складних спеціалізованих задач СК22. Усвідомлення специфіки регіональних і місцевих передумов архітектурної діяльності. СК23. Здатність збирати та систематизувати інформацію щодо актуальних потреб країни, міської спільноти у розвитку архітектурного середовища.
Результати навчання: ПР02. Знати основні засади та принципи архітектурно-містобудівної діяльності ПР04. Оцінювати фактори і вимоги, що визначають передумови архітектурно-містобудівного проєктування ПР05. Застосовувати основні теорії проєктування, реконструкції та реставрації архітектурно-містобудівних, архітектурно-середовищних і ландшафтних об’єктів, сучасні методи і технології, міжнародний і вітчизняний досвід для розв’язання складних спеціалізованих задач архітектури та містобудування. ПР06. Збирати, аналізувати й оцінювати інформацію з різних джерел, необхідну для прийняття обґрунтованих проєктних архітектурно-містобудівних рішень ПР07. Застосовувати програмні засоби, ІТ-технології та інтернет-ресурси для розв’язання складних спеціалізованих задач архітектури та містобудування. ПР08. Знати нормативну базу архітектурно-містобудівного проєктування. ПР09. Розробляти проєкти, здійснювати передпроєктний аналіз у процесі архітектурно-містобудівного проєктування з урахуванням цілей, ресурсних обмежень, соціальних, етичних та законодавчих аспектів ПР10. Застосовувати сучасні засоби і методи інженерної, художньої і комп’ютерної графіки, що використовуються в архітектурно-містобудівному проєктуванні ПР11. Застосовувати художньо-композиційні засади в архітектурно містобудівному проєктуванні. ПР12. Застосовувати сучасні теоретико-методологічні та типологічні підходи до вирішення проблем формування та розвитку архітектурно-містобудівного та ландшафтного середовища на засадах безпековості, екологічності, енергоефективності, інклюзивності ПР13. Виявляти, аналізувати та оцінювати потреби і вимоги клієнтів і партнерів, знаходити ефективні спільні рішення щодо архітектурно-містобудівних проєктів ПР14. Обирати раціональні архітектурні рішення на основі аналізу ефективності конструктивних, інженерно-технічних систем, будівельних матеріалів і виробів, декоративно- оздоблювальних матеріалів ПР15. Забезпечувати дотримання безпекових, санітарно-гігієнічних, інженерно-технічних, техніко-економічних вимог і розрахунків, вимог щодо екологічності, енергоефективності, інклюзивності в архітектурно-містобудівному проєктуванні. ПР16. Розуміти соціально-економічні, екологічні, етичні й естетичні наслідки пропонованих рішень у сфері містобудування та архітектури. ПР17. Застосовувати енергоефективні та інші інноваційні технології при проєктуванні архітектурних об’єктів. ПР18. Знати особливості участі в архітектурно-містобудівному конкурсному проєктуванні. ПР19. Організовувати презентації та обговорення проєктів архітектурно містобудівного і ландшафтного середовища ПР21. Усвідомлювати специфіку регіональних і місцевих природних, економічних, екологічних, соціальних та інших умов прийняття та реалізації містобудівних і архітектурних рішень. ПР22. Враховувати, інтерпретувати в конкретні просторові рішення контраверсійні інтереси держави, міської спільноти, розробляти партисипативні варіантні рішення в складних містобудівних ситуаціях
Необхідні обов'язкові попередні та супутні навчальні дисципліни: Попередні навчальні дисципліни Історія архітектури та містобудування Архітектурна графіка та композиція, частини 1, 2. Основи геодезії Основи архітектурного проектування Супутні і наступні навчальні дисципліни Основи містобудування Містобудівне законодавство, документація Дизайн архітектурного середовища
Короткий зміст навчальної програми: Дисципліна «Основи ландшафтної архітектури (Рекреаційний комплекс у ландшафтному середовищі) КП» є однією з дисциплін, які формують професійні знання і вміння архітектора. Порядок вивчення дисципліни розрахований на послідовне і глибоке засвоєння основних його положень. дає змогу здобувачам першого (бакалаврського) рівня вищої освіти більш детально ознайомитись з проєктування об’єкту в ландшафті, з основними принципами проектування спеціалізованих закладів відпочинку, специфікою організаційної структури рекреаційного комплексу. У ході вивчення дисципліни здобувач має змогу опанувати основні вимоги до проектування генерального плану, а також оперувати об'ємно-просторовими засобами творення середовища, організації простору і ландшафту. Під час практичних занять студенти закріплюють теоретичний матеріал, виконуючи аналітичні та проектно-концептуальні завдання, навчаються застосовувати вивчені методи та методики для аналізу архітектурно-просторової ситуації. На основі виконаних досліджень та висновків обґрунтовано запропонувати проектні рішення. Дисципліна інтегрується з іншими професійно важливими дисциплінами: Історія архітектури та містобудування, архітектурна графіка та композиція, частини 1, 2; основи геодезії, основи архітектурного проектування, дизайн архітектурного середовища.
Опис: Вступна лекція. Історія та розвиток будівництва об’єктів рекреаційних комплексів у ландшафтному середовищі, що супроводжується візуальним показом ряду об’єктів. Ознайомлення з основами проектування та специфіки рекреаційних комплексів у ландшафті. Ознайомлення із ситуацією, природний та містобудівний аналіз території. Розрахунок потужностей відпочинкового об‘єкту з врахуванням нормативних вимог. Передпроектний аналіз ділянки – містобудівних умов та прилеглої території. Визначення видів та форм рекреаційної діяльності, які доцільно розвивати у конкретній проектній пропозиції, враховуючи природні умови та рекреаційні ресурси місцевості; Формування архітектурно-планувальної концепції об‘єкту. Функціональне зонування території (М 1:1000). Опрацювання функціональної зони табору, архітектурно-планувальної організації відпочинкового комплексу з врахуванням ландшафтних особливостей території та вимог до охорони природного середовища. Опрацювання генерального плану проектованої ділянки із розміщенням спальних корпусів, їдальні, адміністрації, спортивних споруд і майданчиків з розрахунку на 50-100 дітей (висота споруд: 1-3 поверхи, М 1:500). Виконання генплану проектованої ділянки із розміщенням спальних корпусів, їдальні, адміністрації, спортивних споруд і майданчиків. Виконання перетину по ділянці, враховуючи рельєф ділянки та особливості території, Формування архітектурно-художнього вирішення забудови об’єкта. Формування об’ємно-просторового вирішення рекреаційного комплексу.Опрацювання плану типового поверху спального корпусу із обов’язковим врахуванням інклюзивності для окремих відпочивальників комплексу. (М 1:200). Робота над фасадами та вертикальними комунікаціями будівлі, узгодження їх з поверховими планами. Підбір конструктивно-будівельної схеми основних споруд рекреаційного комплексу. Креслення аксонометричного та перспективного зображення рекреаційного комплексу у ландшафтному середовищі. Фрагмент генплану ділянки із суміщеним дендропланом, облаштуванням території із використанням МАфів (М 1:500). Вибір точок зору побудови перспективних зображень комплексу. Перегляд всіх основних креслень та компонування аркушів графічної частини проекту.Підсумкове заняття.Перегляд стадії виконання всіх основних креслень.
Методи та критерії оцінювання: Поточний контроль: перегляд та оцінювання завдань виконаних протягом семестру. Кожний етап виконання завдання оцінюється окремо. Семестрова оцінка є сумою всіх оцінок отриманих протягом семестру. Наприкінці вивчення курсу студент формує і видруковує планшет розміром два аркуші форматом А0 із виконаних завдань протягом семестру. До заліку у ВНС завантажується 1 файл усіх креслень відповідно до вимог у форматі *.pdf (стиснутий до розміру 5 mb відповідно до обмежень ВНС). Підсумковий контроль з дисципліни «Основи ландшафтної архітектури (Рекреаційний комплекс у ландшафтному середовищі)» КП виставляється, виходячи з результатів складання усіх передбачених програмою видів навантажень: самостійних і аудиторних завдань. За результатами вивчення навчального матеріалу, здобувачі отримують оцінку за 100-бальною шкалою. Підсумковий контроль. На останньому занятті проводиться захист та обговорення курсового проекту. Студент отримує оцінку за захист КП.
Критерії оцінювання результатів навчання: Поточний контроль Завдання 1 Клаузура – max 10 балів; Завдання 2 Генплан (ескіз)– max 10 балів Завдання 3 Архітектурне рішення (ескіз) – max 10 балів Підсумковий контроль Курсовий проект (креслення) – max 70 балів
Порядок та критерії виставляння балів та оцінок: 100–88 балів – («відмінно») виставляється за високий рівень знань (допускаються деякі неточності) навчального матеріалу компонента, що міститься в основних і додаткових рекомендованих літературних джерелах, вміння аналізувати явища, які вивчаються, у їхньому взаємозв’язку і роз витку, чітко, лаконічно, логічно, послідовно відповідати на поставлені запитання, вміння застосовувати теоретичні положення під час розв’язання практичних задач; 87–71 бал – («добре») виставляється за загалом правильне розуміння навчального матеріалу компонента, включаючи розрахунки , аргументовані відповіді на поставлені запитання, які, однак, містять певні (неістотні) недоліки, за вміння застосовувати теоретичні положення під час розв’язання практичних задач; 70 – 50 балів – («задовільно») виставляється за слабкі знання навчального матеріалу компонента, неточні або мало аргументовані відповіді, з порушенням послідовності викладення, за слабке застосування теоретичних положень під час розв’язання практичних задач; 49–26 балів – («не атестований» з можливістю повторного складання семестрового контролю) виставляється за незнання значної частини навчального матеріалу компонента, істотні помилки у відповідях на запитання, невміння застосувати теоретичні положення під час розв’язання практичних задач; 25–00 балів – («незадовільно» з обов’язковим повторним вивченням) виставляється за незнання значної частини навчального матеріалу компонента, істотні помилки у відповідях на запитання, невміння орієнтуватися під час розв’язання практичних задач, незнання основних фундаментальних положень.
Рекомендована література: 1.Мазур Т.М., Дідик В.В., Король Є.І., Ігнатюк А.О., Бобрун Н.С. Відпочинковий комплекс у ландшафтному середовищі: методичні вказівки до курсу «Архітектурне проектування» для студентів ІІ курсу базового напрямку 1201 «Архітектура» (спеціальність «Містобудування»). – Львів: Видавництво Львівської політехніки, 2014 р. – 56 с. 2. Планування і забудова територій: Державні будівельні норми України: ДБН Б.2.2-12:2019. – Київ: Мінрегіонбуд та житлово-комунального господарства України,2019. – 177с. 3. Будинки і споруди. Спортивні і фізкультурно-оздоровчі споруди: ДБН В.2.2-13-2003. – [Чинний від 2003-11-10]. – К.: Держбуд України, 2004. – 100 с. — (Національний стандарт України). 4. ДБН В.2.2-40:2018 "Інклюзивність будівель і споруд. Основні положення" https://is.gd/28pvzb 5. ДБН В.2.3-5:2018 "Вулиці та дороги населених пунктів" https://is.gd/6UeiCS 6. ДБН В.2.3-15:2007 "Автостоянки і гаражі для легкових автомобілів" https://is.gd/XMH3rw Л 7. Ландшафт и архитектура. Пер. з англ.м. / Саймондс Дж.О. - Стройиздат, 1965. 8. Містобудівне проектування. Частина І: Місто як об’єкт проектування: Навчальний посібник / Г.П.Петришин, Б.С.Посацький, Ю.І.Криворучко та ін. Львів: Видавництво Львівської політехніки, 2016. – 328 с. 9. Містобудівне проектування. Частина ІІ: Проектування структурних елементів міста Навчальний посібник / Г.П.Петришин та ін. Львів : Видавництво Львівської політехніки, 2017. – 288 с. 10. Нойферт Е. Будівельне проектування. К.: Книжкова літера, 2017. – 614 с. 11. Решетило С. Спортивно–фізкультурні споруди та обладнання: Навчальний посібник для студентів ВНЗ ІІІ–ІV рівнів акредитації у галузі фізичного виховання і спорту. Редакційно–видавничий відділ Львівського державного університету фізичної культури. Львів – 2010. – 103 с. 12. Величко В. В. Організація рекреаційних послуг: навч. посібник /Харк. нац. ун-т міськ. госп-ва ім. О. М. Бекетова. – Х.: ХНУМГ ім. О. М. Бекетова, 2013. – 202 с 13. Наказний М.О. Проектування діяльності дитячого оздоровчого закладу: теорія і технологія: монографія. Дніпропетровськ, 2010. – 476 с . 14. Організація відпочинку та оздоровлення дітей в Україні: зб. нормат. документів та інформ. матеріалів / упоряд.: З. П. Кияниця, Ж. В. Петрочко, Л. Ю. Якименко, Л. І. Стрига. Київ: Державний ін-т проблем сім’ї та молоді, 2003. 170 с. 15. Підколодна М. М. Рекреаційні комплекси: конспект лекцій / М. М. Підколодна, А. А. Реб’єв, І. А. Полчанінова. – Харків: КНАМГ, 2010. – С. 116. 16. Русанова І.В. Данилко Н.Я. Організація рекреаційно­оздоровчих закладів і місць відпочинку у приміській зоні Львова. Містобудування та територіальне планування. – К.: КНУБА, 2006. – Вип. 23. – С. 154-159.
Уніфікований додаток: Національний університет «Львівська політехніка» забезпечує реалізацію права осіб з інвалідністю на здобуття вищої освіти. Інклюзивні освітні послуги надає Служба доступності до можливостей навчання «Без обмежень», метою діяльності якої є забезпечення постійного індивідуального супроводу навчального процесу студентів з інвалідністю та хронічними захворюваннями. Важливим інструментом імплементації інклюзивної освітньої політики в Університеті є Програма підвищення кваліфікації науково-педагогічних працівників та навчально-допоміжного персоналу у сфері соціальної інклюзії та інклюзивної освіти. Звертатися за адресою: вул. Карпінського, 2/4, І-й н.к., кімн. 112 E-mail: nolimits@lpnu.ua Websites: https://lpnu.ua/nolimits https://lpnu.ua/integration
Академічна доброчесність: Політика щодо академічної доброчесності учасників освітнього процесу формується на основі дотримання принципів академічної доброчесності з урахуванням норм «Положення про академічну доброчесність у Національному університеті «Львівська політехніка» (затверджене вченою радою університету від 20.06.2017 р., протокол № 35).