Архітектурно-конструктивне формотворення великопролітних об'єктів

Спеціальність: Архітектура та містобудування
Код дисципліни: 6.191.05.E.075
Кількість кредитів: 9.00
Кафедра: Архітектурне проектування та інженерія
Лектор: к.т.н. Вознюк Л.І. к.арх. Баб'як В.І. к.арх. Войтович Д.І.
Семестр: 5 семестр
Форма навчання: денна
Мета вивчення дисципліни: Дисципліна „ Архітектурно-конструктивне формотворення великопролітних об'єктів” відіграє важливу роль в професійній орієнтації здобувачів освіти першого бакалаврського рівня освіти. Надає теоретичні знання та практичні уміння і навички, достатні для успішного виконання професійних обов’язків за спеціальністю «Архітектура та містобудування». Метою викладання дисципліни являється засвоєння здобувачами освіти теоретичних знань і набуття початкових практичних навиків формоутворення в архітектурі із комплексним розумінням самої архітектурної форми, та роботи конструкції (із урахуванням функції), які необхідні для подальшої роботи в проектних та науково-дослідних організаціях.
Завдання: Інтегральна компетентність: ІК. Здатність розв’язувати складні спеціалізовані задачі та практичні проблеми у сфері містобудування та архітектури, що характеризуються комплексністю та невизначеністю умов, на основі застосування сучасних архітектурних теорій та методів, засобів суміжних наук. Загальні компетентності (ЗК): ЗК01. Знання та розуміння предметної області та розуміння професійної діяльності. ЗК03. Здатність до адаптації та дії в новій ситуації. ЗК07. Здатність приймати обґрунтовані рішення. Спеціальні (фахові, предметні) компетентності (СК): СК02. Здатність застосовувати теорії, методи і принципи фізико-математичних, природничих наук, комп’ютерних технологій для розв’язання складних спеціалізованих задач архітектури та містобудування. СК04. Здатність дотримуватися вимог законодавства, будівельних норм, стандартів і правил, технічних регламентів, інших нормативних документів у сферах містобудування та архітектури при здійсненні нового будівництва, реконструкції, реставрації та капітального ремонту будівель і споруд, створення безбар’єрного архітектурно-містобудівного середовища. СК05. Здатність до аналізу і оцінювання природно-кліматичних, екологічних, інженерно-технічних, соціально-демографічних і архітектурно-містобудівних умов архітектурного проектування. СК09. Здатність розробляти архітектурно-художні, об’ємно-планувальні, функціональні та конструктивні рішення, а також виконувати креслення, готувати документацію архітектурно-містобудівних проєктів. СК12. Усвідомлення особливостей використання різних типів конструктивних та інженерних систем і мереж, їх розрахунків в архітектурно-містобудівному проєктуванні. СК14. Усвідомлення особливостей застосування сучасних будівельних матеріалів, виробів і конструкцій, а також технологій при створенні об’єктів архітектури та містобудування. СК15. Здатність до здійснення комп’ютерного моделювання, візуалізації, макетування і підготовки наочних ілюстративних матеріалів до архітектурно-містобудівних проєктів.
Результати навчання: У результаті вивчення навчальної дисципліни здобувач освіти повинен бути здатним продемонструвати такі результати навчання: - знати загальні положення формоутворення архітектурних форм; - знати особливості формоутворення із сталевих, дерев’яних та залізобетонних конструкцій; - вміти комплексно застосувати конкретні конструктивні рішення для структурних частин будівель та споруд при розробці проектів; - мати уявлення про основні напрямки розвитку архітектурно-будівельного проектування сучасних архітектурних форм. У результаті вивчення навчальної дисципліни здобувач освіти повинен бути здатним продемонструвати такі програмні результати навчання: ПР03. Застосовувати теорії та методи фізико-математичних, природничих, технічних та гуманітарних наук для розв’язання складних спеціалізованих задач архітектури та містобудування. ПР05. Застосовувати основні теорії проєктування, реконструкції та реставрації архітектурно-містобудівних, архітектурно-середовищних і ландшафтних об’єктів, сучасні методи і технології, міжнародний і вітчизняний досвід для розв’язання складних спеціалізованих задач архітектури та містобудування. ПР08. Знати нормативну базу архітектурно-містобудівного проєктування. ПР10. Застосовувати сучасні засоби і методи інженерної, художньої і комп’ютерної графіки, що використовуються в архітектурно-містобудівному проєктуванні. ПР14. Обирати раціональні архітектурні рішення на основі аналізу ефективності конструктивних, інженерно-технічних систем, будівельних матеріалів і виробів, декоративно- оздоблювальних матеріалів. ПР15. Забезпечувати дотримання безпекових, санітарно-гігієнічних, інженерно-технічних, техніко-економічних вимог і розрахунків, вимог щодо екологічності, енергоефективності, інклюзивності в архітектурно-містобудівному проєктуванні. ПР18. Знати особливості участі в архітектурно-містобудівному конкурсному проєктуванні.
Необхідні обов'язкові попередні та супутні навчальні дисципліни: Архітектурні конструкції Архітектурне матеріалознавство Інженерна графіка Будівельні конструкції
Короткий зміст навчальної програми: Навчальна дисципліна передбачає виконання здобувачами освіти курсового проекту. Проект складається із таких креслень: просторової моделі, просторової конструктивної схеми, фасадів, планів поверхів, розрізів по будинку, і, окремих вузлів та деталей поєднання конструктивних елементів будинку.
Опис: Вступ до курсу та викладення основних завдань та структури завдань та їх оцінювання. Обговорення основних видів конструктивних схем будівель та споруд Основи формоутворення споруд з використанням конструктивної схеми «міст». Забезпечення жорсткості споруди у вибраній конструктивній схемі. Матеріали конструктиву та споруди, які застосовуються у вибраній конструктивній схемі. Освоєння простих елементів, на основі яких формується складніші елементи і структури. Основи формоутворення споруд з використанням конструктивної схеми «консоль». Забезпечення жорсткості споруди у вибраній конструктивній схемі. Матеріали конструктиву та споруди, які застосовуються у вибраній конструктивній схемі. Освоєння простих елементів, на основі яких формується складніші елементи і структури. Основи формоутворення споруд з використанням конструктивної схеми «великопролітних конструкцій». Забезпечення жорсткості споруди у вибраній конструктивній схемі. Матеріали конструктиву та споруди, які застосовуються у вибраній конструктивній схемі. Освоєння простих елементів, на основі яких формується складніші елементи і структури. Формоутворення каркасу складного архітектурного об’єкту павільйону (павільйон України для виставки експо) на основі простих конструктивних схем. Виокремлення основних формотворчих підходів у створенні архітектурного образу споруди. Підбиття підсумків та виокремлення перспективи використання засвоєного матеріалу у майбутніх навчальних та проектних процесів.
Методи та критерії оцінювання: Результати оцінювання рівня досягнення результатів навчання включають виконання, презентацію та захист курсового проекту.
Критерії оцінювання результатів навчання: Завдання 1. Виконання макету вправи «Міст» - max 25 балів Завдання 2. Виконання макету вправи «Консоль»- max 10 балів Завдання 3. Виконання макету вправи «Великопролітна конструкція» - max 10 балів Завдання 4. Виконання макету курсової роботи «Виставковий павільйон України на експо»- max 40 балів Завдання 5. Проходження тестування рівня засвоєння базових знань за курсом «Архітектурна форма та матеріали» - max 5 балів Сумарна максимальна оцінка - 100 балів
Порядок та критерії виставляння балів та оцінок: 100-88 балів - атестований з оцінкою «відмінно» - Високий рівень: здобувач освіти демонструє поглиблене володіння поняттєвим та категорійним апаратом навчальної дисципліни, системні знання, вміння і навички їх практичного застосування. Освоєні знання, вміння і навички забезпечують можливість самостійного формулювання цілей та організації навчальної діяльності, пошуку та знаходження рішень у нестандартних, нетипових навчальних і професійних ситуаціях. Здобувач освіти демонструє здатність робити узагальнення на основі критичного аналізу фактичного матеріалу, ідей, теорій і концепцій, формулювати на їх основі висновки. Його діяльності ґрунтується на зацікавленості та мотивації до саморозвитку, неперервного професійного розвитку, самостійної науково-дослідної діяльності, що реалізується за підтримки та під керівництвом викладача. 87-71 балів - атестований з оцінкою «добре» - Достатній рівень: передбачає володіння поняттєвим та категорійним апаратом навчальної дисципліни на підвищеному рівні, усвідомлене використання знань, умінь і навичок з метою розкриття суті питання. Володіння частково-структурованим комплексом знань забезпечує можливість їх застосування у знайомих ситуаціях освітнього та професійного характеру. Усвідомлюючи специфіку задач та навчальних ситуацій, здобувач освіти демонструє здатність здійснювати пошук та вибір їх розв’язання за поданим зразком, аргументувати застосування певного способу розв’язання задачі. Його діяльності ґрунтується на зацікавленості та мотивації до саморозвитку, неперервного професійного розвитку. 70-50 балів - атестований з оцінкою «задовільно» - Задовільний рівень: окреслює володіння поняттєвим та категорійним апаратом навчальної дисципліни на середньому рівні, часткове усвідомлення навчальних і професійних задач, завдань і ситуацій, знання про способи розв’язання типових задач і завдань. Здобувач освіти демонструє середній рівень умінь і навичок застосування знань на практиці, а розв’язання задач потребує допомоги, опори на зразок. В основу навчальної діяльності покладено ситуативність та евристичність, домінування мотивів обов’язку, неусвідомлене застосування можливостей для саморозвитку. 49-00 балів - атестований з оцінкою «незадовільно» - Незадовільний рівень: свідчить про елементарне володіння поняттєвим та категорійним апаратом навчальної дисципліни, загальне уявлення про зміст навчального матеріалу, часткове використання знань, умінь і навичок. В основу навчальної діяльності покладено ситуативно-прагматичний інтерес.
Рекомендована література: 1. Клименко Є. В. Будівельні конструкції : навч. посіб. / Є. В. Клименко. – К. : Ліра–К, 2012. – 426 с. 2. Гетун Г. В. Архітектура будівель та споруд. Книга 1 : Основи проектування / Г. В. Гетун. – К. : Каравела, 2012. – 380 с. 3. Курт Зігель Структура та форма у сучасній архітектурі. — Видавництво літератури з будівництва, 1965. 4. ДБН В.1.1.7–2016. Пожежна безпека об’єктів будівництва. – К.: Держбуд України, 2016. 5. ДБН В.2.1-10-2018. Основи та фундаменти споруд. Основні положення. – К.: Мінрегіонбуд, 2018. 6. ДБН В.2.2-15-2019. Будинки і споруди. Житлові будинки. Основні положення. – К.: Мінрегіонбуд України, 2019. 7. ДБН В.2.6-31:2016. Теплова ізоляція будівель. – К.: Мінбуд України, 2016. 8. ДБН А.2.2-3:2014. Склад та зміст проектної документації на будівництво. – К.: Мінрегіонбуд України, 2014. 9. ДСТУ Б А.2.4-7:2009. Правила виконання архітектурно-будівельних робочих креслень. – Київ: Мінрегіонбуд України, 2009. 8. ДСТУ-Н Б В.1.1-27:2010. Захист від небезпечних геологічних процесів, шкідливих експлуатаційних впливів, від пожежі. Будівельна кліматологія. – К.: Мінрегіонбуд, 2011.
Уніфікований додаток: Національний університет «Львівська політехніка» забезпечує реалізацію права осіб з інвалідністю на здобуття вищої освіти. Інклюзивні освітні послуги надає Служба доступності до можливостей навчання «Без обмежень», метою діяльності якої є забезпечення постійного індивідуального супроводу навчального процесу студентів з інвалідністю та хронічними захворюваннями. Важливим інструментом імплементації інклюзивної освітньої політики в Університеті є Програма підвищення кваліфікації науково-педагогічних працівників та навчально-допоміжного персоналу у сфері соціальної інклюзії та інклюзивної освіти. Звертатися за адресою: вул. Карпінського, 2/4, І-й н.к., кімн. 112 E-mail: nolimits@lpnu.ua Websites: https://lpnu.ua/nolimits https://lpnu.ua/integration
Академічна доброчесність: Політика щодо академічної доброчесності учасників освітнього процесу формується на основі дотримання принципів академічної доброчесності з урахуванням норм «Положення про академічну доброчесність у Національному університеті «Львівська політехніка» (затверджене вченою радою університету від 20.06.2017 р., протокол № 35).