Інтерактивний дизайн, частина 2 (курсовий проєкт)

Спеціальність: Дизайн середовища
Код дисципліни: 6.022.03.O.58
Кількість кредитів: 4.00
Кафедра: Дизайн та основи архітектури
Лектор: Штець Віктор Олексійович, кандидат мистецтвознавства, доцент. Габрель Тарас Миколайович, кандидат мистецтвознавства, ст.викладач
Семестр: 5 семестр
Форма навчання: денна
Результати навчання: Аналізувати, стилізувати, інтерпретувати та трансформувати об’єкти для розроблення художньо-проектних вирішень. Оцінювати об’єкт проектування, технологічні процеси в контексті проектного завдання, формувати художньо-проектну концепцію Створювати об’єкти дизайну засобами проектно-графічного моделювання. Визначати функціональну та естетичну специфіку формотворчих засобів дизайну в комунікативному просторі. Розробляти композиційне вирішення об’єктів дизайну у відповідних техніках і матеріалах. Застосовувати сучасне загальне та спеціалізоване програмне забезпечення у професійній діяльності (за спеціалізаціями).
Необхідні обов'язкові попередні та супутні навчальні дисципліни: Пререквізити: Інтерактивний дизайн Ч.1 Основи проектної та комп’ютерної графіки Основи дизайну предметного середовища Основи візуальних комунікацій і комп’ютерної графіки Кореквізити: Веб-дизайн 3D моделювання Мультимедійний дизайн
Короткий зміст навчальної програми: Курс «Інтерактивний дизайн. Част.2» (КП) розрахований на один семестр вивчення, в загальному охоплює 120 годин і структурно включає лабораторні заняття та самостійну роботу. Курс включає теоретичну та практичну частини: теоретична частина курсу формує розуміння ключових принципів інтерактивного дизайну у контексті проблематики та завдань дизайну середовища; допомагає зрозуміти роль дизайну взаємодії у технологічній ланці створення об’єктів інтерактивного дизайну, визначити стадії роботи; усвідомити синтез художньої та проектної творчості. Практична частина курсу передбачає апробацію набутих знань та реалізацію дизайну взаємодії через серію практичних завдань та курсовий проект. Студентам надається можливість обрати варіант завдання, пов'язаний з дизайном візуальних комунікації, або з дизайном предметного середовища.
Методи та критерії оцінювання: Визначення рівня знань студентів здійснюється такими методами поточного контролю: контроль поточних завдань та самостійної роботи студента. Поточний контроль здійснюється під час навчання і дає можливість визначити ступінь сформованості знань, умінь, навичок студентів, крім того стимулює відповідальність студентів за підготовку до кожного заняття. Залік є обов’язковою підсумковою формою контролю, яка дає змогу оцінити системне засвоєння навчального матеріалу і не може бути зведена до рівня поточних форм контролю. Протягом семестру студент може набрати до 30 балів. На заліку – максимально 70 балів. Для допуску до заліку студент повинен набрати за результатами поточного контролю не менше 20 балів.
Рекомендована література: 1. Інтерактивний дизайн. Електронний навчально-методичний комплекс, зареєстрований у ВНС НУ «Львівська політехніка» Адреса розміщення: https://vns.lpnu.ua/enrol/index.php?id=11324 8. Рекомендована література Базова 1. Аронов В. Теоретические концепции зарубежного дизайна. – М.: ВНИИТЄ, 1992. – 121с. 2. Бородаев Д. Информационное проектирование в веб-дизайне. Что єто такое и для чего оно нужно /Вісник Харківської Державної академії дизайну і мистецтв. – Х.: ХДАДМ, 2003. - №2. – С.58-64 3. Бородаев Д. Модульная сетка как композиционная основа веб-сайта / Вісник Харківської Державної академії дизайну і мистецтв. – Х.: ХДАДМ, 2004. - №5. – С.108-116 4. Брижаченко Н, Мультимедійний принцип формування інтерактивного предметно-просторового середовища. Традиції та новації у вищій архітектурно-художній освіті, 7–12-7–12 5. Кірсанов Д. Веб-дизайн: книга Дмитрик Кірсанова. Монографія 6. Херлберт А. Сетка. Модульная система конструирования и производства газет,журналов и книг.-М.: Книга,1984.-106с. 7. Carter R., Day B., Meggs P., Typographic Design: Form and Communication. – NY: Van Nostrand Reinhold, 1993. – 278p. 8. Hollis R. Graphic Design. – London: Thames & Hudson world of art, 2001. – 232p. 9. Малова Н. А. ArchiCAD 20 на прикладах. – Спб.: БХВ-Петербург, 2017. – 576с. 10. Нойферт Е. Будівельне проектування. – Київ.: Фенікс, 2017. – 619 с. 11. Сьомка С. Антонович Є. Дизайн інтер’єру, меблів та обладнання: підручник. – К.: Ліра-К, 2018. – 398с. Допоміжна 1. Hlavsa O. Typographia / O. Hlavsa. – Praha, 1986. 2. Hlavsa O. Typographia: Pismo, ilustract, kniha / O. Hlavsa. – Praha, 1976. 3. Kapr A. Schriftkimst / A. Kapr. – Dresden, 1971. 4. Kapr A., Schiller W. Gestall und Funktion der Tupografie / A. Kapr, W. Schiller. – Leipzig, 1977. 5. Wills F. Grafika reklamowa / F. Wills. – Warzawa, 1972. 6. Zapf H. Typographische Variationen / Hermann Zapf. – Frankfurt, 1963. 7. Гіббс Д. Настільна книга дизайнера інетер’єрів. — М.: Бертельсманн Медиа Москау, 2008. — 112 с. 8. Глазичев В. Дизайн як він є. – М.: Європа, 2006. – 320с. 9. Джонс Дж.К. Методы проектирования. — Москва: Мир, 1986. 10. Олійник О.П., Гнатюк Л. Р., Чернявський В. Г. Конструювання меблів та обладнання інтер’єру : підруч. / — К. : НАУ, 2014. —348 с. 11. Пайл Д. Дизайн інтер’єрів. 6000 років історії. — М.: АСТ Астрель, 2006. — 559с. 12. Папанек В. Дизайн для реального світу. — М.: Аронов, 2004. — 416с. 13. Рижова І.С., Прусак В.Ф., Мигаль С.П. Рєзанова Н.О. Дизайн середовища: Словник-довідник / За ред. д. філос. н., проф. І.С. Рижової – Львів: Простір-М, 2017. – 360с. 14. Столяровский С. Проектування і дизайн меблів на комп’ютері (+CD). СПб, 2008. 15. Шумега С. Дизайн. Історія зародження та розвитку дизайну. Історія дизайну меблів та інтер’єру. . м.Київ., Видавництво «Фенікс», 2004.