Проєктування віртуальних систем збирання даних

Спеціальність: Метрологія та інформаційно-вимірювальна техніка
Код дисципліни: 6.175.03.E.097
Кількість кредитів: 6.00
Кафедра: Інтелектуальної мехатроніки та роботики
Лектор: к.т.н., доцент Мокрицький Володимир Олексійович
Семестр: 7 семестр
Форма навчання: денна
Мета вивчення дисципліни: Мета курсу - підготовка спеціаліста - бакалавра-мехатроніка широкого профілю для приладобудівної промисловості та науково-дослідних організацій, що займаються проектуванням, дослідженням і виготовленням сучасних мехатронних засобів та систем збирання інформації
Завдання: Вивчення навчальної дисципліни передбачає формування у здобувачів освіти компетентностей: • загальні компетентності: • знання та розуміння предметної області та розуміння професійної діяльності; • навички використання інформаційних і комунікаційних технологій; • здатність виявляти, ставити та вирішувати проблеми. • фахові компетентності: • знання і розуміння наукових фактів, концепцій, теорій, принципів і методів експериментальної інформатики; • здатність застосовувати комплексний підхід до вирішення експериментальних завдань із застосуванням засобів інформаційно-вимірювальної техніки та прикладного програмного забезпечення; • здатність демонструвати знання і розуміння математичних принципів і методів, необхідних для створення віртуальних засобів вимірювання та інформаційно-вимірювальної техніки (ФК08); • здатність розробляти програмне, апаратне та метрологічне забезпечення ком’ютеризованих інформаційно-вимірювальних систем) • фахові компетентності професійного спрямування: • базові знання наукових понять, теорій і методів, необхідних для розуміння функціонального призначення, принципів побудови та роботи засобів інформаційного забезпечення мехатронних та робототехнічних систем; • здатність застосовувати сучасне програмне забезпечення для створення, опрацювання і аналізу математичних моделей засобів інформаційного забезпечення в мехатроніці та роботиці, використовувати сучасні інженерні та математичні пакети для створення віртуальних мехатронних приладів і систем та аналізу фізичних величин, що застосовуються в наукових експериментах, реальних лабораторних і промислових установках; • Здатність проводити експериментальне дослідження засобів інформаційного забезпечення в мехатроніці та робототиці, документувати результати експерименту та робити висновки на основі їх аналізу
Результати навчання: У результаті вивчення дисципліни студент повинен бути здатним продемонструвати такі програмні результати навчання: - вміти знаходити обґрунтовані рішення при складанні структурної, функціональної та принципової схем засобів інформаційно-вимірювальної техніки - вміти вибирати, виходячи з технічної задачі, стандартизований метод оцінювання та вимірювального контролю характерних властивостей продукції та параметрів технологічних процесів - вміти використовувати інформаційні технології при розробці програмного забезпечення для опрацювання вимірювальної інформації.
Необхідні обов'язкові попередні та супутні навчальні дисципліни: – пререквізит: Основи інформаційних технологій в приладобудуванні. Інформаційне забезпечення в приладобудуванні – кореквізити: Проектування механічних елементів систем комп'ютеризованого виробництва. Елементи керування виконавчими пристроями. Основи мікросистемної техніки
Короткий зміст навчальної програми: Дисципліна є однією з ключових у спеціалізації інформаційні технології в приладобудуванні і готує спеціалістів-бакалаврів з проектування мехатронних систем та систем збирання інформації з застосуванням віртуальних засобів, розроблених передовими фірмами світу
Опис: Тема 1. Вступ. Загальні відомості про віртуальні прилади та програмне середовище LabVIEW. Тема 2. Віртуальні прилади як продукт застосування програмного середовища LabVIEW. Тема 3. Принципи обміну інформацією між комп’ютером і довкіллям у ВП збирання даних за допомогою програмного середовища LabVIEW. Тема 4. Алгоритм створення віртуального приладу за допомогою програмного середовища LabVIEW. Тема 5. Структури і управління циклами. Тема 6. Цифрове опрацювання і генерування сигналів у середовищі LabVIEW. Тема 7. Автоматизація процесів вимірювання, контролю і керування. Апаратні і програмні засоби вводу-виводу даних. Тема 8. Мікропроцессорне керування. Контролери. Тема 9. Огляд пристроїв і систем вводу-виводу фірми National Instruments. Тема 10. Дистанційний навчальний і науковий експеримент з використанням LabVIEW.
Методи та критерії оцінювання: Методи оцінювання знань: вибіркове усне опитування, лабораторні роботи, тести. Екзамен: письмовий тестовий контроль, усне опитування
Критерії оцінювання результатів навчання: Поточний контроль (ПК) - максимальна оцінка в балах: 1. Усне опитуванняпід час занять – 6 балів 2. Лабораторні роботи – 24 бали 3. Підсумковий тестовий контроль – 10 балів Разом за ПК - 40 балів Екзаменаційний контроль (ЕК) -максимальна оцінка в балах: 1. Письмова компонента - 50 балів 2. Усна компонента - 10 балів Разом за ЕК - 60 балів Всього за дисципліну - 100 балів
Порядок та критерії виставляння балів та оцінок: 100–88 балів – («відмінно») виставляється за високий рівень знань (допускаються деякі неточності) навчального матеріалу компонента, що міститься в основних і додаткових рекомендованих літературних джерелах, вміння аналізувати явища, які вивчаються, у їхньому взаємозв’язку і роз витку, чітко, лаконічно, логічно, послідовно відповідати на поставлені запитання, вміння застосовувати теоретичні положення під час розв’язання практичних задач; 87–71 бал – («добре») виставляється за загалом правильне розуміння навчального матеріалу компонента, включаючи розрахунки , аргументовані відповіді на поставлені запитання, які, однак, містять певні (неістотні) недоліки, за вміння застосовувати теоретичні положення під час розв’язання практичних задач; 70 – 50 балів – («задовільно») виставляється за слабкі знання навчального матеріалу компонента, неточні або мало аргументовані відповіді, з порушенням послідовності викладення, за слабке застосування теоретичних положень під час розв’язання практичних задач; 49–26 балів – («не атестований» з можливістю повторного складання семестрового контролю) виставляється за незнання значної частини навчального матеріалу компонента, істотні помилки у відповідях на запитання, невміння застосувати теоретичні положення під час розв’язання практичних задач; 25–00 балів – («незадовільно» з обов’язковим повторним вивченням) виставляється за незнання значної частини навчального матеріалу компонента, істотні помилки у відповідях на запитання, невміння орієнтуватися під час розв’язання практичних задач, незнання основних фундаментальних положень.
Рекомендована література: • Дорожовець М.М., Івахів О.В., Мокрицький В.О. Уніфікуючі перетворювачі інформаційного забезпечення мехатроннихї систем: Навч. посібник – Львів, вид-во національного університету «Львівська політехніка», 2009. – 304 с. • Евдокимов Ю.К., Линдваль В.Р., Щербаков Г.И. LabVIEW для инженера: от виртуальной модели до реального прибора. Практическое руководство для работы в програмной среде LabVIEW. - М.: ДМК Пресс, 2007. – 400 с. • Трэвис Дж., Кринг Дж. LabVIEW для всех. - М.: ДМК Пресс, 2008. – 880 с. • ni.com/russia. LabVIEW – Вводный курс
Уніфікований додаток: Національний університет «Львівська політехніка» забезпечує реалізацію права осіб з інвалідністю на здобуття вищої освіти. Інклюзивні освітні послуги надає Служба доступності до можливостей навчання «Без обмежень», метою діяльності якої є забезпечення постійного індивідуального супроводу навчального процесу студентів з інвалідністю та хронічними захворюваннями. Важливим інструментом імплементації інклюзивної освітньої політики в Університеті є Програма підвищення кваліфікації науково-педагогічних працівників та навчально-допоміжного персоналу у сфері соціальної інклюзії та інклюзивної освіти. Звертатися за адресою: вул. Карпінського, 2/4, І-й н.к., кімн. 112 E-mail: nolimits@lpnu.ua Websites: https://lpnu.ua/nolimits https://lpnu.ua/integration
Академічна доброчесність: Політика щодо академічної доброчесності учасників освітнього процесу формується на основі дотримання принципів академічної доброчесності з урахуванням норм «Положення про академічну доброчесність у Національному університеті «Львівська політехніка» (затверджене вченою радою університету від 20.06.2017 р., протокол № 35).