Архітектурно-містобудівний комплекс з громадським простором
Спеціальність: Архітектура та містобудування
Код дисципліни: 6.191.07.E.101
Кількість кредитів: 9.00
Кафедра: Містобудування
Лектор: д.арх., доц. Соснова Надія Степанівна
Семестр: 6 семестр
Форма навчання: денна
Завдання: інтегральна компетентність
- здатність розв’язувати складні спеціалізовані задачі та практичні проблеми у сфері містобудування та архітектури, що характеризуються комплексністю та невизначеністю умов, на основі застосування сучасних архітектурних теорій та методів, засобів суміжних наук.
загальні компетентності:
ЗК01. Знання та розуміння предметної області та розуміння професійної діяльності.
ЗК05. Здатність спілкуватися з представниками інших професійних груп різного рівня (експертами з інших галузей знань/видів економічної діяльності).
ЗК07. Здатність приймати обґрунтовані рішення.
фахові компетентності
СК01. Усвідомлення соціально-економічних і культурних аспектів архітектури та містобудування.
СК04. Здатність дотримуватися вимог законодавства, будівельних норм, стандартів і правил, технічних регламентів, інших нормативних документів у сферах містобудування та архітектури при здійсненні нового будівництва, реконструкції, реставрації та капітального ремонту будівель і споруд, створення безбар’єрного архітектурно-містобудівного середовища.
СК05. Здатність до аналізу і оцінювання природно-кліматичних, екологічних, інженерно-технічних, соціально-демографічних і архітектурно-містобудівних умов архітектурного проектування.
СК07.Усвідомлення основних законів і принципів архітектурно-містобудівної композиції, формування художнього образу і стилю в процесі проектування будівель і споруд, містобудівних, архітектурно-середовищних і ландшафтних об’єктів.
СК08. Усвідомлення теоретико-методологічних основ архітектурного проектування будівель і споруд, містобудівних, архітектурно-середовищних і ландшафтних об’єктів.
СК09. Здатність розробляти архітектурно-художні, об’ємно-планувальні, функціональні та конструктивні рішення, а також виконувати креслення, готувати документацію архітектурно-містобудівних проєктів.
СК15. Здатність до здійснення комп’ютерного моделювання, візуалізації, макетування і підготовки наочних ілюстративних матеріалів до архітектурно-містобудівних проєктів.
СК17. Усвідомлення теоретичних основ містобудування та здатність застосовувати їх для розв’язання складних спеціалізованих задач.
СК20. Здатність застосовувати теоретичні основи ландшафтної архітектури для розв’язання складних спеціалізованих задач.
СК23. Здатність збирати та систематизувати інформацію щодо актуальних потреб країни, міської спільноти у розвитку архітектурного середовища.
Результати навчання: ПР02. Знати основні засади та принципи архітектурно-містобудівної діяльності
ПР04. Оцінювати фактори і вимоги, що визначають передумови архітектурно-містобудівного проєктування
ПР08. Знати нормативну базу архітектурно-містобудівного проєктування.
ПР09. Розробляти проєкти, здійснювати передпроєктний аналіз у процесі архітектурно-містобудівного проєктування з урахуванням цілей, ресурсних обмежень, соціальних, етичних та законодавчих аспектів
ПР12. Застосовувати сучасні теоретико-методологічні та типологічні підходи до вирішення проблем формування та розвитку архітектурно-містобудівного та ландшафтного середовища на засадах безпековості, екологічності, енергоефективності, інклюзивності
ПР16. Розуміти соціально-економічні, екологічні, етичні й естетичні наслідки пропонованих рішень у сфері містобудування та архітектури
ПР19. Організовувати презентації та обговорення проєктів архітектурно містобудівного і ландшафтного середовища.
ПР21. Усвідомлювати специфіку регіональних і місцевих природних, економічних, екологічних, соціальних та інших умов прийняття та реалізації містобудівних і архітектурних рішень.
Необхідні обов'язкові попередні та супутні навчальні дисципліни: Попередні навчальні дисципліни:
Основи містобудування
Історія сучасної архітектури
Основи ландшафтної архітектури
Супутні і наступні навчальні дисципліни:
Інженерне обладнання будівель і споруд
Розроблення проектної документації об’єкту архітектурно-містобудівного комплексу
Містобудівне законодавство та документація
Короткий зміст навчальної програми: Навчальна дисципліна «Архітектурно-містобудівний комплекс з ГП» має на меті викласти основні принципи методики аналізу та планування значних територіальних архітектурно-містобудівних об’єктів у сформованому міському середовищі, а також викласти основи формування громадського простору у відповідності до державних нормативних вимог, економічно-соціальних запитів та положень сталого розвитку поселень.
Метою РГР є оволодіння методикою проектування архітектурно-містобудівних комплексів з громадським простором, інтегруючись у планувальну та функціональну структуру міста, у відповідності до світових критеріїв формування міського середовища.
У РГР студенти проходять основні стадії ескізного проектування архітектурно-містобудівних комплексів з громадським простором, що містять об’єкти інфраструктури обслуговування та інженерного забезпечення. Проект виконується на топозйомці реальної території, площею в межах до 10 га.
Першим етапом засвоєння знань лекційного курсу у лабораторній роботі є виконання передпроектних досліджень - аналіз природних умов та містобудівних планувальних обмежень території проектування; архітектурних, культурних, етнографічних та історичних особливостей ділянки та прилеглих дільниць, соціальної специфіки території, її ролі у структурі міста, транспортних зв’язків.
Результатом передпроектних досліджень є визначенням планувальних обмежень та потенціалу території, а також завдань нового проектованого архітектурно-містобудівного комплексу з громадським простором.
На другому етапі засвоєння знань лекційного курсу у лабораторній роботі, згідно вимог ДБН Б.2.2-12:2019 Планування та забудова територій, студентами здійснюється розрахунок площі забудови обраної території і обґрунтовуються об’єкти сервісної та інженерної інфраструктури; ведеться розрахунок потужності об’єкту, у відповідності до площі заданої ділянки.
Третій етап лабораторних занять – це розробка проектних пропозицій функціональної, планувальної та архітектурно-просторової організації архітектурно-містобудівного комплексу з громадським простором. Базуючись на результатах попередніх етапів роботи студентами розробляється концепція завдання нового об’єкту у структурі міста, вирішення його побудовою наявних проблем міста, згідно вимог зрівноваженого (сталого) розвитку. Парадигма сталого розвитку включає в себе вимоги захисту довкілля, соціальної справедливості та оптимального економічного розвитку.
Четвертий етап засвоєння знань лекційного курсу у лабораторній роботі – виконання робочих креслень «Детального плану території» - дасть можливість студентам освоїти нормативні вимоги та порядок виконання креслень значного містобудівного об’єкту і отримати навики практичного проектування.
Працюючи над завданням лабораторної роботи студент закріплює теоретичні положення вивчених архітектурних та містобудівних дисциплін, вивчає сучасні методи і концепції проектування архітектурно-містобудівних комплексів та громадського простору у них в Україні та за кордоном і вчиться застосовувати їх на практиці.
Дана дисципліна готує фахівця в галузі архітектури, що знатиме нормативні вимоги до проектування міського середовища; критерії визнаного в світі зрівноваженого розвитку; вмітиме проектувати в реальних умовах і матиме навики виконання робочої документації містобудівних об’єктів громадського призначення.
Опис: Лекційні заняття :
Лекція 1: Поняття архітектурно-містобудівного комплексу, його функції та структура. Громадський простір у структурі архітектурно-містобудівного комплексу
Лекція 2: Принципи сталого розвитку
Лекція 3: Містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки, як комплекс планувальних та архітектурних вимог до проектування і будівництва щодо поверховості та щільності забудови земельної ділянки, відступів будинків і споруд від червоних ліній, меж земельної ділянки, її благоустрою та озеленення, інші вимоги до об’єктів будівництва.
Лекція 4: Містобудівний кадастр. Генеральний план міста. Детальний план території.
Лекція 5: Розрахунок архітектурно-містобудівного комплексу з громадським простором – території функціональних зон, потужність об’єкту (кількість відвідувачів), площа інфраструктурних об’єктів
Лекція 6: Функціонально-планувальна організація архітектурно-містобудівного комплексу з громадським простором.
Лекція 7: Соціальні положення у формуванні архітектурно-містобудівного комплексу з громадським простором.
Лекція 8: Транспортно-пішохідна мережа об’єкту. Організація місць паркування та зберігання транспорту
Лекція 9: Ландшафтні засоби формування громадського простору
Лекція 10: Виконання генерального плану об’єкту
Лекція 11: Архітектурно-просторове вирішення об’єкту. Розгортка фасадів комплексу у контексті сформованого міського середовища. Голуба лінія.
Лекція 12: Об’єкти інженерної та господарської інфраструктури об’єкту
Лекція 13: Вимоги цивільної оборони до планування архітектурно-містобудівного комплексу. Жовті лінії. Укриття .
Лабораторні заняття:
1-Структурний аналіз на основі 3 референсів функції та структури архітектурно-містобудівного комплексу, типів.
Опрацювання концептуальних підходів і рішень в світовій проектній практиці згідно принципів сталого розвитку. Обґрунтування їх застосування у власній проектній розробці.
2-Опрацювання опорного плану: Аналіз природних умов. Побудова характерних перетинів території М 1:1000 / 1:2000). Містобудівельний аналіз території за результатами якого обґрунтовано планувальні обмеження.
Містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки.
3-Розрахунок архітектурно-містобудівного комплексу з громадським простором – території функціональних зон, потужність об’єкту (кількість відвідувачів), площа інфраструктурних об’єктів
Опрацювання методів соціологічного обґрунтування прийнятих проектних рішень
4-Функціонально-просторова модель концептуального вирішення архітектурно-містобудівного комплексу з громадським простором. Обговорення і затвердження
5-Аналіз соціальної інфраструктури прилеглих до ділянки проектування територій та проектна пропозиція щодо її оптимізації
Аналіз інфраструктури обслуговування прилеглих до ділянки проектування територій та проектна пропозиція щодо її оптимізації
6-Аналіз транспортно-пішохідної мережі об’єкту та прилеглих до ділянки проектування територій.
Організація місць паркування та зберігання транспорту.
7-Обґрунтування форм та видів ландшафтних засобів формування громадського простору
8-Опрацювання функціонально-просторового вирішення генплану об’єкту М1:2000. (Планувальні та природні осі території об’єкту в структурі району в якому ведеться проектування, основні функціональні зони)
Опрацювання транспортно-пішохідної мережі, функціонально-композиційного рішення.
9-Генеральний план об’єкту. Концептуальне вирішення. Обговорення та затвердження.
Виконання генерального плану об’єкту
10-Опрацювання архітектурно-планувального вирішення М 1:2000
11-Об’єкти інженерної та господарської інфраструктури об’єкту. Нанесення на генеральному плані.
12-Побудова характерного перетину-розгортки проектованого архітектурно-містобудівного комплексу разом з прилеглими дільницями міста М 1:1000. Голубі лінії
Опрацювання архітектурно-просторового образу архітектурно-містобудівного комплексу з громадським простором – аксонометрія (3D модель).
13 -Графічне оформлення проекту (альбом А3)
Захист проекту
Методи та критерії оцінювання: Основними формами контролю знань студентів є: поточний та підсумковий контроль. До поточного відноситься : проведення усного опитування на практичних заняттях, перевірка групових та індивідуальних завдань.
Підсумковий контроль: Розрахунково-графічна робота – самостійне виконання суми індивідуальних завдань, що здійснюється як в аудиторній, так і позааудиторній роботі. При перевірці цих робіт основна увага звертається на відповідність виконання роботи ДБН, доцільність застосування проектного рішення відповідно до території проектування та вміння виконання креслення згідно стандартів
Критерії оцінювання результатів навчання: Поточний контроль:Завдання 1 Аналіз типів архітектурно-містобудівних комплексів на основі опрацювання референсів – max 15 балів;
Завдання 2 Розрахунок потужності об'єкта за ДБН – max 15 балів;
Підсумковий контроль (Розрахунково-графічна робота) – max 70 балів
Порядок та критерії виставляння балів та оцінок: 100–88 балів – («відмінно») виставляється за високий рівень знань (допускаються деякі неточності) навчального матеріалу компонента, що міститься в основних і додаткових рекомендованих літературних джерелах, вміння аналізувати явища, які вивчаються, у їхньому взаємозв’язку і роз витку, чітко, лаконічно, логічно, послідовно відповідати на поставлені запитання, вміння застосовувати теоретичні положення під час розв’язання практичних задач; 87–71 бал – («добре») виставляється за загалом правильне розуміння навчального матеріалу компонента, включаючи розрахунки , аргументовані відповіді на поставлені запитання, які, однак, містять певні (неістотні) недоліки, за вміння застосовувати теоретичні положення під час розв’язання практичних задач; 70 – 50 балів – («задовільно») виставляється за слабкі знання навчального матеріалу компонента, неточні або мало аргументовані відповіді, з порушенням послідовності викладення, за слабке застосування теоретичних положень під час розв’язання практичних задач; 49–26 балів – («не атестований» з можливістю повторного складання семестрового контролю) виставляється за незнання значної частини навчального матеріалу компонента, істотні помилки у відповідях на запитання, невміння застосувати теоретичні положення під час розв’язання практичних задач; 25–00 балів – («незадовільно» з обов’язковим повторним вивченням) виставляється за незнання значної частини навчального матеріалу компонента, істотні помилки у відповідях на запитання, невміння орієнтуватися під час розв’язання практичних задач, незнання основних фундаментальних положень.
Рекомендована література: 1. Електронний навчально-методичний комплекс «Архітектурно-містобудівний комплекс з ГП» / Н.С.Соснова – Львів : ВНС НУ «Львівська політехніка»
2. Планування міст: Навч. посібник / В. Дідик, А. Павлів. – Львів: Вид-во Нац. ун-ту "Львів. політехніка", 2006. – 412 с.
3. Інженерний благоустрій територій: навч. посібник / І. Русанова, Г. Шульга - – Львів: Видавництво «Растр-7», 2009. – 212 с.
4. Містобудівне проектування. Частина І: Місто як об’єкт проектування : навч. посібник / С. В. Ганець, А. В. Гоблик, Ю. В. Ідак, Г. Є. Кознарська, Ю. І. Криворучко, Т. М. Мазур, Г. П. Петришин, Б. С. Посацький, І. В. Русанова, І.В. Склярова, Н. С. Соснова, С. П. Тупісь, І. Я. Черняк; за ред. Г. П. Петришин, Б. С. Посацького, Ю. В. Ідак. – Львів : Видавництво Львівської політехніки, 2016. – 328 с.
5. Містобудівне проєктування. Ч. 2 : Проектування структурних елементів міста: підручник /за ред Петришин ГП, Посацького БС, Ідак ЮВ. – Львів: Видавництво Львівської політехніки, 2022.
Уніфікований додаток: Національний університет «Львівська політехніка» забезпечує реалізацію права осіб з інвалідністю на здобуття вищої освіти. Інклюзивні освітні послуги надає Служба доступності до можливостей навчання «Без обмежень», метою діяльності якої є забезпечення постійного індивідуального супроводу навчального процесу студентів з інвалідністю та хронічними захворюваннями. Важливим інструментом імплементації інклюзивної освітньої політики в Університеті є Програма підвищення кваліфікації науково-педагогічних працівників та навчально-допоміжного персоналу у сфері соціальної інклюзії та інклюзивної освіти. Звертатися за адресою:
вул. Карпінського, 2/4, І-й н.к., кімн. 112
E-mail: nolimits@lpnu.ua
Websites: https://lpnu.ua/nolimits https://lpnu.ua/integration
Академічна доброчесність: Політика щодо академічної доброчесності учасників освітнього процесу формується на основі дотримання принципів академічної доброчесності з урахуванням норм «Положення про академічну доброчесність у Національному університеті «Львівська політехніка» (затверджене вченою радою університету від 20.06.2017 р., протокол № 35).