Проєктна практика
Спеціальність: Архітектура та містобудування
Код дисципліни: 6.191.05.O.076
Кількість кредитів: 3.00
Кафедра: Архітектурне проектування та інженерія
Лектор: Леся Грицюк
Семестр: 6 семестр
Форма навчання: денна
Завдання: ЗК02. Вміння виявляти, ставити та вирішувати проблеми.
ЗК03. Здатність до адаптації та дії в новій ситуації.
ЗК05. Здатність спілкуватися з представниками інших професійних груп різного рівня (експертами з інших галузей знань/видів економічної діяльності).
ЗК06. Здатність діяти на основі етичних міркувань (мотивів).
ЗК07. Здатність приймати обґрунтовані рішення.
ЗК08. Навички міжособистісної взаємодії.
фахові компетентності:
СК01. Усвідомлення соціально-економічних і культурних аспектів архітектури та містобудування.
СК04. Здатність дотримуватися вимог законодавства,
будівельних норм, стандартів і правил, технічних регламентів, інших нормативних документів у сферах містобудування та архітектури при здійсненні нового будівництва, реконструкції, реставрації та капітального ремонту будівель і споруд, створення безбар’єрного архітектурно-містобудівного середовища.
СК05. Здатність до аналізу і оцінювання природно-кліматичних, екологічних, інженерно-технічних, соціально-демографічних і архітектурно-містобудівних умов
архітектурного проектування.
СК06. Здатність до виконання технічних і художніх зображень для використання в архітектурно-містобудівному, архітектурно-дизайнерському і ландшафтному проектуванні.
СК09. Здатність розробляти архітектурно-художні, об’ємно-планувальні,
функціональні та конструктивні рішення, а також виконувати креслення, готувати документацію архітектурно-містобудівних проєктів.
СК10. Здатність до участі в підготовці архітектурно- планувальних завдань на проектування, в організації розробки архітектурно-містобудівних, архітектурно-середовищних і ландшафтних проєктів.
СК11. Здатність до ефективної роботи в колективі, а також до співпраці з клієнтами, постачальниками, іншими партнерами та громадськістю при розробленні, узгодженні і публічному обговоренні архітектурних проєктів.
СК12. Усвідомлення особливостей використання різних типів конструктивних та інженерних систем і мереж, їх розрахунків в архітектурно-містобудівному проєктуванні.
СК13. Здатність до розробки архітектурно-містобудівних рішень з урахуванням безпекових і санітарно-гігієнічних, інженерно-технічних, техніко-економічних вимог і розрахунків, вимог щодо екологічності, енергоефективності, інклюзивності.
СК14. Усвідомлення особливостей застосування сучасних будівельних матеріалів, виробів і конструкцій, а також технологій при створенні об’єктів архітектури та містобудування.
СК15. Здатність до здійснення комп’ютерного моделювання, візуалізації,
макетування і підготовки наочних ілюстративних матеріалів до архітектурно-містобудівних проєктів.
СК18. Усвідомлення теоретичних основ архітектури будівель і споруд, основ реконструкції, реставрації архітектурних об’єктів та здатність застосовувати їх для розв’язання складних спеціалізованих задач.
СК23. Здатність збирати та систематизувати інформацію щодо актуальних потреб країни, міської спільноти у розвитку архітектурного середовища.
Результати навчання: ПР01. Вільно спілкуватися з професійних питань державною та іноземною мовами усно і письмово.
ПР02. Знати основні засади та принципи архітектурно-містобудівної діяльності.
ПР03. Застосовувати теорії та методи фізико-математичних, природничих, технічних та гуманітарних наук для розв’язання складних спеціалізованих задач архітектури та
містобудування.
ПР04. Оцінювати фактори і вимоги, що визначають передумови архітектурно-містобудівного проєктування.
ПР05. Застосовувати основні теорії проєктування, реконструкції та реставрації архітектурно-містобудівних, архітектурно-середовищних і ландшафтних об’єктів, сучасні методи і технології, міжнародний і вітчизняний досвід для розв’язання складних спеціалізованих задач архітектури та містобудування.
ПР06. Збирати, аналізувати й оцінювати інформацію з різних джерел, необхідну для прийняття обґрунтованих проєктних архітектурно-містобудівних рішень.
ПР08. Знати нормативну базу архітектурно-містобудівного проєктування.
ПР10. Застосовувати сучасні засоби і методи інженерної, художньої і комп’ютерної графіки, що використовуються в архітектурно-містобудівному проєктуванні.
ПР11. Застосовувати художньо-композиційні засади в архітектурно містобудівному проєктуванні.
ПР13. Виявляти, аналізувати та оцінювати потреби і вимоги клієнтів і партнерів, знаходити ефективні спільні рішення щодо архітектурно-містобудівних проєктів.
ПР14. Обирати раціональні архітектурні рішення на основі аналізу ефективності конструктивних, інженерно-технічних систем, будівельних матеріалів і виробів, декоративно- оздоблювальних матеріалів.
ПР15. Забезпечувати дотримання безпекових, санітарно-гігієнічних, інженерно-технічних, техніко-економічних вимог і розрахунків, вимог щодо екологічності, енергоефективності, інклюзивності в архітектурно-містобудівному проєктуванні.
ПР16. Розуміти соціально-економічні, екологічні, етичні й естетичні наслідки пропонованих рішень у сфері містобудування та архітектури.
ПР17. Застосовувати енергоефективні та інші інноваційні технології при проєктуванні архітектурних об’єктів.
ПР18. Знати особливості участі в архітектурно-містобудівному конкурсному проєктуванні.
ПР19. Організовувати презентації та обговорення проєктів архітектурно містобудівного і ландшафтного середовища.
ПР21. Усвідомлювати специфіку регіональних і місцевих природних, економічних, екологічних, соціальних та інших умов прийняття та реалізації містобудівних і архітектурних рішень.
ПР22. Враховувати, інтерпретувати в конкретні просторові рішення контраверсійні інтереси держави, міської спільноти, розробляти партисипативні варіантні рішення в складних містобудівних ситуаціях
Необхідні обов'язкові попередні та супутні навчальні дисципліни: 1
Короткий зміст навчальної програми: Проектна практика передбачає поглиблення практичних навичок, на першому (бакалаврському) рівні, роботу в умовах реальної проектної діяльності, набуття практичних навичок і початкового досвіду роботи на посаді архітектора, освоєння передових методів і прийомів розробки проектної документації із застосуванням сучасного комп’ютерного інструментарію. Завершення процесу проходження практики передбачає представлення результатів у текстовій і графічній формі.
Термін практики визначається Навчальним планом ( 2 тижні). Місця проведення (бази практики): організації та установи різної форми власності підпорядкування, які мають відповідні ліцензії та дозволи, або виконують проектні роботи, а також на базі університету. Здобувачі працюють у організаціях, з якими укладено договори, на посадах техніка-архітектора. Контроль за роботою студентів під час практики здійснюють: від університету – керівник практики та завідувач кафедри, який забезпечує проведення практики; від бази практики: керівник практики від підприємства.
Опис: Завдання практики визначаються кафедрою, керівником практики, відображаються в календарному плані її виконання:
• ознайомлення студентів зі структурою і проблематикою практичної роботи бази практики, її основними доробками та результатами;
• підготовка студентів до самостійного виконання професійних обов’язків на посаді архітектора, та власних розробок за спеціальністю;
• самостійна робота – збір, вивчення та узагальнення інформації та нормативно правових джерел за темою проекту.
2.3. Індивідуальне завдання
Індивідуальним завданням студента є: ознайомитись з порядком проведення практики, вивчити техніку безпеки, проектну документацію та процеси, вивчити етапи, стадії, особливості проектного процесу.
Завдання для проходження практики видається кожному студенту індивідуально на початку практики. Зміст індивідуального завдання враховує конкретні умови та можливості бази практики, відповідає базі практики, меті та завданням освітнього процесу. Індивідуальне завдання складається керівником практики від університету, підписується викладачем, який його видав і студентом, який прийняв завдання до виконання. Індивідуальні завдання повинні конкретизувати перелік робіт, які повинен виконати студент під час практики. Важливим пунктом завдання є вивчення студентом нормативної та правової документації. В тому числі, що до охорони праці та пожежної безпеки, проходження інструктажу з реєстрацією у відповідному журналі підприємства. Керівник практики від бази практики складає і контролює календарний план виконання завдань. Календарний план складається у вигляді таблиці, яку додають до звіту з практики
Методи та критерії оцінювання: Індивідуальне завдання
Збір та опрацювання архітектурно-проектних та нормативно-правових матеріалів. За допомогою керівника практики з боку підприємства, необхідно уточнити потенційне місце розташування об’єкту проектування, опрацювати ситуаційну схему. Самостійне проведення натурного обстеження, збір необхідних даних, фотофіксація. Вивчення особливостей та обмежень району проектування. Виконання необхідних аналітичних схем.
Критерії оцінки:
- відповідність темі роботи;
- повнота даних;
- якість оформлення графічних матеріалів
60
Звіт з практики
Опис всіх робіт, виконаних студентом під час практики із зазначенням термінів виконання.
Критерії оцінки:
- повнота звіту;
- якість оформлення звіту;
- повнота опису виконаних робіт
30
Захист звіту
Презентація графічних матеріалів, результатів виконання індивідуального завдання, коротка інформація про хід і результати практики. Відповіді на запитання. Обговорення досягнутих результатів.
Критерії оцінки:
- повнота звіту;
- якість оформлення звіту;
- повнота опису виконаних робіт
10
Усього 100
Критерії оцінювання результатів навчання: Підсумки практики підводяться керівником практики від кафедри на підставі оцінювання роботи студентів на базах практик, оформлення звітної документації та захисту звітів. Остаточні підсумки підводяться у процесі складання студентом заліку комісією, яка призначена завідуючим кафедрою. Диференційна оцінка з практики враховується нарівні з іншими оцінками, які характеризують успішність студента. Результати складання заліків з практики заносяться в екзаменаційну відомість, проставляються в заліковій книжці і в журнал обліку успішності.
Студент, що не виконав програму практики і отримав незадовільний відгук на базі практики або незадовільну оцінку при складанні заліку, направляється на практику вдруге в період канікул або відраховується з навчального закладу.
Порядок та критерії виставляння балів та оцінок: 100–88 балів – («відмінно») виставляється за високий рівень знань (допускаються деякі неточності) навчального матеріалу компонента, що міститься в основних і додаткових рекомендованих літературних джерелах, вміння аналізувати явища, які вивчаються, у їхньому взаємозв’язку і роз витку, чітко, лаконічно, логічно, послідовно відповідати на поставлені запитання, вміння застосовувати теоретичні положення під час розв’язання практичних задач; 87–71 бал – («добре») виставляється за загалом правильне розуміння навчального матеріалу компонента, включаючи розрахунки , аргументовані відповіді на поставлені запитання, які, однак, містять певні (неістотні) недоліки, за вміння застосовувати теоретичні положення під час розв’язання практичних задач; 70 – 50 балів – («задовільно») виставляється за слабкі знання навчального матеріалу компонента, неточні або мало аргументовані відповіді, з порушенням послідовності викладення, за слабке застосування теоретичних положень під час розв’язання практичних задач; 49–26 балів – («не атестований» з можливістю повторного складання семестрового контролю) виставляється за незнання значної частини навчального матеріалу компонента, істотні помилки у відповідях на запитання, невміння застосувати теоретичні положення під час розв’язання практичних задач; 25–00 балів – («незадовільно» з обов’язковим повторним вивченням) виставляється за незнання значної частини навчального матеріалу компонента, істотні помилки у відповідях на запитання, невміння орієнтуватися під час розв’язання практичних задач, незнання основних фундаментальних положень.
Рекомендована література: 1. Білоконь Ю.М., Фомін І.О. Наука і творчість в архітектурі. К.: Логос, 2006. 208 с.
2. Білоконь, Ю. М. Регіональне планування (теорія і практика). Київ: Логос, 2003. с. 246.
3. Білоконь Ю.М. Типологія містобудівних об’єктів: навч. посібник / за ред. І.О. Фоміна.- К.: Укрархбудінформ, 2001.
4. Важинський С.Е., Щербак Т.І. Методика та організація наукових досліджень: навчальний посібник. Суми. Сум. ДПУ, 2016. 260 с.
5. Вихрущ В.О. та ін. Методологія та методика наукового дослідження: Навчальний посібник. Львів : Видавництво Львівської політехніки, 2018. 328 с.
6. Габрель М.М. Просторова організація містобудівних систем. К.: Видавничий дім А.С.С., 2004. 400 с.
7. Габрель, М. М. Просторовий підхід до обґрунтування архітектурних рішень: навч. посібник. Львів: СПОЛОМ, 2016. с. 284.
8. Гетун Г.В. Архітектура будівель та споруд. Кн.1. Основи проектування. Київ: Кондор, 2012. 380 с.; Кн.2. Житлові будинки. К., 2017. 736 с.
9. Гнесь І.П. Багатоквартирне житло: тенденції еволюції. Львів: Видавництво Львівської політехніки, 2013. 652 с.
10. Зацерковний В.І., Тішаєв І.В., Демідов В.Ж. Методологія наукових досліджень: навчальний посібник. Ніжин, 2017. 236 с.
11. Колесніков О.В. Основи наукових досліджень: навчальний посібник. К.: Центр навчальної літератури (ЦНЛ), 2017. 144 с.
12. Корягін М., Чек В. Основи наукових досліджень: навчальний посібник. К.: Алерта. 2019. 492 с.
13. Куцевич В.В. та ін. Нормативно-методичні основи архітектурного проектування громадських будівель і споруд: навч. посіб. Київ, 2016. 111 c.
14. Куць Є.С. Урбанізовані території: методологія та практика планування і управління / Є.С. Куць, С. В. Куць. – К. : НДПІ містобудування, 2003. – 252 с.
15. Лінда С.М., Моркляник О.І. Типологія громадських будівель і споруд: Підручник. Львів: Видавництво Львівської політехніки, 2015. 348 с.
16. Містобудівне проектування. Частина І: Місто як об’єкт проектування: Навчальний посібник / Г.П.Петришин, Б.С.Посацький, Ю.І.Криворучко та ін. Львів: Видавництво Львівської політехніки, 2016. 328 с.
17. Містобудівне проектування. Частина ІІ: Проектування структурних елементів міста Навчальний посібник / Г.П.Петришин та ін. Львів : Видавництво Львівської політехніки, 2017. 288 с.
18. Основи методології та організації наукових досліджень: навчальний посібник. Під ред. А.Є. Конверського. К.: Центр учбової літератури, 2010.352 с.
19. Панченко, Т. Ф. Містобудування. Довідник проектувальника. Київ: Укрархбудінформ, 2006. c. 192.
20. Панченко Т.Ф. Ландшафтно-рекреаційне планування природно-заповідних територій, монографія, Київ: Логос, 2015. c. 170.
21. Петрушенко В.Л Філософія і методологія науки: Навчальний посібник. Львів: Видавництво Львівської політехніки, 2016. 184 с.
22. Плешкановська А.М. Функціонально-планувальна оптимізація використання міських територій. – К.: Ін-т урбаністики, 2005.
23. Посацький Б.С. та ін. Архітектурний образ міста: Навчальний посібник. Львів: Видавництво Львівської політехніки, 2019. 140 с.
24. Посацький Б.С. Простір міста і міська культура (на зламі ХХ–ХХІ ст.). Львів: Видавництво Львівської політехніки, 2007. 208 с.
25. Посацький Б.С. Основи урбаністики. Територіальне та просторове проектування: навч. посіб. Львів: Вид-во Львів. політехніки, 2011. 368 с.
26. Посацький Б.С., Король Є.І. Основи містобудування: конспект лекцій. – Львів: Вид-во Львів. політех., 2017.
27. Товбич В.В., Сисойлов М.В. Архітектура: мистецтво та наука. Т. 1. Становлення та розвиток процесів і явищ архітектури. К.: Свідлер, 2007. 1020 с.
28. Устінова І.І. Методологічні основи сталого розвитку еколого-містобудівних систем: дисертація на здобуття наукового ступеня доктора архітектури, Київ, 2016. 484 с.
29. Фомін І.О. Основи теорії містобудування : підруч. / І. О. Фомін. – К. : Наук. думка, 1997. – 191 с.
30. Чень Л.Я. Основи наукових досліджень у реставрації пам’яток архітектури Навчальний посібник. Львів : Видавництво Львівської політехніки, 2016. 152 с.
31. Черкес Б.С., Лінда С.М. Архітектура сучасності: остання третина ХХ – початок ХХІ століть: Навчальний посібник. Львів: Видавництво Львівської політехніки, 2014. 384 с.
32. Чорненький Я.Я. та ін. Основи наукових досліджень: організація самостійної та наукової роботи студента: навч. посібник. К.: Професіонал, 2006. 199с.
33. Шейко В.М., Кушнаренко Н.М. Організація та методика науково-дослідницької діяльності. Підручник. К.: Знання, 2006. 307 с.
Уніфікований додаток: Національний університет «Львівська політехніка» забезпечує реалізацію права осіб з інвалідністю на здобуття вищої освіти. Інклюзивні освітні послуги надає Служба доступності до можливостей навчання «Без обмежень», метою діяльності якої є забезпечення постійного індивідуального супроводу навчального процесу студентів з інвалідністю та хронічними захворюваннями. Важливим інструментом імплементації інклюзивної освітньої політики в Університеті є Програма підвищення кваліфікації науково-педагогічних працівників та навчально-допоміжного персоналу у сфері соціальної інклюзії та інклюзивної освіти. Звертатися за адресою:
вул. Карпінського, 2/4, І-й н.к., кімн. 112
E-mail: nolimits@lpnu.ua
Websites: https://lpnu.ua/nolimits https://lpnu.ua/integration
Академічна доброчесність: Політика щодо академічної доброчесності учасників освітнього процесу формується на основі дотримання принципів академічної доброчесності з урахуванням норм «Положення про академічну доброчесність у Національному університеті «Львівська політехніка» (затверджене вченою радою університету від 20.06.2017 р., протокол № 35).
Проєктна практика
Спеціальність: Архітектура та містобудування
Код дисципліни: 6.191.06.O.088
Кількість кредитів: 3.00
Кафедра: Архітектурне проектування
Лектор: Форкуца Л.С.
Семестр: 6 семестр
Форма навчання: денна
Завдання: ЗК01. Знання та розуміння предметної області та розуміння професійної діяльності. ЗК02. Вміння виявляти, ставити та вирішувати проблеми. ЗК03. Здатність до адаптації та дії в новій ситуації. ЗК04. Здатність спілкуватися державною мовою як усно, так і письмово. ЗК05. Здатність спілкуватися з представниками інших професійних груп різного рівня (експертами з інших галузей знань/видів економічної діяльності). ЗК06. Здатність діяти на основі етичних міркувань (мотивів).ЗК07. Здатність приймати обґрунтовані рішення. ЗК08. Навички міжособистісної взаємодії. ЗК09. Здатність реалізувати свої права і обов’язки як члена суспільства, усвідомлювати цінності громадянського (вільного демократичного) суспільства та необхідність його сталого розвитку, верховенства права, прав і свобод людини і громадянина в Україні.СК01. Усвідомлення соціально-економічних і культурних аспектів архітектури та містобудування. СК02. Здатність застосовувати теорії, методи і принципи фізико-математичних, природничих наук, комп’ютерних технологій для розв’язання складних спеціалізованих задач архітектури та містобудування. СК04. Здатність дотримуватися вимог законодавства,будівельних норм, стандартів і правил, технічних регламентів, інших нормативних документів у сферах містобудування та архітектури при здійсненні нового будівництва, реконструкції, реставрації та капітального ремонту будівель і споруд, створення безбар’єрного архітектурно-містобудівного середовища. СК05. Здатність до аналізу і оцінювання природно-кліматичних, екологічних, інженерно-технічних, соціально-демографічних і архітектурно-містобудівних умов архітектурного проектування. СК06. Здатність до виконання технічних і художніх зображень для використання в
архітектурно-містобудівному, архітектурно-дизайнерському і ландшафтному проектуванні. СК07.Усвідомлення основних законів і принципів архітектурно-містобудівної композиції, формування художнього образу і стилю в процесі проектування будівель і споруд, містобудівних, архітектурно-середовищних і ландшафтнихоб’єктів.СК08.Усвідомленнятеоретикометодологічних основ архітектурного проектування будівель і споруд, містобудівних, архітектурно-середовищних і ландшафтних об’єктів. . СК09. Здатність розробляти архітектурно-художні, об’ємно-планувальні, функціональні та конструктивні рішення, а також виконувати креслення, готувати документацію архітектурно-містобудівних проєктів. СК10. Здатність до участі в підготовці архітектурно- планувальних завдань на проектування, в організації розробки архітектурно-містобудівних, архітектурно-середовищних і ландшафтних проєктів.СК11. Здатність до ефективної роботи в колективі, а також до співпраці з клієнтами, постачальниками, іншими партнерами та громадськістю при розробленні, узгодженні і публічному обговоренні архітектурних проєктів. СК12. Усвідомлення особливостей використання різних типів конструктивних та інженерних систем і мереж, їх розрахунків в архітектурно-містобудівному проєктуванні.СК13. Здатність до розробки архітектурно-містобудівних рішень з урахуванням безпекових і санітарно-гігієнічних, інженерно-технічних, техніко-економічних вимог і розрахунків, вимог щодо екологічності, енергоефективності, інклюзивності.СК14. Усвідомлення особливостей застосування сучасних будівельних матеріалів,
виробів і конструкцій, а також технологій при створенні об’єктів архітектури та містобудування. СК15. Здатність до здійснення комп’ютерного моделювання, візуалізації, макетування і підготовки наочних ілюстративних матеріалів до архітектурно-
містобудівних проєктів. СК16. Усвідомлення загальних теоретичних, методичних і творчих засад архітектурного проєктування. СК17. Усвідомлення теоретичних основ містобудування та здатність застосовувати їх для розв’язання складних спеціалізованих задач..СК18. Усвідомлення теоретичних основ архітектури будівель і споруд, основ реконструкції, реставрації архітектурних об’єктів та здатність застосовувати їх для розв’язання складних спеціалізованих задач. СК22 СК23
Результати навчання: ПР01. Вільно спілкуватися з професійних питань державною та іноземною мовами усно і письмово. ПР02. Знати основні засади та принципи архітектурно-містобудівної діяльності. ПР03. Застосовувати теорії та методи фізико-математичних, природничих, технічних та гуманітарних наук для розв’язання складних спеціалізованих задач архітектури та
містобудування. ПР04. Оцінювати фактори і вимоги, що визначають передумови архітектурно-містобудівного проєктування. ПР05. Застосовувати основні теорії проєктування, реконструкції та реставрації архітектурно-містобудівних, архітектурно-середовищних і ландшафтних об’єктів, сучасні методи і технології, міжнародний і вітчизняний досвід для розв’язання складних спеціалізованих задач архітектури та містобудування. ПР06. Збирати, аналізувати й оцінювати інформацію з різних джерел, необхідну для прийняття обґрунтованих проєктних архітектурно-містобудівних рішень. ПР08. Знати нормативну базу архітектурно-містобудівного проєктування. ПР10. Застосовувати сучасні засоби і методи інженерної, художньої і комп’ютерної графіки, що використовуються в архітектурно-містобудівному проєктуванні. ПР11. Застосовувати художньо-композиційні засади в архітектурно містобудівному проєктуванні. ПР13. Виявляти, аналізувати та оцінювати потреби і вимоги клієнтів і партнерів, знаходити ефективні спільні рішення щодо архітектурно-містобудівних проєктів. ПР14. Обирати раціональні архітектурні рішення на основі аналізу ефективності конструктивних, інженерно-технічних систем, будівельних матеріалів і виробів, декоративно- оздоблювальних матеріалів. ПР15. Забезпечувати дотримання безпекових, санітарно-гігієнічних, інженерно-технічних, техніко-економічних вимог і розрахунків, вимог щодо екологічності, енергоефективності, інклюзивності в архітектурно-містобудівному проєктуванні. ПР16. Розуміти соціально-економічні, екологічні, етичні й естетичні наслідки пропонованих рішень у сфері містобудування та архітектури. ПР17. Застосовувати енергоефективні та інші інноваційні технології при проєктуванні архітектурних об’єктів. ПР18. Знати особливості участі в архітектурно-містобудівному конкурсному проєктуванні. ПР19. Організовувати презентації та обговорення проєктів архітектурно містобудівного і ландшафтного середовища.ПР21. Усвідомлювати специфіку регіональних і місцевих природних, економічних, екологічних, соціальних та інших умов прийняття та реалізації містобудівних і архітектурних рішень.ПР22. Враховувати, інтерпретувати в конкретні просторові рішення контраверсійні інтереси держави, міської спільноти, розробляти партисипативні варіантні рішення в складних містобудівних ситуаціях
Необхідні обов'язкові попередні та супутні навчальні дисципліни: Необхідні обов`язкові попередні та супутні навчальні дисципліни:Архітектурне проектування громадських будівель та споруд Архітектурні конструкції Архітектурне проектування житлових будівель Історія архітектури Основи містобудування та ланшафтна архітектура Містобудівне проектування Архітектурне проектування інтер`єрів Багатофункціональний архітектурний комплекс Архітектурне проектування середовища Технологія проектного процесу в архітектурній діяльності
Короткий зміст навчальної програми: Проектна практика передбачає поглиблення практичних навичок, на першому (бакалаврському) рівні, роботу в умовах реальної проектної діяльності, набуття практичних навичок і початкового досвіду роботи на посаді архітектора, освоєння передових методів і прийомів розробки проектної документації із застосуванням сучасного комп’ютерного інструментарію. Завершення процесу проходження практики передбачає представлення результатів у текстовій і графічній формі.
Термін практики визначається Навчальним планом (2023-24 н.р. 2 тижнів). Місця проведення (бази практики): організації та установи різної форми власності підпорядкування, які мають відповідні ліцензії та дозволи, або виконують проектні роботи, а також на базі університету. Здобувачі працюють у організаціях, з якими укладено договори, на посадах техніка-архітектора. Контроль за роботою студентів під час практики здійснюють: від університету – керівник практики та завідувач кафедри, який забезпечує проведення практики; від бази практики: керівник практики від підприємства.
Опис: 1.Знайомиться з загальними функціональними обов'язками, правилами техніки безпеки на підприємстві та на конкретному робочому місці. 2.Проходить інструктажі про порядок проходження практики та з техніки безпеки і попередження нещасних випадків. 3.Знайомиться з режимом роботи, формою організації праці і правилами внутрішнього розпорядку, структурними підрозділами підприємства, штатним розкладом. 4.Вивчає права і обов'язки співробітника; вивчає посадові інструкції, що регламентують його діяльність. 5.Узгоджує з керівником практики завдання, постановку цілей і завдань практики
Методи та критерії оцінювання: Поточний контроль здійснюється протягом всього періоду практики. До захисту звіту і отримання заліку студент допускається при умові виконання завдання у повному об’ємі, при наявності відгуку керівника практики з боку підприємства.
Підсумковий контроль передбачає виконання індивідуального завдання, захист звіту, які необхідно подати на кафедру не пізніше, ніж через тиждень після закінчення практики.
Критерії оцінювання результатів навчання: Індивідуальне завдання
Збір та опрацювання архітектурно-проектних та нормативно-правових матеріалів за темою отриманого для виконання завдання. За допомогою керівника практики з боку підприємства, необхідно уточнити потенційне місце розташування об’єкту проектування, опрацювати ситуаційну схему. Самостійне проведення натурного обстеження, збір необхідних даних, фотофіксація. Вивчення особливостей та обмежень району проектування. Виконання необхідних аналітичних схем.
Критерії оцінки: відповідність темі роботи; повнота даних; якість оформлення графічних матеріалів – 60. Звіт з практики:
Опис всіх робіт, виконаних студентом під час практики із зазначенням термінів виконання. Критерії оцінки: повнота звіту; якість оформлення звіту; повнота опису виконаних робіт – 30. Захист звіту: Презентація графічних матеріалів, результатів виконання індивідуального завдання, коротка інформація про хід і результати практики. Відповіді на запитання. Обговорення досягнутих результатів.Критерії оцінки: повнота звіту; якість оформлення звіту; повнота опису виконаних робіт – 10.
Усього -100.
Порядок та критерії виставляння балів та оцінок: 100–88 балів – («відмінно») виставляється за високий рівень знань (допускаються деякі неточності) навчального матеріалу компонента, що міститься в основних і додаткових рекомендованих літературних джерелах, вміння аналізувати явища, які вивчаються, у їхньому взаємозв’язку і роз витку, чітко, лаконічно, логічно, послідовно відповідати на поставлені запитання, вміння застосовувати теоретичні положення під час розв’язання практичних задач; 87–71 бал – («добре») виставляється за загалом правильне розуміння навчального матеріалу компонента, включаючи розрахунки , аргументовані відповіді на поставлені запитання, які, однак, містять певні (неістотні) недоліки, за вміння застосовувати теоретичні положення під час розв’язання практичних задач; 70 – 50 балів – («задовільно») виставляється за слабкі знання навчального матеріалу компонента, неточні або мало аргументовані відповіді, з порушенням послідовності викладення, за слабке застосування теоретичних положень під час розв’язання практичних задач; 49–26 балів – («не атестований» з можливістю повторного складання семестрового контролю) виставляється за незнання значної частини навчального матеріалу компонента, істотні помилки у відповідях на запитання, невміння застосувати теоретичні положення під час розв’язання практичних задач; 25–00 балів – («незадовільно» з обов’язковим повторним вивченням) виставляється за незнання значної частини навчального матеріалу компонента, істотні помилки у відповідях на запитання, невміння орієнтуватися під час розв’язання практичних задач, незнання основних фундаментальних положень.
Рекомендована література: 1.Технологія архітектурно-проектного процесу: Конспект лекцій для студентів базового напряму 6.060102 «Архітектура»/ Укл.: В.Б.Якубовський, І.В.Якубовський. – Львів: Видавництво Національного університету «Львівська політехніка», 2014. – 119с. 2. Білоконь Ю.М. Типологія містобудівних об’єктів: навч. посібник / за ред. І.О. Фоміна.- К.: Укрархбудінформ, 2001.3. Куцевич В.В. та ін. Нормативно-методичні основи архітектурного проектування громадських будівель і споруд: навч. посіб. Київ, 2016. 111 c.4. Містобудівне проектування. Частина ІІ: Проектування структурних елементів міста Навчальний посібник / Г.П.Петришин та ін. Львів : Видавництво Львівської політехніки, 2017. 288 с. 5. Панченко, Т. Ф. Містобудування. Довідник проектувальника. Київ: Укрархбудінформ, 2006. c. 192.6. Посацький Б.С. Основи урбаністики. Територіальне та просторове проектування: навч. посіб. Львів: Вид-во Львів. політехніки, 2011. 368 с.1. Наказ Міністерства освіти України від 08.04.1993 № 93 (Із змінами, внесеними згідно з Наказом Міносвіти № 351 (v0351281-94) від 20.12.94) Про затвердження «Положення про проведення практики студентів вищих навчальних закладів України» / http://zakon.rada.gov.ua › z0035-93.
2. Положення про організацію освітнього процесу в Національному університеті «Львівська політехніка», затверджене наказом ректора від 10.12.2015 р. № 235-10. / Збірник нормативних актів Національного університету «Львівська політехніка», Львів, вид. Львівської політехніки, 2018, с. 87 – 109.
3. Положення про організацію проведення практики студентів Національного університету «Львівська політехніка», затверджене наказом ректора від 22.11.2017 р. № 265-10 / Збірник нормативних актів Національного університету «Львівська політехніка», Львів, вид. Львівської політехніки, 2018, с. 133 – 147.
4. ДБН 360-92** Планування і забудова міських та сільських поселень https://dbn.co.ua/load/normativy/dbn/dbn_360_92_ua/1-1-0-116 5.ДБН Б.2.2-12-2019. Планування та забудова територій. https://dbn.co.ua/load/normativy/dbn/b_2_2_12/1-1-0-1802 6.ДБН В.2.2-15:2019 Будинки і споруди. Житлові будинки. Основні положення. https://dbn.co.ua/load/normativy/dbn/1-1-0-1 7.ДБН В.2.2-28:2010 Будинки адміністративного та побутового призначення. https://dbn.co.ua/load/normativy/dbn/1-1-0-806
8. ДБН В.2.2-9:2018 Будинки і споруди. Громадські будинки та споруди. Основні положення. https://dbn.co.ua/load/normativy/dbn/1-1-0-405 9.ДБН Б.2.2-12:2019 Планування та забудова територій. https://dbn.co.ua/load/normativy/dbn/b_2_2_12/1-1-0-1802
10. Закон України «Про архітектурну діяльність» // Верховна Рада України; Закон від 20.05.1999. № 687-XIV https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/687-14#Text
Уніфікований додаток: Національний університет «Львівська політехніка» забезпечує реалізацію права осіб з інвалідністю на здобуття вищої освіти. Інклюзивні освітні послуги надає Служба доступності до можливостей навчання «Без обмежень», метою діяльності якої є забезпечення постійного індивідуального супроводу навчального процесу студентів з інвалідністю та хронічними захворюваннями. Важливим інструментом імплементації інклюзивної освітньої політики в Університеті є Програма підвищення кваліфікації науково-педагогічних працівників та навчально-допоміжного персоналу у сфері соціальної інклюзії та інклюзивної освіти. Звертатися за адресою:
вул. Карпінського, 2/4, І-й н.к., кімн. 112
E-mail: nolimits@lpnu.ua
Websites: https://lpnu.ua/nolimits https://lpnu.ua/integration
Академічна доброчесність: Політика щодо академічної доброчесності учасників освітнього процесу формується на основі дотримання принципів академічної доброчесності з урахуванням норм «Положення про академічну доброчесність у Національному університеті «Львівська політехніка» (затверджене вченою радою університету від 20.06.2017 р., протокол № 35).
Проєктна практика
Спеціальність: Архітектура та містобудування
Код дисципліни: 6.191.07.O.100
Кількість кредитів: 3.00
Кафедра: Містобудування
Лектор:
проф., к.арх. Петришин Галина Петрівна
Асистент Білоус Олена
Семестр: 6 семестр
Форма навчання: денна
Завдання: Завдання практики визначаються кафедрою та керівником практики і відображаються у календарному плані її виконання. Вони включають ознайомлення студентів зі структурою та проблематикою роботи бази практики, підготовку до самостійного виконання професійних обов'язків архітектора та збирання та аналіз інформації з літературних джерел, пов'язаних з тематикою їхньої бакалаврської роботи.Індивідуальним завданням студента є: завершити збирання та аналіз матеріалу до бакалаврської роботи, ознайомитись з порядком проведення практики, вивчити техніку безпеки, проектну документацію та процеси, вивчити етапи, стадії, особливості проектного процесу.
Результати навчання: ПР01. Вільно спілкуватися з професійних питань державною та іноземною мовами усно і письмово.
ПР02. Знати основні засади та принципи архітектурно-містобудівної діяльності.
ПР04. Оцінювати фактори і вимоги, що визначають передумови архітектурно-містобудівного проєктування.
ПР05. Застосовувати основні теорії проєктування, реконструкції та реставрації архітектурно-містобудівних, архітектурно-середовищних і ландшафтних об’єктів, сучасні методи і технології, міжнародний і вітчизняний досвід для розв’язання складних спеціалізованих задач архітектури та містобудування.
ПР06. Збирати, аналізувати й оцінювати інформацію з різних джерел, необхідну для прийняття обґрунтованих проєктних архітектурно-містобудівних рішень.
ПР07. Застосовувати програмні засоби, ІТ-технології та інтернет-ресурси для розв’язання складних спеціалізованих задач архітектури та містобудування.
ПР08. Знати нормативну базу архітектурно-містобудівного проєктування.
ПР09. Розробляти проєкти, здійснювати передпроєктний аналіз у процесі архітектурно-містобудівного проєктування з урахуванням цілей, ресурсних обмежень, соціальних, етичних та законодавчих аспектів.
ПР10. Застосовувати сучасні засоби і методи інженерної, художньої і комп’ютерної графіки, що використовуються в архітектурно-містобудівному проєктуванні.
ПР11. Застосовувати художньо-композиційні засади в архітектурно містобудівному проєктуванні.
ПР12. Застосовувати сучасні теоретико-методологічні та типологічні підходи до вирішення проблем формування та розвитку архітектурно-містобудівного та ландшафтного середовища на засадах безпековості, екологічності, енергоефективності, інклюзивності.
ПР13. Виявляти, аналізувати та оцінювати потреби і вимоги клієнтів і партнерів, знаходити ефективні спільні рішення щодо архітектурно-містобудівних проєктів.
ПР14. Обирати раціональні архітектурні рішення на основі аналізу ефективності конструктивних, інженерно-технічних систем, будівельних матеріалів і виробів, декоративно- оздоблювальних матеріалів.
ПР15. Забезпечувати дотримання безпекових, санітарно-гігієнічних, інженерно-технічних, техніко-економічних вимог і розрахунків, вимог щодо екологічності, енергоефективності, інклюзивності в архітектурно-містобудівному проєктуванні.
ПР16. Розуміти соціально-економічні, екологічні, етичні й естетичні наслідки пропонованих рішень у сфері містобудування та архітектури.
ПР17. Застосовувати енергоефективні та інші інноваційні технології при проєктуванні архітектурних об’єктів.
ПР18. Знати особливості участі в архітектурно-містобудівному конкурсному проєктуванні.
ПР19. Організовувати презентації та обговорення проєктів архітектурно містобудівного і ландшафтного середовища.
ПР21. Усвідомлювати специфіку регіональних і місцевих природних, економічних, екологічних, соціальних та інших умов прийняття та реалізації містобудівних і архітектурних рішень.
ПР22. Враховувати, інтерпретувати в конкретні просторові рішення контраверсійні інтереси держави, міської спільноти, розробляти партисипативні варіантні рішення в складних містобудівних ситуаціях
Необхідні обов'язкові попередні та супутні навчальні дисципліни: Архітектурне проектування
Короткий зміст навчальної програми: Навчальна дисципліна «Дослідницька практика за темою бакалаврської кваліфікаційної роботи» передбачає поглиблення та розширення теоретичних знань та практичних навичок, отриманих впродовж навчання на першому
(бакалаврському) рівні.
Опис: Індивідуальне завдання
Збір та опрацювання архітектурно-проектних та нормативних матеріалів за темою бакалаврської роботи. За допомогою керівника практики з боку підприємства, необхідно уточнити потенційне місце розташування об’єкту проектування, опрацювати ситуаційну схему. Самостійне проведення натурного обстеження, збір необхідних даних, фотофіксація. Вивчення особливостей та обмежень району проектування. Виконання необхідних аналітичних схем.
Методи та критерії оцінювання: Поточний контроль здійснюється протягом всього періоду практики. До захисту звіту і отримання заліку студент допускається при умові виконання завдання у повному об’ємі, при наявності відгуку керівника практики з боку підприємства.
Підсумковий контроль передбачає виконання індивідуального завдання, захист звіту, які необхідно подати на кафедру не пізніше, ніж через тиждень після закінчення практики.
Критерії оцінювання результатів навчання: Підсумковий контроль у вигляді диференційованого заліку за 100-
бальною шкалою оцінювання.
Порядок та критерії виставляння балів та оцінок: 100–88 балів – («відмінно») виставляється за високий рівень знань (допускаються деякі неточності) навчального матеріалу компонента, що міститься в основних і додаткових рекомендованих літературних джерелах, вміння аналізувати явища, які вивчаються, у їхньому взаємозв’язку і роз витку, чітко, лаконічно, логічно, послідовно відповідати на поставлені запитання, вміння застосовувати теоретичні положення під час розв’язання практичних задач; 87–71 бал – («добре») виставляється за загалом правильне розуміння навчального матеріалу компонента, включаючи розрахунки , аргументовані відповіді на поставлені запитання, які, однак, містять певні (неістотні) недоліки, за вміння застосовувати теоретичні положення під час розв’язання практичних задач; 70 – 50 балів – («задовільно») виставляється за слабкі знання навчального матеріалу компонента, неточні або мало аргументовані відповіді, з порушенням послідовності викладення, за слабке застосування теоретичних положень під час розв’язання практичних задач; 49–26 балів – («не атестований» з можливістю повторного складання семестрового контролю) виставляється за незнання значної частини навчального матеріалу компонента, істотні помилки у відповідях на запитання, невміння застосувати теоретичні положення під час розв’язання практичних задач; 25–00 балів – («незадовільно» з обов’язковим повторним вивченням) виставляється за незнання значної частини навчального матеріалу компонента, істотні помилки у відповідях на запитання, невміння орієнтуватися під час розв’язання практичних задач, незнання основних фундаментальних положень.
Рекомендована література: 1. Білоконь, Ю. М. Регіональне планування (теорія і практика). Київ: Логос, 2003. с. 246.
2. Білоконь Ю.М. Типологія містобудівних об’єктів: навч. посібник / за ред. І.О. Фоміна.- К.: Укрархбудінформ, 2001.
3. Габрель М.М. Просторова організація містобудівних систем. К.: Видавничий дім А.С.С., 2004. 400 с.
4. Габрель, М. М. Просторовий підхід до обґрунтування архітектурних рішень: навч. посібник. Львів: СПОЛОМ, 2016. с. 284.
5. Гетун Г.В. Архітектура будівель та споруд. Кн.1. Основи проектування. Київ: Кондор, 2012. 380 с.; Кн.2. Житлові будинки. К., 2017. 736 с.
6. Гнесь І.П. Багатоквартирне житло: тенденції еволюції. Львів: Видавництво Львівської політехніки, 2013. 652 с.
7. Зацерковний В.І., Тішаєв І.В., Демідов В.Ж. Методологія наукових досліджень: навчальний посібник. Ніжин, 2017. 236 с.
8. Куцевич В.В. та ін. Нормативно-методичні основи архітектурного проектування громадських будівель і споруд: навч. посіб. Київ, 2016. 111 c.
9. Куць Є.С. Урбанізовані території: методологія та практика планування і управління / Є.С. Куць, С. В. Куць. – К. : НДПІ містобудування, 2003. – 252 с.
10. Лінда С.М., Моркляник О.І. Типологія громадських будівель і споруд: Підручник. Львів: Видавництво Львівської політехніки, 2015. 348 с.
11. Містобудівне проектування. Частина І: Місто як об’єкт проектування: Навчальний посібник / Г.П.Петришин, Б.С.Посацький, Ю.І.Криворучко та ін. Львів: Видавництво Львівської політехніки, 2016. 328 с.
12. Містобудівне проектування. Частина ІІ: Проектування структурних елементів міста Навчальний посібник / Г.П.Петришин та ін. Львів : Видавництво Львівської політехніки, 2017. 288 с.
13. Панченко, Т. Ф. Містобудування. Довідник проектувальника. Київ: Укрархбудінформ, 2006. c. 192.
14. Панченко Т.Ф. Ландшафтно-рекреаційне планування природно-заповідних територій, монографія, Київ: Логос, 2015. c. 170.
15. Петрушенко В.Л Філософія і методологія науки: Навчальний посібник. Львів: Видавництво Львівської політехніки, 2016. 184 с.
16. Плешкановська А.М. Функціонально-планувальна оптимізація використання міських територій. – К.: Ін-т урбаністики, 2005.
17. Посацький Б.С. та ін. Архітектурний образ міста: Навчальний посібник. Львів: Видавництво Львівської політехніки, 2019. 140 с.
18. Посацький Б.С. Простір міста і міська культура (на зламі ХХ–ХХІ ст.). Львів: Видавництво Львівської політехніки, 2007. 208 с.
19. Посацький Б.С. Основи урбаністики. Територіальне та просторове проектування: навч. посіб. Львів: Вид-во Львів. політехніки, 2011. 368 с.
20. Посацький Б.С., Король Є.І. Основи містобудування: конспект лекцій. – Львів: Вид-во Львів. політех., 2017.
21. Устінова І.І. Методологічні основи сталого розвитку еколого-містобудівних систем: дисертація на здобуття наукового ступеня доктора архітектури, Київ, 2016. 484 с.
22. Фомін І.О. Основи теорії містобудування : підруч. / І. О. Фомін. – К. : Наук. думка, 1997. – 191 с.
23. Черкес Б.С., Лінда С.М. Архітектура сучасності: остання третина ХХ – початок ХХІ століть: Навчальний посібник. Львів: Видавництво Львівської політехніки, 2014. 384 с.
24. Шейко В.М., Кушнаренко Н.М. Організація та методика науково-дослідницької діяльності. Підручник. К.: Знання, 2006. 307 с.
Уніфікований додаток: Національний університет «Львівська політехніка» забезпечує реалізацію права осіб з інвалідністю на здобуття вищої освіти. Інклюзивні освітні послуги надає Служба доступності до можливостей навчання «Без обмежень», метою діяльності якої є забезпечення постійного індивідуального супроводу навчального процесу студентів з інвалідністю та хронічними захворюваннями. Важливим інструментом імплементації інклюзивної освітньої політики в Університеті є Програма підвищення кваліфікації науково-педагогічних працівників та навчально-допоміжного персоналу у сфері соціальної інклюзії та інклюзивної освіти. Звертатися за адресою:
вул. Карпінського, 2/4, І-й н.к., кімн. 112
E-mail: nolimits@lpnu.ua
Websites: https://lpnu.ua/nolimits https://lpnu.ua/integration
Академічна доброчесність: Політика щодо академічної доброчесності учасників освітнього процесу формується на основі дотримання принципів академічної доброчесності з урахуванням норм «Положення про академічну доброчесність у Національному університеті «Львівська політехніка» (затверджене вченою радою університету від 20.06.2017 р., протокол № 35).
Проєктна практика
Спеціальність: Архітектура та містобудування
Код дисципліни: 6.191.08.O.112
Кількість кредитів: 3.00
Кафедра: Дизайн архітектурного середовища
Лектор: канд. арх., ст. викл. Ольга Дмитраш
Семестр: 6 семестр
Форма навчання: денна
Завдання: Вивчення навчальної дисципліни передбачає формування та розвиток у студентів компетентностей:
інтегральна компетентність – Здатність розв’язувати складні спеціалізовані задачі та практичні проблеми у сфері містобудування та архітектури, що характеризуються комплексністю та невизначеністю умов, на основі застосування сучасних архітектурних теорій та методів, засобів суміжних наук.
загальні компетентності:
ЗК01. Знання та розуміння предметної області та розуміння професійної діяльності.
ЗК02. Вміння виявляти, ставити та вирішувати проблеми.
ЗК03. Здатність до адаптації та дії в новій ситуації.
ЗК04. Здатність спілкуватися державною мовою як усно, так і письмово.
ЗК05. Здатність спілкуватися з представниками інших професійних груп різного рівня (експертами з інших галузей знань/видів економічної діяльності).
ЗК06. Здатність діяти на основі етичних міркувань (мотивів).
ЗК07. Здатність приймати обґрунтовані рішення.
ЗК08. Навички міжособистісної взаємодії.
ЗК09. Здатність реалізувати свої права і обов’язки як члена суспільства, усвідомлювати цінності громадянського (вільного демократичного) суспільства та необхідність його сталого розвитку, верховенства права, прав і свобод людини і громадянина в Україні.
фахові компетентності:
СК01. Усвідомлення соціально-економічних і культурних аспектів архітектури та містобудування.
СК02. Здатність застосовувати теорії, методи і принципи фізико-математичних, природничих наук, комп’ютерних технологій для розв’язання складних спеціалізованих задач архітектури та містобудування.
СК04. Здатність дотримуватися вимог законодавства,
будівельних норм, стандартів і правил, технічних регламентів, інших нормативних документів у сферах містобудування та архітектури при здійсненні нового будівництва, реконструкції, реставрації та капітального ремонту будівель і споруд, створення безбар’єрного архітектурно-містобудівного середовища.
СК05. Здатність до аналізу і оцінювання природно-кліматичних, екологічних, інженерно-технічних, соціально-демографічних і архітектурно-містобудівних умов архітектурного проектування.
СК08. Усвідомлення теоретико-методологічних основ архітектурного проектування будівель і споруд, містобудівних, архітектурно-середовищних і ландшафтних об’єктів.
СК09. Здатність розробляти архітектурно-художні, об’ємно-планувальні, функціональні та конструктивні рішення, а також виконувати креслення, готувати документацію архітектурно-містобудівних проєктів.
СК10. Здатність до участі в підготовці архітектурно- планувальних завдань на проектування, в організації розробки архітектурно-містобудівних, архітектурно-середовищних і ландшафтних проєктів.
СК11. Здатність до ефективної роботи в колективі, а також до співпраці з клієнтами, постачальниками, іншими партнерами та громадськістю при розробленні, узгодженні і публічному обговоренні архітектурних проєктів.
СК12. Усвідомлення особливостей використання різних типів конструктивних та інженерних систем і мереж, їх розрахунків в архітектурно-містобудівному проєктуванні.
СК13. Здатність до розробки архітектурно-містобудівних рішень з урахуванням безпекових і санітарно-гігієнічних, інженерно-технічних, техніко-економічних вимог і розрахунків, вимог щодо екологічності, енергоефективності, інклюзивності.
СК16. Усвідомлення загальних теоретичних, методичних і творчих засад архітектурного проєктування.
СК17. Усвідомлення теоретичних основ містобудування та здатність застосовувати їх для розв’язання складних спеціалізованих задач.
СК18. Усвідомлення теоретичних основ архітектури будівель і споруд, основ реконструкції, реставрації архітектурних об’єктів та здатність застосовувати їх для розв’язання складних спеціалізованих задач.
СК22. Усвідомлення специфіки регіональних і місцевих передумов архітектурної діяльності.
СК23. Здатність збирати та систематизувати інформацію щодо актуальних потреб країни, міської спільноти у розвитку архітектурного середовища.
Результати навчання: У результаті вивчення навчальної дисципліни здобувач освіти повинен бути здатним продемонструвати такі програмні результати навчання:
ПР02. Знати основні засади та принципи архітектурно-містобудівної діяльності.
ПР04. Оцінювати фактори і вимоги, що визначають передумови архітектурно-містобудівного проєктування.
ПР05. Застосовувати основні теорії проєктування, реконструкції та реставрації архітектурно-містобудівних, архітектурно-середовищних і ландшафтних об’єктів, сучасні методи і технології, міжнародний і вітчизняний досвід для розв’язання складних спеціалізованих задач архітектури та містобудування.
ПР06. Збирати, аналізувати й оцінювати інформацію з різних джерел, необхідну для прийняття обґрунтованих проєктних архітектурно-містобудівних рішень.
ПР07. Застосовувати програмні засоби, ІТ-технології та інтернет-ресурси для розв’язання складних спеціалізованих задач архітектури та містобудування.
ПР08. Знати нормативну базу архітектурно-містобудівного проєктування.
ПР09. Розробляти проєкти, здійснювати передпроєктний аналіз у процесі архітектурно-містобудівного проєктування з урахуванням цілей, ресурсних обмежень, соціальних, етичних та законодавчих аспектів.
ПР10. Застосовувати сучасні засоби і методи інженерної, художньої і комп’ютерної графіки, що використовуються в архітектурно-містобудівному проєктуванні.
ПР11. Застосовувати художньо-композиційні засади в архітектурно містобудівному проєктуванні.
ПР12. Застосовувати сучасні теоретико-методологічні та типологічні підходи до вирішення проблем формування та розвитку архітектурно-містобудівного та ландшафтного середовища на засадах безпековості, екологічності, енергоефективності, інклюзивності.
ПР13. Виявляти, аналізувати та оцінювати потреби і вимоги клієнтів і партнерів, знаходити ефективні спільні рішення щодо архітектурно-містобудівних проєктів.
ПР14. Обирати раціональні архітектурні рішення на основі аналізу ефективності конструктивних, інженерно-технічних систем, будівельних матеріалів і виробів, декоративно- оздоблювальних матеріалів.
ПР15. Забезпечувати дотримання безпекових, санітарно-гігієнічних, інженерно-технічних, техніко-економічних вимог і розрахунків, вимог щодо екологічності, енергоефективності, інклюзивності в архітектурно-містобудівному проєктуванні.
ПР16. Розуміти соціально-економічні, екологічні, етичні й естетичні наслідки пропонованих рішень у сфері містобудування та архітектури.
ПР17. Застосовувати енергоефективні та інші інноваційні технології при проєктуванні архітектурних об’єктів.
ПР18. Знати особливості участі в архітектурно-містобудівному конкурсному проєктуванні.
ПР19. Організовувати презентації та обговорення проєктів архітектурно містобудівного і ландшафтного середовища.
ПР21. Усвідомлювати специфіку регіональних і місцевих природних, економічних, екологічних, соціальних та інших умов прийняття та реалізації містобудівних і архітектурних рішень.
ПР22. Враховувати, інтерпретувати в конкретні просторові рішення контраверсійні інтереси держави, міської спільноти, розробляти партисипативні варіантні рішення в складних містобудівних ситуаціях
Необхідні обов'язкові попередні та супутні навчальні дисципліни: Попередні навчальні дисципліни:
1. Дизайн архітектурного середовища
2. Комп'ютерні технології в архітектурному проєктуванні
Супутні і наступні навчальні дисципліни:
1. Практика за темою бакалаврської кваліфікаційної роботи
2. Виконання бакалаврської кваліфікаційної роботи
Короткий зміст навчальної програми: Про'ктна практика передбачає поглиблення та розширення знань та практичних навичок, отриманих впродовж навчання, роботу в умовах реального про'ктного виробництва, набуття практичних навичок і початкового досвіду роботи на посаді архітектора в про'ктній організації, освоєння сучасних методів і прийомів при розробці про'ктної та кошторисної документації із застосуванням інформаційних технологій. Студент має зібрати практичні знання і навики, узагальнити інформацію та сформулювати висновки щодо її застосування у подальшій роботі. Під час практики студенти засвоюють сучасні форми та методи роботи у про'ктних організаціях та архітектурних відділах органів державного управління, набувають практичних навичок і досвіду укладання угод та ведення переговорів із замовником, розробки архітектурно-будівельної документації.
Опис: Про'ктна практика є обов’язковим компонентом навчального процесу, важливим етапом професійно-практичної підготовки майбутніх фахівців спеціальності 191 Архітектура та містобудування. Тривалість практики визначається освітньо-професійною програмою, навчальним планом та графіком навчального процесу. Обсяг практики вимірюється в кредитах.
Практика передбачає удосконалення професійно-практичної підготовки здобувачів вищої освіти та забезпечує набуття ними визначених освітньою програмою компетентностей з використанням матеріально-технічної бази практики. За організацію, проведення та контроль якості практики відповідає завідувач кафедри та директор навчально-наукового інституту. Завідувач кафедри призначає керівника практики, відповідального за організацію і проведення практики здобувачів вищої освіти. Загальне керівництво практикою студентів від бази практики здійснює один з керівних працівників або висококваліфікованих спеціалістів у відповідності з Наказом керівника підприємства – бази практики.
Методи та критерії оцінювання: Поточний контроль здійснюється протягом всього періоду практики. До захисту звіту і отримання заліку студент допускається при умові виконання завдання у повному об’ємі, при наявності відгуку керівника практики з боку підприємства. Підсумковий контроль передбачає виконання індивідуального завдання, захист звіту, які необхідно подати на кафедру не пізніше, ніж через тиждень після закінчення практики.
Критерії оцінювання результатів навчання: Індивідуальне завдання – max 50 балів
- відповідність темі – max 10 балів;
- повнота даних – max 20 балів;
- якість оформлення графічних матеріалів – max 20 балів.
Звіт з практики – max 50 балів:
- повнота звіту – max 20 балів;
- якість оформлення звіту – max 20 балів;
якість доповіді – max 10 балів
Порядок та критерії виставляння балів та оцінок: 100–88 балів – («відмінно») виставляється за високий рівень знань (допускаються деякі неточності) навчального матеріалу компонента, що міститься в основних і додаткових рекомендованих літературних джерелах, вміння аналізувати явища, які вивчаються, у їхньому взаємозв’язку і роз витку, чітко, лаконічно, логічно, послідовно відповідати на поставлені запитання, вміння застосовувати теоретичні положення під час розв’язання практичних задач; 87–71 бал – («добре») виставляється за загалом правильне розуміння навчального матеріалу компонента, включаючи розрахунки , аргументовані відповіді на поставлені запитання, які, однак, містять певні (неістотні) недоліки, за вміння застосовувати теоретичні положення під час розв’язання практичних задач; 70 – 50 балів – («задовільно») виставляється за слабкі знання навчального матеріалу компонента, неточні або мало аргументовані відповіді, з порушенням послідовності викладення, за слабке застосування теоретичних положень під час розв’язання практичних задач; 49–26 балів – («не атестований» з можливістю повторного складання семестрового контролю) виставляється за незнання значної частини навчального матеріалу компонента, істотні помилки у відповідях на запитання, невміння застосувати теоретичні положення під час розв’язання практичних задач; 25–00 балів – («незадовільно» з обов’язковим повторним вивченням) виставляється за незнання значної частини навчального матеріалу компонента, істотні помилки у відповідях на запитання, невміння орієнтуватися під час розв’язання практичних задач, незнання основних фундаментальних положень.
Рекомендована література: 1. Архітектура. Короткий словник-довідник./за заг ред. А.П. Мардера.- К.: Будівельник, 1995.
2. Александер К. Як будувати на віки. Архітектура поза часом. К.: Основи, 2020. 464 с.
3. Боттон. А. Архітектура щастя. К.: ArtHuss, 2021. 296 с.
4. ДБН В. 2.2-9-2009. Громадські будівлі та споруди. Основні положення.
5. Лінда С. М. Архітектурне проектування громадських будівель і споруд : навч. посіб. Л : НУ «Львівська політехніка», 2013. 642 с.
6. Нойферт Е. Будівельне проектування. Д.: «Книжкова літера», 2016. 624 с.
7. Проскуряков В. Комплекс завдань та методичні вказівки до курсових проектів з дизайну архітектурного середовища громадських будівель і споруд для студентів Інституту архітектури ІІІ-V курсів: методичні вказівки. Л.: НУ «Львівська політехніка», 2009. 144с.
8. Черкес Б.С., Лінда С.М. Архітектура сучасності: остання третина ХХ – початок ХХІ століть: Навчальний посібник. Львів: Видавництво Львівської політехніки, 2014, 384 с.
9. Шебек Н.М. Гармонізація планувального розвитку міста. – К.: Основа, 2008.
Уніфікований додаток: Національний університет «Львівська політехніка» забезпечує реалізацію права осіб з інвалідністю на здобуття вищої освіти. Інклюзивні освітні послуги надає Служба доступності до можливостей навчання «Без обмежень», метою діяльності якої є забезпечення постійного індивідуального супроводу навчального процесу студентів з інвалідністю та хронічними захворюваннями. Важливим інструментом імплементації інклюзивної освітньої політики в Університеті є Програма підвищення кваліфікації науково-педагогічних працівників та навчально-допоміжного персоналу у сфері соціальної інклюзії та інклюзивної освіти. Звертатися за адресою:
вул. Карпінського, 2/4, І-й н.к., кімн. 112
E-mail: nolimits@lpnu.ua
Websites: https://lpnu.ua/nolimits https://lpnu.ua/integration
Академічна доброчесність: Політика щодо академічної доброчесності учасників освітнього процесу формується на основі дотримання принципів академічної доброчесності з урахуванням норм «Положення про академічну доброчесність у Національному університеті «Львівська політехніка» (затверджене вченою радою університету від 20.06.2017 р., протокол № 35).
Проєктна практика
Спеціальність: Архітектура та містобудування
Код дисципліни: 6.191.09.O.124
Кількість кредитів: 3.00
Кафедра: Архітектура та реставрація
Лектор: к. арх., ст. викладач. Михайло ХОХОНЬ
Семестр: 6 семестр
Форма навчання: денна
Завдання: ЗК02. Вміння виявляти, ставити та вирішувати проблеми.
ЗК03. Здатність до адаптації та дії в новій ситуації.
ЗК05. Здатність спілкуватися з представниками інших професійних груп різного рівня (експертами з інших галузей знань/видів економічної діяльності).
ЗК06. Здатність діяти на основі етичних міркувань (мотивів).
ЗК07. Здатність приймати обґрунтовані рішення.
ЗК08. Навички міжособистісної взаємодії.
фахові компетентності:
СК01. Усвідомлення соціально-економічних і культурних аспектів архітектури та містобудування.
СК04. Здатність дотримуватися вимог законодавства,
будівельних норм, стандартів і правил, технічних регламентів, інших нормативних документів у сферах містобудування та архітектури при здійсненні нового будівництва, реконструкції, реставрації та капітального ремонту будівель і споруд, створення безбар’єрного архітектурно-містобудівного середовища.
СК05. Здатність до аналізу і оцінювання природно-кліматичних, екологічних, інженерно-технічних, соціально-демографічних і архітектурно-містобудівних умов
архітектурного проектування.
СК06. Здатність до виконання технічних і художніх зображень для використання в архітектурно-містобудівному, архітектурно-дизайнерському і ландшафтному проектуванні.
СК09. Здатність розробляти архітектурно-художні, об’ємно-планувальні,
функціональні та конструктивні рішення, а також виконувати креслення, готувати документацію архітектурно-містобудівних проєктів.
СК10. Здатність до участі в підготовці архітектурно- планувальних завдань на проектування, в організації розробки архітектурно-містобудівних, архітектурно-середовищних і ландшафтних проєктів.
СК11. Здатність до ефективної роботи в колективі, а також до співпраці з клієнтами, постачальниками, іншими партнерами та громадськістю при розробленні, узгодженні і публічному обговоренні архітектурних проєктів.
СК12. Усвідомлення особливостей використання різних типів конструктивних та інженерних систем і мереж, їх розрахунків в архітектурно-містобудівному проєктуванні.
СК13. Здатність до розробки архітектурно-містобудівних рішень з урахуванням безпекових і санітарно-гігієнічних, інженерно-технічних, техніко-економічних вимог і розрахунків, вимог щодо екологічності, енергоефективності, інклюзивності.
СК14. Усвідомлення особливостей застосування сучасних будівельних матеріалів, виробів і конструкцій, а також технологій при створенні об’єктів архітектури та містобудування.
СК15. Здатність до здійснення комп’ютерного моделювання, візуалізації,
макетування і підготовки наочних ілюстративних матеріалів до архітектурно-містобудівних проєктів.
СК18. Усвідомлення теоретичних основ архітектури будівель і споруд, основ реконструкції, реставрації архітектурних об’єктів та здатність застосовувати їх для розв’язання складних спеціалізованих задач.
СК23. Здатність збирати та систематизувати інформацію щодо актуальних потреб країни, міської спільноти у розвитку архітектурного середовища.
Результати навчання: ПР01. Вільно спілкуватися з професійних питань державною та іноземною мовами усно і письмово.
ПР02. Знати основні засади та принципи архітектурно-містобудівної діяльності.
ПР03. Застосовувати теорії та методи фізико-математичних, природничих, технічних та гуманітарних наук для розв’язання складних спеціалізованих задач архітектури та
містобудування.
ПР04. Оцінювати фактори і вимоги, що визначають передумови архітектурно-містобудівного проєктування.
ПР05. Застосовувати основні теорії проєктування, реконструкції та реставрації архітектурно-містобудівних, архітектурно-середовищних і ландшафтних об’єктів, сучасні методи і технології, міжнародний і вітчизняний досвід для розв’язання складних спеціалізованих задач архітектури та містобудування.
ПР06. Збирати, аналізувати й оцінювати інформацію з різних джерел, необхідну для прийняття обґрунтованих проєктних архітектурно-містобудівних рішень.
ПР08. Знати нормативну базу архітектурно-містобудівного проєктування.
ПР10. Застосовувати сучасні засоби і методи інженерної, художньої і комп’ютерної графіки, що використовуються в архітектурно-містобудівному проєктуванні.
ПР11. Застосовувати художньо-композиційні засади в архітектурно містобудівному проєктуванні.
ПР13. Виявляти, аналізувати та оцінювати потреби і вимоги клієнтів і партнерів, знаходити ефективні спільні рішення щодо архітектурно-містобудівних проєктів.
ПР14. Обирати раціональні архітектурні рішення на основі аналізу ефективності конструктивних, інженерно-технічних систем, будівельних матеріалів і виробів, декоративно- оздоблювальних матеріалів.
ПР15. Забезпечувати дотримання безпекових, санітарно-гігієнічних, інженерно-технічних, техніко-економічних вимог і розрахунків, вимог щодо екологічності, енергоефективності, інклюзивності в архітектурно-містобудівному проєктуванні.
ПР16. Розуміти соціально-економічні, екологічні, етичні й естетичні наслідки пропонованих рішень у сфері містобудування та архітектури.
ПР17. Застосовувати енергоефективні та інші інноваційні технології при проєктуванні архітектурних об’єктів.
ПР18. Знати особливості участі в архітектурно-містобудівному конкурсному проєктуванні.
ПР19. Організовувати презентації та обговорення проєктів архітектурно містобудівного і ландшафтного середовища.
ПР21. Усвідомлювати специфіку регіональних і місцевих природних, економічних, екологічних, соціальних та інших умов прийняття та реалізації містобудівних і архітектурних рішень.
ПР22. Враховувати, інтерпретувати в конкретні просторові рішення контраверсійні інтереси держави, міської спільноти, розробляти партисипативні варіантні рішення в складних містобудівних ситуаціях
Необхідні обов'язкові попередні та супутні навчальні дисципліни: 1
Короткий зміст навчальної програми: Проектна практика передбачає поглиблення практичних навичок, на першому (бакалаврському) рівні, роботу в умовах реальної проектної діяльності, набуття практичних навичок і початкового досвіду роботи на посаді архітектора, освоєння передових методів і прийомів розробки проектної документації із застосуванням сучасного комп’ютерного інструментарію. Завершення процесу проходження практики передбачає представлення результатів у текстовій і графічній формі.
Термін практики визначається Навчальним планом ( 2 тижні). Місця проведення (бази практики): організації та установи різної форми власності підпорядкування, які мають відповідні ліцензії та дозволи, або виконують проектні роботи, а також на базі університету. Здобувачі працюють у організаціях, з якими укладено договори, на посадах техніка-архітектора. Контроль за роботою студентів під час практики здійснюють: від університету – керівник практики та завідувач кафедри, який забезпечує проведення практики; від бази практики: керівник практики від підприємства.
Опис: Завдання практики визначаються кафедрою, керівником практики, відображаються в календарному плані її виконання:
• ознайомлення студентів зі структурою і проблематикою практичної роботи бази практики, її основними доробками та результатами;
• підготовка студентів до самостійного виконання професійних обов’язків на посаді архітектора, та власних розробок за спеціальністю;
• самостійна робота – збір, вивчення та узагальнення інформації та нормативно правових джерел за темою проекту.
2.3. Індивідуальне завдання
Індивідуальним завданням студента є: ознайомитись з порядком проведення практики, вивчити техніку безпеки, проектну документацію та процеси, вивчити етапи, стадії, особливості проектного процесу.
Завдання для проходження практики видається кожному студенту індивідуально на початку практики. Зміст індивідуального завдання враховує конкретні умови та можливості бази практики, відповідає базі практики, меті та завданням освітнього процесу. Індивідуальне завдання складається керівником практики від університету, підписується викладачем, який його видав і студентом, який прийняв завдання до виконання. Індивідуальні завдання повинні конкретизувати перелік робіт, які повинен виконати студент під час практики. Важливим пунктом завдання є вивчення студентом нормативної та правової документації. В тому числі, що до охорони праці та пожежної безпеки, проходження інструктажу з реєстрацією у відповідному журналі підприємства. Керівник практики від бази практики складає і контролює календарний план виконання завдань. Календарний план складається у вигляді таблиці, яку додають до звіту з практики
Методи та критерії оцінювання: Індивідуальне завдання
Збір та опрацювання архітектурно-проектних та нормативно-правових матеріалів. За допомогою керівника практики з боку підприємства, необхідно уточнити потенційне місце розташування об’єкту проектування, опрацювати ситуаційну схему. Самостійне проведення натурного обстеження, збір необхідних даних, фотофіксація. Вивчення особливостей та обмежень району проектування. Виконання необхідних аналітичних схем.
Критерії оцінки:
- відповідність темі роботи;
- повнота даних;
- якість оформлення графічних матеріалів
60
Звіт з практики
Опис всіх робіт, виконаних студентом під час практики із зазначенням термінів виконання.
Критерії оцінки:
- повнота звіту;
- якість оформлення звіту;
- повнота опису виконаних робіт
30
Захист звіту
Презентація графічних матеріалів, результатів виконання індивідуального завдання, коротка інформація про хід і результати практики. Відповіді на запитання. Обговорення досягнутих результатів.
Критерії оцінки:
- повнота звіту;
- якість оформлення звіту;
- повнота опису виконаних робіт
10
Усього 100
Критерії оцінювання результатів навчання: Підсумки практики підводяться керівником практики від кафедри на підставі оцінювання роботи студентів на базах практик, оформлення звітної документації та захисту звітів. Остаточні підсумки підводяться у процесі складання студентом заліку комісією, яка призначена завідуючим кафедрою. Диференційна оцінка з практики враховується нарівні з іншими оцінками, які характеризують успішність студента. Результати складання заліків з практики заносяться в екзаменаційну відомість, проставляються в заліковій книжці і в журнал обліку успішності.
Студент, що не виконав програму практики і отримав незадовільний відгук на базі практики або незадовільну оцінку при складанні заліку, направляється на практику вдруге в період канікул або відраховується з навчального закладу.
Порядок та критерії виставляння балів та оцінок: 100–88 балів – («відмінно») виставляється за високий рівень знань (допускаються деякі неточності) навчального матеріалу компонента, що міститься в основних і додаткових рекомендованих літературних джерелах, вміння аналізувати явища, які вивчаються, у їхньому взаємозв’язку і роз витку, чітко, лаконічно, логічно, послідовно відповідати на поставлені запитання, вміння застосовувати теоретичні положення під час розв’язання практичних задач; 87–71 бал – («добре») виставляється за загалом правильне розуміння навчального матеріалу компонента, включаючи розрахунки , аргументовані відповіді на поставлені запитання, які, однак, містять певні (неістотні) недоліки, за вміння застосовувати теоретичні положення під час розв’язання практичних задач; 70 – 50 балів – («задовільно») виставляється за слабкі знання навчального матеріалу компонента, неточні або мало аргументовані відповіді, з порушенням послідовності викладення, за слабке застосування теоретичних положень під час розв’язання практичних задач; 49–26 балів – («не атестований» з можливістю повторного складання семестрового контролю) виставляється за незнання значної частини навчального матеріалу компонента, істотні помилки у відповідях на запитання, невміння застосувати теоретичні положення під час розв’язання практичних задач; 25–00 балів – («незадовільно» з обов’язковим повторним вивченням) виставляється за незнання значної частини навчального матеріалу компонента, істотні помилки у відповідях на запитання, невміння орієнтуватися під час розв’язання практичних задач, незнання основних фундаментальних положень.
Рекомендована література: 1. Білоконь Ю.М., Фомін І.О. Наука і творчість в архітектурі. К.: Логос, 2006. 208 с.
2. Білоконь, Ю. М. Регіональне планування (теорія і практика). Київ: Логос, 2003. с. 246.
3. Білоконь Ю.М. Типологія містобудівних об’єктів: навч. посібник / за ред. І.О. Фоміна.- К.: Укрархбудінформ, 2001.
4. Важинський С.Е., Щербак Т.І. Методика та організація наукових досліджень: навчальний посібник. Суми. Сум. ДПУ, 2016. 260 с.
5. Вихрущ В.О. та ін. Методологія та методика наукового дослідження: Навчальний посібник. Львів : Видавництво Львівської політехніки, 2018. 328 с.
6. Габрель М.М. Просторова організація містобудівних систем. К.: Видавничий дім А.С.С., 2004. 400 с.
7. Габрель, М. М. Просторовий підхід до обґрунтування архітектурних рішень: навч. посібник. Львів: СПОЛОМ, 2016. с. 284.
8. Гетун Г.В. Архітектура будівель та споруд. Кн.1. Основи проектування. Київ: Кондор, 2012. 380 с.; Кн.2. Житлові будинки. К., 2017. 736 с.
9. Гнесь І.П. Багатоквартирне житло: тенденції еволюції. Львів: Видавництво Львівської політехніки, 2013. 652 с.
10. Зацерковний В.І., Тішаєв І.В., Демідов В.Ж. Методологія наукових досліджень: навчальний посібник. Ніжин, 2017. 236 с.
11. Колесніков О.В. Основи наукових досліджень: навчальний посібник. К.: Центр навчальної літератури (ЦНЛ), 2017. 144 с.
12. Корягін М., Чек В. Основи наукових досліджень: навчальний посібник. К.: Алерта. 2019. 492 с.
13. Куцевич В.В. та ін. Нормативно-методичні основи архітектурного проектування громадських будівель і споруд: навч. посіб. Київ, 2016. 111 c.
14. Куць Є.С. Урбанізовані території: методологія та практика планування і управління / Є.С. Куць, С. В. Куць. – К. : НДПІ містобудування, 2003. – 252 с.
15. Лінда С.М., Моркляник О.І. Типологія громадських будівель і споруд: Підручник. Львів: Видавництво Львівської політехніки, 2015. 348 с.
16. Містобудівне проектування. Частина І: Місто як об’єкт проектування: Навчальний посібник / Г.П.Петришин, Б.С.Посацький, Ю.І.Криворучко та ін. Львів: Видавництво Львівської політехніки, 2016. 328 с.
17. Містобудівне проектування. Частина ІІ: Проектування структурних елементів міста Навчальний посібник / Г.П.Петришин та ін. Львів : Видавництво Львівської політехніки, 2017. 288 с.
18. Основи методології та організації наукових досліджень: навчальний посібник. Під ред. А.Є. Конверського. К.: Центр учбової літератури, 2010.352 с.
19. Панченко, Т. Ф. Містобудування. Довідник проектувальника. Київ: Укрархбудінформ, 2006. c. 192.
20. Панченко Т.Ф. Ландшафтно-рекреаційне планування природно-заповідних територій, монографія, Київ: Логос, 2015. c. 170.
21. Петрушенко В.Л Філософія і методологія науки: Навчальний посібник. Львів: Видавництво Львівської політехніки, 2016. 184 с.
22. Плешкановська А.М. Функціонально-планувальна оптимізація використання міських територій. – К.: Ін-т урбаністики, 2005.
23. Посацький Б.С. та ін. Архітектурний образ міста: Навчальний посібник. Львів: Видавництво Львівської політехніки, 2019. 140 с.
24. Посацький Б.С. Простір міста і міська культура (на зламі ХХ–ХХІ ст.). Львів: Видавництво Львівської політехніки, 2007. 208 с.
25. Посацький Б.С. Основи урбаністики. Територіальне та просторове проектування: навч. посіб. Львів: Вид-во Львів. політехніки, 2011. 368 с.
26. Посацький Б.С., Король Є.І. Основи містобудування: конспект лекцій. – Львів: Вид-во Львів. політех., 2017.
27. Товбич В.В., Сисойлов М.В. Архітектура: мистецтво та наука. Т. 1. Становлення та розвиток процесів і явищ архітектури. К.: Свідлер, 2007. 1020 с.
28. Устінова І.І. Методологічні основи сталого розвитку еколого-містобудівних систем: дисертація на здобуття наукового ступеня доктора архітектури, Київ, 2016. 484 с.
29. Фомін І.О. Основи теорії містобудування : підруч. / І. О. Фомін. – К. : Наук. думка, 1997. – 191 с.
30. Чень Л.Я. Основи наукових досліджень у реставрації пам’яток архітектури Навчальний посібник. Львів : Видавництво Львівської політехніки, 2016. 152 с.
31. Черкес Б.С., Лінда С.М. Архітектура сучасності: остання третина ХХ – початок ХХІ століть: Навчальний посібник. Львів: Видавництво Львівської політехніки, 2014. 384 с.
32. Чорненький Я.Я. та ін. Основи наукових досліджень: організація самостійної та наукової роботи студента: навч. посібник. К.: Професіонал, 2006. 199с.
33. Шейко В.М., Кушнаренко Н.М. Організація та методика науково-дослідницької діяльності. Підручник. К.: Знання, 2006. 307 с.
Уніфікований додаток: Національний університет «Львівська політехніка» забезпечує реалізацію права осіб з інвалідністю на здобуття вищої освіти. Інклюзивні освітні послуги надає Служба доступності до можливостей навчання «Без обмежень», метою діяльності якої є забезпечення постійного індивідуального супроводу навчального процесу студентів з інвалідністю та хронічними захворюваннями. Важливим інструментом імплементації інклюзивної освітньої політики в Університеті є Програма підвищення кваліфікації науково-педагогічних працівників та навчально-допоміжного персоналу у сфері соціальної інклюзії та інклюзивної освіти. Звертатися за адресою:
вул. Карпінського, 2/4, І-й н.к., кімн. 112
E-mail: nolimits@lpnu.ua
Websites: https://lpnu.ua/nolimits https://lpnu.ua/integration
Академічна доброчесність: Політика щодо академічної доброчесності учасників освітнього процесу формується на основі дотримання принципів академічної доброчесності з урахуванням норм «Положення про академічну доброчесність у Національному університеті «Львівська політехніка» (затверджене вченою радою університету від 20.06.2017 р., протокол № 35).