Робототехніка (курсова робота)

Спеціальність: Метрологія та інформаційно-вимірювальна техніка
Код дисципліни: 6.175.05.E.148
Кількість кредитів: 2.00
Кафедра: Інформаційно-вимірювальних технологій
Лектор: Куць Віктор Романович
Семестр: 7 семестр
Форма навчання: денна
Мета вивчення дисципліни: Викладання дисципліни має на меті формування у студентів системних знань з робототехніки та особливостей проектування роботизованих засобів, а також вмінь і практичних навичок, які необхідні для оптимального застосування наявних можливостей сучасних інформаційних технологій при вирішенні завдань, пов’язаних з моделюванням, виготовленням та експлуатацією роботів, вивченні студентами базових принципів проектування робототехнічних комплексів та отримання ними практичних навичок з метою вирішення конкретних завдань організації управління робототехнічними засобами.
Завдання: - володіти базовими знаннями про методи проектування роботизованих систем; - здатністю виконувати розрахунково-графічні роботи з проектування інформаційних, електронних і мікропроцесорних модулів робототехнічних систем; - здатністю розробляти конструкторську проектну документацію електричних та електронних вузлів (включаючи мікропроцесорні), принципових електричних схем роботизованих систем , - здатністю розробляти функціональні схеми роботизованих систем; - здатністю проводити енергетичний розрахунок і вибір виконавчих елементів роботизованих систем; - здатністю вести аналіз стійкості, точності і якості процесів управління; - здатністю розробляти експериментальні макети керуючих, інформаційних та виконавчих модулів робототехнічних систем і проводити їх дослідження із застосуванням сучасних інформаційних технологій; - здатністю розробляти методики проведення експериментів і проводити експерименти на діючих макетах і зразках мехатронних і робототехнічних систем та їх підсистем, обробляти результати із застосуванням сучасних інформаційних технологій і технічних засобів.
Результати навчання: - знати принципи функціонування складових частин робототехнічних систем; розроблення технічних завдань на проектування систем автоматизації і управління об'єктами; - вміти обирати тип, компонування та синтезувати структури робототехнічних систем різного призначення; - знати методи аналізу кінематичних, динамічних і точностних характеристик роботів в процесі їх розроблення та експлуатації; - знати склад робочої конструкторської документації механічних складальних одиниць і деталей, електричних та електронних вузлів робототехнічних систем; - вміти виконувати роботи з проектування мехатронних, електронних і мікропроцесорних модулів робототехнічних систем; проводити уніфікацію основних параметрів і механізмів роботів; - вміти розробляти методики проведення експериментів і проводити експерименти на діючих макетах і зразках мехатронних і робототехнічних систем та їх підсистемах.
Необхідні обов'язкові попередні та супутні навчальні дисципліни: - актуатори та сенсори робототехніки; - проектування робототехнічних систем; - робототехніка, частина 1.
Короткий зміст навчальної програми: Вивчення даної дисципліни дає можливість формування у студентів системних знань з робототехніки та особливостей проектування роботизованих засобів, а також вмінь і практичних навичок, які необхідні для оптимального застосування наявних можливостей сучасних інформаційних технологій при вирішенні завдань, пов’язаних з моделюванням, виготовленням та експлуатацією робототехнічних засобів.
Опис: Особливості та порядок розроблення технічних завдань на проектування систем автоматизації та робототехніки. Вибір типу, компонування та синтез структури робототехнічних систем різного призначення. Використання модульного підходу при проектуванні робототехнічних систем. Підбір та розрахунок приводів для робототехнічних систем різного призначення. Вибір коліс, опор та шарнірів для роботів на основі аналізу переваг та недоліків. Використання сенсорів в робототехнічних системах. Підбір та розрахунок захоплюючих пристроїв роботів. Особливості формування команди та розподіл обов’язків при розробленні робототехнічних систем.
Методи та критерії оцінювання: У процесі викладання курсу використовуються такі методи оцінювання рівня знань: - поточний контроль знань студентів під час проведення занять; - проведення семестрового екзамену.
Критерії оцінювання результатів навчання: Усне опитування, поточний контроль знань студентів під час проведення занять (30 %); підсумковий захід – іспит (письмово-усна форма)
Порядок та критерії виставляння балів та оцінок: 100–88 балів – («відмінно») виставляється за високий рівень знань (допускаються деякі неточності) навчального матеріалу компонента, що міститься в основних і додаткових рекомендованих літературних джерелах, вміння аналізувати явища, які вивчаються, у їхньому взаємозв’язку і роз витку, чітко, лаконічно, логічно, послідовно відповідати на поставлені запитання, вміння застосовувати теоретичні положення під час розв’язання практичних задач; 87–71 бал – («добре») виставляється за загалом правильне розуміння навчального матеріалу компонента, включаючи розрахунки , аргументовані відповіді на поставлені запитання, які, однак, містять певні (неістотні) недоліки, за вміння застосовувати теоретичні положення під час розв’язання практичних задач; 70 – 50 балів – («задовільно») виставляється за слабкі знання навчального матеріалу компонента, неточні або мало аргументовані відповіді, з порушенням послідовності викладення, за слабке застосування теоретичних положень під час розв’язання практичних задач; 49–26 балів – («не атестований» з можливістю повторного складання семестрового контролю) виставляється за незнання значної частини навчального матеріалу компонента, істотні помилки у відповідях на запитання, невміння застосувати теоретичні положення під час розв’язання практичних задач; 25–00 балів – («незадовільно» з обов’язковим повторним вивченням) виставляється за незнання значної частини навчального матеріалу компонента, істотні помилки у відповідях на запитання, невміння орієнтуватися під час розв’язання практичних задач, незнання основних фундаментальних положень.
Рекомендована література: 1. Цвіркун Л.І. Робототехніка та мехатроніка: навч. посіб. для студ. вищ. навч. закл. – Д.: НГУ, 2010. 2. Пелевін Л.Є. Синтез робототехнічних систем в машинобудуванні: Підручник / Л.Є. Пелевін, К.І. Почка, О.М. Гаркавенко, Д.О. Міщук, І.В. Русан. – К.: ТОВ “НВП “Інтер-сервіс”, 2016 3. Спину Г. А. Промислові роботи: конструювання та застосування. – Київ: Вища школа, 1985. 4. Введение в мехатронику: уч. пособие / А.И. Грабченко, В.Б. Клепиков, В.Л. Доброскок и др. – Х.: НТУ «ХПИ», 2014 5. Введение в мехатронику / О.М. Яхно, А.В. Узунов, А.Ф. Луговской, и др. – : НТУУ «КПИ», 2008. 6. Попович М.Г. Електромеханічні системи автоматичного керування та електропривод / М.Г. Попович, О.Ю. Лозинський, В.Б. Клепіков. – К.: Либідь, 2005 7. Проць. Я.І. Захоплювальні пристрої промислових роботів: Навчальний посібник. – Тернопіль: Тернопільський державний технічний університет ім. І. Пулюя, 2008. 8. Михайлов Є. П., Лінгур В.М. Навчальний посібник з дисципліни Маніпулятори та промислові роботи.– Одеса: ОНПУ, 2019 9. Pedro Encarnacao, Albert Cook Robotic Assistive Technologies – CRC Press, 2017 10. Angelo J. A. Robotics: A Reference Guide to the New Technology. — Westport, Conn.: Greenwood Press, 2007
Уніфікований додаток: Національний університет «Львівська політехніка» забезпечує реалізацію права осіб з інвалідністю на здобуття вищої освіти. Інклюзивні освітні послуги надає Служба доступності до можливостей навчання «Без обмежень», метою діяльності якої є забезпечення постійного індивідуального супроводу навчального процесу студентів з інвалідністю та хронічними захворюваннями. Важливим інструментом імплементації інклюзивної освітньої політики в Університеті є Програма підвищення кваліфікації науково-педагогічних працівників та навчально-допоміжного персоналу у сфері соціальної інклюзії та інклюзивної освіти. Звертатися за адресою: вул. Карпінського, 2/4, І-й н.к., кімн. 112 E-mail: nolimits@lpnu.ua Websites: https://lpnu.ua/nolimits https://lpnu.ua/integration
Академічна доброчесність: Політика щодо академічної доброчесності учасників освітнього процесу формується на основі дотримання принципів академічної доброчесності з урахуванням норм «Положення про академічну доброчесність у Національному університеті «Львівська політехніка» (затверджене вченою радою університету від 20.06.2017 р., протокол № 35).