Архітектурно-конструктивне формотворення великопролітних об'єктів

Спеціальність: Архітектура та містобудування
Код дисципліни: 6.191.05.E.075
Кількість кредитів: 9.00
Кафедра: Архітектурне проектування та інженерія
Лектор: к.т.н. Вознюк Л.І. к.арх. Баб'як В.І. к.арх. Войтович Д.І.
Семестр: 5 семестр
Форма навчання: денна
Мета вивчення дисципліни: Дисципліна „ Архітектурно-конструктивне формотворення великопролітних об'єктів” відіграє важливу роль в професійній орієнтації здобувачів освіти першого бакалаврського рівня освіти. Надає теоретичні знання та практичні уміння і навички, достатні для успішного виконання професійних обов’язків за спеціальністю «Архітектура та містобудування». Метою викладання дисципліни являється засвоєння здобувачами освіти теоретичних знань і набуття початкових практичних навиків формоутворення в архітектурі із комплексним розумінням самої архітектурної форми, та роботи конструкції (із урахуванням функції), які необхідні для подальшої роботи в проектних та науково-дослідних організаціях.
Завдання: Інтегральна компетентність: ІК. Здатність розв’язувати складні спеціалізовані задачі та практичні проблеми у сфері містобудування та архітектури, що характеризуються комплексністю та невизначеністю умов, на основі застосування сучасних архітектурних теорій та методів, засобів суміжних наук. Загальні компетентності (ЗК): ЗК01. Знання та розуміння предметної області та розуміння професійної діяльності. ЗК03. Здатність до адаптації та дії в новій ситуації. ЗК07. Здатність приймати обґрунтовані рішення. Спеціальні (фахові, предметні) компетентності (СК): СК02. Здатність застосовувати теорії, методи і принципи фізико-математичних, природничих наук, комп’ютерних технологій для розв’язання складних спеціалізованих задач архітектури та містобудування. СК04. Здатність дотримуватися вимог законодавства, будівельних норм, стандартів і правил, технічних регламентів, інших нормативних документів у сферах містобудування та архітектури при здійсненні нового будівництва, реконструкції, реставрації та капітального ремонту будівель і споруд, створення безбар’єрного архітектурно-містобудівного середовища. СК05. Здатність до аналізу і оцінювання природно-кліматичних, екологічних, інженерно-технічних, соціально-демографічних і архітектурно-містобудівних умов архітектурного проектування. СК09. Здатність розробляти архітектурно-художні, об’ємно-планувальні, функціональні та конструктивні рішення, а також виконувати креслення, готувати документацію архітектурно-містобудівних проєктів. СК12. Усвідомлення особливостей використання різних типів конструктивних та інженерних систем і мереж, їх розрахунків в архітектурно-містобудівному проєктуванні. СК14. Усвідомлення особливостей застосування сучасних будівельних матеріалів, виробів і конструкцій, а також технологій при створенні об’єктів архітектури та містобудування. СК15. Здатність до здійснення комп’ютерного моделювання, візуалізації, макетування і підготовки наочних ілюстративних матеріалів до архітектурно-містобудівних проєктів.
Результати навчання: У результаті вивчення навчальної дисципліни здобувач освіти повинен бути здатним продемонструвати такі результати навчання: - знати загальні положення формоутворення архітектурних форм; - знати особливості формоутворення із сталевих, дерев’яних та залізобетонних конструкцій; - вміти комплексно застосувати конкретні конструктивні рішення для структурних частин будівель та споруд при розробці проектів; - мати уявлення про основні напрямки розвитку архітектурно-будівельного проектування сучасних архітектурних форм. У результаті вивчення навчальної дисципліни здобувач освіти повинен бути здатним продемонструвати такі програмні результати навчання: ПР03. Застосовувати теорії та методи фізико-математичних, природничих, технічних та гуманітарних наук для розв’язання складних спеціалізованих задач архітектури та містобудування. ПР05. Застосовувати основні теорії проєктування, реконструкції та реставрації архітектурно-містобудівних, архітектурно-середовищних і ландшафтних об’єктів, сучасні методи і технології, міжнародний і вітчизняний досвід для розв’язання складних спеціалізованих задач архітектури та містобудування. ПР08. Знати нормативну базу архітектурно-містобудівного проєктування. ПР10. Застосовувати сучасні засоби і методи інженерної, художньої і комп’ютерної графіки, що використовуються в архітектурно-містобудівному проєктуванні. ПР14. Обирати раціональні архітектурні рішення на основі аналізу ефективності конструктивних, інженерно-технічних систем, будівельних матеріалів і виробів, декоративно- оздоблювальних матеріалів. ПР15. Забезпечувати дотримання безпекових, санітарно-гігієнічних, інженерно-технічних, техніко-економічних вимог і розрахунків, вимог щодо екологічності, енергоефективності, інклюзивності в архітектурно-містобудівному проєктуванні. ПР18. Знати особливості участі в архітектурно-містобудівному конкурсному проєктуванні.
Необхідні обов'язкові попередні та супутні навчальні дисципліни: Архітектурні конструкції Архітектурне матеріалознавство Інженерна графіка Будівельні конструкції
Короткий зміст навчальної програми: Навчальна дисципліна передбачає виконання здобувачами освіти курсового проекту. Проект складається із таких креслень: просторової моделі, просторової конструктивної схеми, фасадів, планів поверхів, розрізів по будинку, і, окремих вузлів та деталей поєднання конструктивних елементів будинку.
Опис: Вступ до курсу та викладення основних завдань та структури завдань та їх оцінювання. Обговорення основних видів конструктивних схем будівель та споруд Основи формоутворення споруд з використанням конструктивної схеми «міст». Забезпечення жорсткості споруди у вибраній конструктивній схемі. Матеріали конструктиву та споруди, які застосовуються у вибраній конструктивній схемі. Освоєння простих елементів, на основі яких формується складніші елементи і структури. Основи формоутворення споруд з використанням конструктивної схеми «консоль». Забезпечення жорсткості споруди у вибраній конструктивній схемі. Матеріали конструктиву та споруди, які застосовуються у вибраній конструктивній схемі. Освоєння простих елементів, на основі яких формується складніші елементи і структури. Основи формоутворення споруд з використанням конструктивної схеми «великопролітних конструкцій». Забезпечення жорсткості споруди у вибраній конструктивній схемі. Матеріали конструктиву та споруди, які застосовуються у вибраній конструктивній схемі. Освоєння простих елементів, на основі яких формується складніші елементи і структури. Формоутворення каркасу складного архітектурного об’єкту павільйону (павільйон України для виставки експо) на основі простих конструктивних схем. Виокремлення основних формотворчих підходів у створенні архітектурного образу споруди. Підбиття підсумків та виокремлення перспективи використання засвоєного матеріалу у майбутніх навчальних та проектних процесів.
Методи та критерії оцінювання: Результати оцінювання рівня досягнення результатів навчання включають виконання, презентацію та захист курсового проекту.
Критерії оцінювання результатів навчання: Завдання 1. Виконання макету вправи «Міст» - max 25 балів Завдання 2. Виконання макету вправи «Консоль»- max 10 балів Завдання 3. Виконання макету вправи «Великопролітна конструкція» - max 10 балів Завдання 4. Виконання макету курсової роботи «Виставковий павільйон України на експо»- max 40 балів Завдання 5. Проходження тестування рівня засвоєння базових знань за курсом «Архітектурна форма та матеріали» - max 5 балів Сумарна максимальна оцінка - 100 балів
Порядок та критерії виставляння балів та оцінок: 100–88 балів – («відмінно») виставляється за високий рівень знань (допускаються деякі неточності) навчального матеріалу компонента, що міститься в основних і додаткових рекомендованих літературних джерелах, вміння аналізувати явища, які вивчаються, у їхньому взаємозв’язку і роз витку, чітко, лаконічно, логічно, послідовно відповідати на поставлені запитання, вміння застосовувати теоретичні положення під час розв’язання практичних задач; 87–71 бал – («добре») виставляється за загалом правильне розуміння навчального матеріалу компонента, включаючи розрахунки , аргументовані відповіді на поставлені запитання, які, однак, містять певні (неістотні) недоліки, за вміння застосовувати теоретичні положення під час розв’язання практичних задач; 70 – 50 балів – («задовільно») виставляється за слабкі знання навчального матеріалу компонента, неточні або мало аргументовані відповіді, з порушенням послідовності викладення, за слабке застосування теоретичних положень під час розв’язання практичних задач; 49–26 балів – («не атестований» з можливістю повторного складання семестрового контролю) виставляється за незнання значної частини навчального матеріалу компонента, істотні помилки у відповідях на запитання, невміння застосувати теоретичні положення під час розв’язання практичних задач; 25–00 балів – («незадовільно» з обов’язковим повторним вивченням) виставляється за незнання значної частини навчального матеріалу компонента, істотні помилки у відповідях на запитання, невміння орієнтуватися під час розв’язання практичних задач, незнання основних фундаментальних положень.
Рекомендована література: 1. Клименко Є. В. Будівельні конструкції : навч. посіб. / Є. В. Клименко. – К. : Ліра–К, 2012. – 426 с. 2. Гетун Г. В. Архітектура будівель та споруд. Книга 1 : Основи проектування / Г. В. Гетун. – К. : Каравела, 2012. – 380 с. 3. Курт Зігель Структура та форма у сучасній архітектурі. — Видавництво літератури з будівництва, 1965. 4. ДБН В.1.1.7–2016. Пожежна безпека об’єктів будівництва. – К.: Держбуд України, 2016. 5. ДБН В.2.1-10-2018. Основи та фундаменти споруд. Основні положення. – К.: Мінрегіонбуд, 2018. 6. ДБН В.2.2-15-2019. Будинки і споруди. Житлові будинки. Основні положення. – К.: Мінрегіонбуд України, 2019. 7. ДБН В.2.6-31:2016. Теплова ізоляція будівель. – К.: Мінбуд України, 2016. 8. ДБН А.2.2-3:2014. Склад та зміст проектної документації на будівництво. – К.: Мінрегіонбуд України, 2014. 9. ДСТУ Б А.2.4-7:2009. Правила виконання архітектурно-будівельних робочих креслень. – Київ: Мінрегіонбуд України, 2009. 8. ДСТУ-Н Б В.1.1-27:2010. Захист від небезпечних геологічних процесів, шкідливих експлуатаційних впливів, від пожежі. Будівельна кліматологія. – К.: Мінрегіонбуд, 2011.
Уніфікований додаток: Національний університет «Львівська політехніка» забезпечує реалізацію права осіб з інвалідністю на здобуття вищої освіти. Інклюзивні освітні послуги надає Служба доступності до можливостей навчання «Без обмежень», метою діяльності якої є забезпечення постійного індивідуального супроводу навчального процесу студентів з інвалідністю та хронічними захворюваннями. Важливим інструментом імплементації інклюзивної освітньої політики в Університеті є Програма підвищення кваліфікації науково-педагогічних працівників та навчально-допоміжного персоналу у сфері соціальної інклюзії та інклюзивної освіти. Звертатися за адресою: вул. Карпінського, 2/4, І-й н.к., кімн. 112 E-mail: nolimits@lpnu.ua Websites: https://lpnu.ua/nolimits https://lpnu.ua/integration
Академічна доброчесність: Політика щодо академічної доброчесності учасників освітнього процесу формується на основі дотримання принципів академічної доброчесності з урахуванням норм «Положення про академічну доброчесність у Національному університеті «Львівська політехніка» (затверджене вченою радою університету від 20.06.2017 р., протокол № 35).